Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

20 дней нового Закона о госзакупках

21.10.2015, 10:50
17
3
Любовь Хоружа
партнер, управляющая практики госзакупок Адвокатского Объединения «Артиус»

Вже три тижні як діють зміни до Закону «Про державні закупівлі». Учасники та замовники звикають, автори законопроекту 2087а радіють, а в Мінекономіки попереджають, що це ще не остання трансформація тендерного законодавства.

Вже три тижні як діють зміни до Закону «Про державні закупівлі». Учасники та замовники звикають, автори законопроекту 2087а радіють, а в Мінекономіки попереджають, що це ще не остання трансформація тендерного законодавства.

Нововведення Законопроекту 2087а

Про частину змін до законодавства про держзакупівлі ми вже писали у статті «9 новацій Закону про держзакупівлі». Давайте розглянемо всі інші зміни, адже багато з них є суттєвими, прогресивними та довгоочікуваними.

1.      Звуження повноважень

Наразі річний план, а також зміни до нього вже не потрібно подавати в Казначейство. Обов’язок по його перевірці виключено зі списку повноважень цього органу. Потрібно лише розміщувати матеріали на веб-порталі, тобто на ресурсі https://tender.me.gov.ua. Це позитивний момент, адже фактично зменшилась кількість паперової роботи для Замовників.

Також зменшено обсяг повноважень Мінекономіки, зокрема по перевіркам. Адже функція моніторингу перекладена на Держфінінспекцію та її органи на місцях.

 2.      Подання документів переможцем

Найбільш обговорюваним нововведенням є звільнення учасників торгів від необхідності подавати весь список документів у пропозиції. Такий обов’язок покладається лише на переможця. Він потрібен протягом 10 днів після оголошення результатів торгів пред’явити замовнику документацію, що підтверджує його відповідність кваліфікаційним критеріям. Однак виникає питання: як учасник повинен встигнути зібрати всі довідки за 10 днів? Адже, наприклад, довідка про відсутність судимості видається протягом 15 (при особливій перевірці - 30) днів. І як тоді учасник має вкластись у виділений йому строк? Поки що невідомо.

 3.      З приводу протоколів

Потрібно оприлюднювати протокол оцінки пропозицій конкурсних пропозицій. Ця норма безпосередньо спрямована на боротьбу з корупцією, адже тепер учасники можуть чітко побачити причину, чому вони програли торги. А не звертатись до замовника з проханнями роз’яснень, які частіш за все останнім ігнорувались.

У протоколах, наприклад у протоколі затвердження річного плану, протоколі відхилення, протоколі затвердження документації конкурсних торгів (ДКТ), потрібно вказувати результати поіменного голосування членів комітету конкурсних торгів. Тобто на членів комітету покладається персональна відповідальність за те, чи інше рішення, прийняте комітетом.

 4.      Уточнення критеріїв

Замовник зобов’язаний встановити один або декілька кваліфікаційних критеріїв, за якими він буде відбирати учасників торгів або учасників попередньої кваліфікації. Раніше у замовника було таке право, а тепер це вже необхідність. Причому до таких критеріїв можна віднести наступні – наявність:

  • обладнання та матеріально-технічної бази;
  • працівників відповідної кваліфікації;
  • досвіду виконання аналогічних договорів (підтвердженого документально);
  • фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

 5.      Оскарження

Якщо скаржник подає до Антимонопольного комітету скаргу, а потім її відкликає, тобто відмовляється від своїх претензій, то Комітет повинен припинити розгляд скарги. Дана норма, з нашої точки зору, є несправедливою. Адже під час розгляду скарги Антимонопольний комітет може виявити певні суттєві правопорушення процедури. Однак у разі відмови боржника від скарги він фактично не може дати подальший хід виявленим порушенням, а повинен припинити «розслідування».

Термін для подачі скарги скорочено. Раніше можна було оскаржити ДКТ за день до кінцевого терміну подачі пропозицій, тепер же можна не пізніше, ніж за 4 дні.

Якщо учасник оскаржує умови ДКТ і в результаті її розгляду замовника зобов’язують у примусовому порядку внести до документації зміни, то після їх внесення учасник вже не має права знову подавати скаргу. Це зроблено для того, щоб учасники не затягували процедуру. Тобто, потрібно оскаржувати одразу всі пункти, які вас не влаштовують – доцільна зміна для економії часу.

 6.      Помилки – не причина для відхилення

Формальні помилки не можуть бути підставою для відхилення пропозиції. Більше того, передбачено, що ДКТ має містити опис та приклади таких помилок. Зокрема, формальними вважаються помилки, що пов’язані з оформленням пропозиції та не впливають на її зміст, а саме - відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки. Це досить позитивний момент, адже раніше практика відхилення пропозицій через знаходження у них помилок була досить поширена.

В запиті цінових пропозицій дозволено виправляти арифметичні помилки. Тепер торги з причини їх наявності відміняти не треба.

 7.      Відміна процедури

Незрозумілим, як для нас, є момент виключення факту змови учасників з переліку причин для відміни торгів. Виходить, що учасники скільки завгодно можуть домовлятись між собою і спеціально збивати ціну, але на результат торгів це ніяк не вплине. Це нечесно, адже все йде до переходу системи на електронні закупівлі, і збивання ціни на аукціоні може суттєво допомогти замовнику зекономити, однак для учасників призводитиме до заключення економічно невигідної угоди.

Додано підстави для відміни переговорної процедури. Переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі:

  • якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури;
  • неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань держзакупівель;
  • відсутності подальшої потреби в закупівлі;
  • скорочення видатків на здійснення закупівлі;
  • непідписання учасником договору про закупівлю у строк, установлений замовником під час проведення переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури.

Продовження реформи

Реформування системи держзакупівель набрало у цьому році шалені оберти. По-перше, було запущено систему ProZorro – пілотний проект по переведенню допорогових закупівель на електронні майданчики. По-друге, Законопроектом 2087а внесено значну кількість змін до законодавства про держзакупівлі, частина з яких була дійсно довгоочікувана. По-третє, розроблено проект Закону «Про публічні закупівлі», який планують прийняти до кінця 2015 року.

За словами прихильників реформи проект ProZorro вже виправдав себе, адже допоміг заощадити бюджету близько 320 млн. грн. за декілька останніх місяців. Наприклад, Дніпропетровська ОДА звітує про 5 мільйонів зекономлених коштів за період з 21 серпня.

Щодо Законопроекту «Про публічні закупівлі», то Мінекономрозвитку нещодавно анонсувало його розробку. Документ повинен стати основою для переходу всієї системи державних закупівель на базу ProZorro. Планується, що всі торги без виключення будуть проводитись на електронній основі. Причому термін «публічні закупівлі» введено з декількох причин: він краще відповідає європейській термінології (Public Procurement) та є «чистим», на відміну від «держзакупівель», які вже напряму асоціюються в народі з корупцією.

Законопроектом планується внести наступні зміни:

  • Кількість процедур закупівлі зменшать до трьох наступних: відкриті торги, конкурентний діалог (аналог попередньої кваліфікації) та переговорна процедура.
  • До складу тендерних комітетів можна буде вводити не лише працівників підприємства, а й спеціальних осіб – професійних закупівельників. Більше того, будуть створені Центральні закупівельні організації, які здійснюватимуть обслуговування відразу декількох замовників. Тобто робиться крок до поступової професіоналізації держзакупівель.
  • Введуть процедуру оскарження результатів торгів, якої наразі у ProZorro немає тощо.

Наразі документ ще не зареєстрований як Законопроект, однак керівники проекту планують, що він буде схвалений до кінця року. А повний перехід держустанов на електронну систему закупівель зможе відбутися вже до кінця 2016 року. Сподіваємось, що ця реформа стане таки прогресивним досягненням сучасного суспільства, а не черговим фейком.

Любов Хоружа, партнер, керуюча практики держзакупівель ЮК «Світ юридичних послуг»

Підготовано спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар