Нові правила реєстрації місця проживання в Україні

Чи руйнує Закон 1871-IX інститут «прописки»?

Іноді, ми за давньою звичкою називаємо реєстрацію місця проживання пропискою, але чи є ці поняття тотожними?

Термін «прописка» було вперше запроваджено декретом Ради Народних Комісарів РРФСР від 28 квітня 1925 р. «Про прописку громадян, у міських поселеннях». Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Без відповідної позначки у паспорті громадянин було влаштуватися працювати, отримати медичні чи соціальні послуги.

На території України цей механізм діяв доти, доки Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001 визнав такий інститут неконституційним та, по суті, скасував прописку.

У 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким запроваджено правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування.

Отже, станом на сьогоднішній день такого поняття як «прописка» у законодавстві України не існує, а натомість існує реєстрація місця проживання.

Адміністративна послуга реєстрації місця проживання є однією з найпопулярніших серед переліку послуг. Реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання відноситься до послуг, які мають високий попит, але можливість отримання цих послуг в електронній формі не врегульована на рівні законодавства.

Водночас аналіз функціональних можливостей національних електронних інформаційних ресурсів свідчить про те, що послуга з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі може бути доступна громадянам України за належної наповненості та взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів.

Оскільки підставою реєстрації є фактичне проживання в житло, а лише наявність права на проживання в ньому, громадяни реєструються не там, де вони фактично проживають, а там, де можуть документально підтвердити право на проживання.

Таким чином можна сказати, що інститут «прописки» повністю зруйнований.

Чи потрібний тепер штамп про реєстрацію?

Законом передбачено закріплення електронного реєстру як єдиного джерела інформації про місце проживання особи.

Реєстри територіальних громад функціонуватимуть виключно в електронній формі та обмінюватимуться інформацією між собою та з державними реєстрами в автоматичному режимі. При цьому для забезпечення роботи зазначених реєстрів органи місцевого самоврядування мають право створити або використати вже створені власні інформаційно-телекомунікаційні системи або використати засоби відомчої інформаційної системи ДМС.

При цьому формування та ведення реєстру територіального товариства, облік задекларованого місця проживання/зміна місця проживання особи на території територіального товариства забезпечує відповідний орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради.

Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (знаходження), зареєстрованої до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, які були внесені до:

1) паспорту громадянина України, виготовленого у формі книжечки;

2) паспорту громадянина України або паспорту громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;

3) витягу з реєстру територіальної громади.

З дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (знаходження) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.

У разі необхідності підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання органи державної влади, органи місцевого самоврядування з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи зобов'язані здійснювати перевірку відомостей, внесених до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Таким чином, у паспорті "штамп" буде не обов'язковим.

Чи потрібна виписка з реєстру, яка йде як доповнення до ID-карти?

Виписки з реєстру, яка йде як доповнення до ID-картки цим Законом, це питання не врегульоване. Але, за аналогією та аналізом чинного законодавства можна сказати таке: ID-картка, це документ, який замінює паперовий паспорт, щоб полегшити взаємодію з державними органами та не збирати будь-які довідки для отримання послуг. Таким чином, поступово Україна переходить до електронної системи управління.

Інформація, яка може бути змінена протягом життя, записується тільки в електронний чіп ID-паспорта. Її можна змінити без необхідності виготовлення (і відповідно до оплати) нового документа у підрозділі міграційної служби.

Тобто інформація щодо місця проживання є лише на електронному носії ID-картки.

Допоки повноцінно не запрацює електронне управління в країні і всі державні інституції будуть обладнані приладами для зчитування електронної інформації, щоб уникнути ускладнень з підтвердженням місця реєстрації, державна міграційна служба разом з ID-карткою безкоштовно видає громадянам паперову виписку з реєстру про реєстрацію місця проживання.

Він подається у випадках, коли необхідно підтвердити документально місце реєстрації та за умови, що установа, яка потребує такого підтвердження, не має технічної можливості рахувати інформацію з чіпа.

У разі зміни місця проживання особі видається довідка про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання, а також вилучається раніше видана довідка про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення, внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

За статистикою, кожен третій українець живе не за місцем реєстрації, найчастіше через складність процедури перереєстрації місця проживання.

На даний момент змінити місце проживання можна буде відвідавши орган реєстрації або ЦНАП, а також замовивши таку послугу через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Послуги надаватимуться в електронній формі, що значно скоротить час, необхідний для їх надання; немає потреби відвідувати органи реєстрації або ЦНАП.

Крім цього, при зверненні за отриманням інших послуг інформацію про місце проживання осіб органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності одержують самостійно шляхом доступу до відомчої інформаційної системи ДМС.

Реєстрація місця проживання (знаходження) особи здійснюється за заявою такої особи, поданої у паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданої такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - електронна форма) здійснюється виключно:

1) у житло приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності ( далі - уповноважена особа житла).

Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданої в електронній формі, може проводитись в автоматичному режимі.

У разі якщо особа, місце проживання якої була задекларована або зареєстрована, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (знаходження), внесення змін до Реєстру територіального товариства за місцем проживання (знаходження) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування).

До заяви про реєстрацію місця проживання (знаходження) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні або документ, що засвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (знаходження) у житлі, адреса якого реєструється для проживання (знаходження) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, що набрало законної сили, про надання особі права на вселення у житло, визнання за особою права користування житлом, житловим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що засвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки або один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі відсутності документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

Під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (знаходження) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

Якщо у свідоцтві про народження дитини віком до 14 років зазначено, що батьки або один із батьків дитини є іноземцем або особою без громадянства, для реєстрації місця проживання такої дитини вперше, крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, додатково подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

У разі якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце його проживання, декларування місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла, що надається в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. та вказується у декларації про місце проживання під час її формування.

Згода власника (співвласників) житла не потрібна у разі декларування місця проживання дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їхніх батьків або інших законних представників або одного з них.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з виникненням, переходом та припиненням права власності на житло та право користування житлом.

Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування або розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом); проживання, в якому особа повідомила.

А в іншому нічого не змінилося.

Оскільки підставою реєстрації є фактичне проживання в житло, а лише наявність права на проживання в ньому, громадяни реєструються не там, де вони фактично проживають, а там, де можуть документально підтвердити право на проживання.

Законом визначається можливість отримання послуг в електронній формі, перелік усіх необхідних документів та відомостей, необхідних для декларування/реєстрації місця проживання, заборона вимагати для декларування або реєстрації місця проживання подання особою інших документів, ніж передбачені цим законопроектом.

Закріплюється право власника (власників) житла скасувати задеклароване/зареєстроване місце проживання третіх осіб у житлі, яке належить на підставах зазначених у законі без рішення суду. власника житла про зняття з реєстрації місця проживання осіб, зареєстрованих, може мати вкрай негативні соціальні наслідки, використання цієї норми власником приватного житла проти інших або колишніх членів своєї сім'ї позбавлятиме їх житлових прав.

Громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після прибуття в нове місце проживання задекларувати або зареєструвати його. Іноземець або особа без громадянства, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні протягом тридцяти календарних з дня її отримання, має задекларувати місце свого перебування

Однак незрозумілі наслідки, які будуть наступати для особи, яка не знялася з реєстрації з попереднього місця проживання, проте протягом тридцяти календарних днів після прибуття до нового місця проживання задекларувала/зареєструвала її.

Як бачимо, аналіз поданого Закону свідчить про наявність у ньому положень, які не враховують вимог Конституції України та не узгоджуються з іншими законами України.

Катерина Аніщенко,

адвокат юридичної компанії "Riyako&Partners"

Шукаєте оптимальну структуру договору? Порівняти декілька шаблонів можна з CONTRACTUM у LIGA360. Система дозволяє спробувати декілька шаблонів для ваших даних, та обрати найбільш вдалий варіант. Оцініть переваги прямо сьогодні.