Мобілізація по-новому: що планують змінити законодавці?

Майже місяць урядовці доопрацьовували відкликаний у січні законопроект № 10378 з питань удосконалення мобілізації, військового обліку. Нагадаємо, що після проведення нарад за участю військового командування законопроект було повернуто з метою його доопрацювання. Минулий законопроект містив норми, які були сприйняті суспільством неоднозначно, зокрема щодо скасування відстрочки для людей з інвалідністю III групи, надсилання повісток електронною поштою та введення обмежень і санкцій щодо військовозобов'язаних громадян України, які ухиляються від мобілізації.

Тим не менше, 30 січня 2024 року до законотворчого органу спрямовано новий проект закону, який зареєстрований за № 10449, а вже 7 лютого 2024 року народні обранці прийняли законопроект за основу. Цікаво, що український Омбудсман Дмитро Лубінець хоча і закликав народних обранців підтримати цей проект, однак визнав його недосконалість і суперечність нормам Конституції України. Ймовірно, цей проект ще буде доопрацьований відповідними комітетами, але ми пропонуємо читачеві дізнатися вже зараз про можливі зміни у мобілізації, що їх очікуватимуть.

Перше на що звертається увага, це так званий "призовний вік", який планується встановити від 18 до 25 років. Так, для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров'я громадяни чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Так, підлягатимуть призову всі чоловіки, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу за вказаним віком. Разом із тим, законопроектом передбачається відмова від строкової служби і звісно від призову на неї.

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби планується надаватися таким призовникам: (1) тимчасово непридатні за станом здоров'я; (2) навчаються у закладах загальної середньої освіти III ступеня, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та/або вищої освіти, закладах духовної освіти за денною або дуальною формою навчання, в інтернатурі та докторантурі; (3) обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку (не надається під час дії воєнного стану); (4) мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин. Планується, що від проходження базової військової служби будуть звільнятися такі призовники: (1) визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби; (2) пройшли військову службу в інших державах.

Цікаво, що законопроект визначає і обов'язки громадян, серед яких будуть такі: (1) з'являтися за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці; (2) реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (проте, поки що ця норма є дискусійною і може бути змінена); (3) проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за рішенням ВЛК. До речі, повістки пропонують надсилати у паперовій та електронній формі з накладанням ЕЦП посадової особи, яка її видала. Громадян віком від 18 до 60 років незалежно від того, перебувають вони на військовому облікові чи зняти з нього, на період мобілізації, пропонують зобов'язати носити військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, а також представника ДПС України. Тобто представники ТЦК та СП набувають самостійних повноважень на перевірку документів без участі поліції, що значно розвантажить останню. Хоча враховуючи випадки побиття громадян, це може призвести до зловживань з боку окремих службових осіб. Пропонується, що, перевіряючи документи, представник ТЦК та СП може здійснювати фото- і відеофіксацію всього процесу з використанням технічних приладів, засобів та спеціалізованого програмного забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР).

Законопроект прямо надає право військовому керівництву встановлювати тимчасові обмеження прав громадянин України на виїзд закордон. Так, пропонується норма, за якою у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку, зобов'язані додатково пред'явити військово-обліковий документ з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з військового обліку. Право громадянина України на виїзд закордон може бути тимчасово обмежено, якщо в Україні або окремих її місцевостях введено воєнний стан. Таке тимчасове обмеження встановлюватиметься рішенням КМУ або військовим командуванням відповідно до указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затвердженого ВРУ.

Діджиталізація буде впроваджуватися й у процес мобілізації. Так, за військовозобов'язаним пропонують закріпити обов'язок реєстрації електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, хоча ця норма викликає численні дискусії і може бути змінена під час розгляду законопроекту. Передбачається, що особи протягом 60 днів з початку мобілізації зобов'язані уточнити свої облікові дані через ЦНАП, або електронний кабінет або у ТЦК та СП. Законопроект розширює інституції, які можуть бути використані для поновлення облікових даних, що з одного боку має сприяти процесу оновлення облікових даних, а з іншого - створить додаткове навантаження на працівників ЦНАП і потребуватиме об'єднання різних інформаційних систем і забезпечення надійної інформаційної безпеки.

Наголосимо, що процес вручення повістки може значно спроститися, як і отримання доказів вручення останньої. Так, днем вручення повістки про виклик до ТЦК та СП буде: (1) день її вручення під розписку; (2) день отримання ТЦК та СП повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету. Якщо таку повістку до електронного кабінету надіслано пізніше 17 години, така повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження повідомлення про її доставлення. Підтвердження вручення особі вимоги буде (а) розписка, (б) повідомлення ТЦК та СП про доставлення вимоги до електронного кабінету, (в) відмітка на поштовому повідомленні про відмову отримати чи неможливість вручення. Разом з тим, ТЦК та СП буде направляти письмове повідомлення за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси.

У разі отримання повістки (доведення розпорядження) про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначене місце та строк. Поважними причинами неприбуття визнаються: (1) перешкода стихійного характеру; (2) хвороба; (3) дії країни-агресора; (4) інші обставини, які позбавили можливості прибути за викликом; (5) смерть близького родича (батьків, дружини /чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини /чоловіка. Разом з тим, про причини неприбуття необхідно повідомити ТЦК та СП протягом 3 діб від визначених у повістці дати і часу прибуття, а також надати підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів. І тут цікавим є питання: чи можливо буде спрямувати таке повідомлення через електронний кабінет з ЕЦП, через представника.

Якщо особа не виконала покладений на неї обов'язок, то до неї будуть застосовані заходи впливу. Для цього законопроект надає відповідні повноваження ТЦК та СП. Так, у разі невиконання військовозобов'язаним чи резервістом обов'язків та неможливості Національною поліцією здійснити адміністративне затримання та доставлення такої особи (протягом 15 днів до ТЦК та СП), керівник цієї установи протягом 5 днів надсилає в електронній формі до кабінету особи або в паперовій формі засобами поштового зв'язку рекомендованим листом вимогу про виконання обов'язку (обов'язків).

Якщо після цього особа протягом 10 днів не виконала обов'язку або не з'явився до відповідного ТЦК та СП (наприклад, до ТЦК та СП або закордонної дипломатичної установи України), то ТЦК та СП має повноваження звернутися до суду з заявами щодо:

1) тимчасового обмеження право виїзду з України - до виконання вимоги;

2) тимчасового обмеження права керування транспортними засобами - до виконання вимоги;

3) арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах (це буде стосуватися і цінних паперів і електронних грошей) - до виконання вимоги.

Строк обмеження судом прав громадян до виконання вимоги ТЦК та СП. Поряд з цим законодавець вказує, що вимога вважатиметься відкликаною у разі: (1) виконання обов'язку; (2) прибуття громадянина до відповідного ТЦК та СП або закордонної дипломатичної установи України; (3) рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК та СП. Тож на ТЦК та СП покладено обов'язок надіслати відповідному органу повідомлення про відкликання вимоги чи видати громадянину відповідну довідку про виконання.

Одразу виникає декілька організаційних питань суто щодо забезпечення виконання процесуальних норм. Так, службові особи ТЦК та СП матимуть повноваження на подачу заяв до суду протягом 5 днів з дня встановлення відповідних обставин. Виникає питання щодо навантаження на штат районних ТЦК та СП, який має дозволяти своєчасно та ефективно готувати не лише заяви до суду, а й збирати докази на підтвердження власних тверджень перед судом. Звісно, недоліки заяви можуть бути усунуті, на це закон дає аж 10 днів, в іншому випадку заява буде повернута заявникові. І тут варто розуміти, що все це не перешкоджає повтореному зверненню до суду. За загальнопропонованим правилом заява має бути розглянута протягом 15 днів, втім знаючи навантаження місцевих районних судів, передбачаємо, що такі строки будуть порушуватися. Ще одна неприємна несподіванка - це розгляд заяви без прибуття учасників, тобто фактично у письмовому провадженні. Це має прискорити процес розгляду справи. Саме судове рішення підлягає негайному виконанню, апеляційна скарга на яке подається протягом 15 днів, але остання не перешкоджає виконанню рішення.

Які особи не підлягатимуть призову на військову службу за запропонованим законопроектом? Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК та СП. По-перше, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, та які перебувають на спеціальному військовому обліку. Зауважимо, що очевидно зазнають зміни категорії осіб, які підлягають бронюванню. Перша категорія держслужбовців, зокрема: (1) посади категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані; (2) категорії "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - до 50 % військовозобов'язаних. Друга категорія це правоохоронці, а саме НП України, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ України, ДСНС України, Служба судової охорони, в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах за виключенням військовозобов'язаних. Третя категорія: підприємства, в установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання цих завдань. І остання, четверта: підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період. Цікаво, що бронювати пропонують і кінцевих бенефіціарних власників, чого не було раніше. Заброньовані особи будуть зобов'язані уточнити свої облікові дані стосовно їх бронювання через електронний кабінет або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження.

Друге, особи з інвалідністю або ті, що відповідно до ВЛК є тимчасово непридатними за станом здоров'я до 6 - 12 місяців, але з наступним обов'язковим проходженням ВЛК. Тут звернемо увагу, що нині закон встановлює термін тимчасової непридатності 6 місяців.

Третє, також залишилася категорія осіб, які утримують троє і більше дітей віком до 18 років, але законодавець обмежить осіб, які мають заборгованість із аліментів на суму більш ніж за 3 місяці.

Четверте, нині не підлягають призову жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину до 18 років. Законопроект пропонує залишити таку гарантію за особами, які мають дитину до 18 років, лише якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, або ж проходить військову службу.

П'яте. Гарантується, що не підлягають призову жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, або хвору на тяжкі, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується ЛКК (тобто, без інвалідності). Також особам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.

Шосте, усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

Сьома категорія. Усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років. Опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Восьма категорія. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Дев'ята категорія. Члени сім'ї першого ступеня споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, а також члени сім'ї другого ступеня споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення чи їх фізичної неспроможності).

Десята категорія. Члени сім'ї першого ступеня споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд.

Питання відстрочки від призову, пов'язані з опікою та доглядом за особами, що його потребують, чи особами з інвалідністю, є досить дискусійними і в кінцевій редакції законопроекту можуть бути піддані змінам.

Одинадцята. Керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК. Судді, у т.ч. судді, судді КСУ, члени ВРП, члени ВККС України, Голова Служби дисциплінарних інспекторів ВРП, його заступник, дисциплінарні інспектори ВРП.

Дванадцята. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міноборони України, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, СБУ, СЗР України, Національної гвардії України, ДПС України, Управління державної охорони України, МВС України, установ експертної служби МВС України. Зауважимо, що з цього списку зникли НП України, БЕБ України, НАБУ, ДБР, ДВС України, але незрозуміло чому передбачені експертні установи лише системи МВС.

Не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період:

(1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у законодавством (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Вважаємо дискримінаційними умовами той факт, що іншим категоріям здобувачів освіти за контрактною формою право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками;

(2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

(3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО з числа, зокрема військовослужбовців, які брали участь у АТО, які загинули чи пропали безвісти;

(4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час збройної агресії Російської Федерації.

Не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв'язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Дуже позитивним є те, що проект гарантує військовослужбовцям під час дії воєнного стану надання частини щорічної основної відпустки тривалістю не більше 30 днів і відпустки за сімейними обставинами чи з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. У новому законопроекті чітко окреслюються питання щодо отримання відпустки військовослужбовцями, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років, або тією, що потребує догляду за медичним висновком (до 6 років), з гарантією залишитися після закінчення відпустки на попередні або на іншій посаді, не нижчі ніж попередні. У законопроекті встановлені гарантії надання під час дії воєнного стану військовослужбовцям частини щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не менше 15 календарних днів. Військовослужбовцям, які були в полоні, надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини.

Юрій Сухов,

к. ю. н., адвокат,

партнер АО "Arzinger"

Анна Резнікова,

к. ю. н., адвокат,

старший юрист АО "Arzinger"