У березні Кабмін затвердив план заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії, які необхідні для євроінтеграції України. Він включає необхідність приведення українського законодавства про персональні дані у відповідність до GDPR. Такий проєкт Закону № 8153 готується до другого читання. Втім, він викликає низку застережень, зокрема в частині правил проведення аудіо-, фото- та відеозаписів, що здійснюються відкрито на вулиці та під час публічних заходів.
Європейські стандарти
Право на свободу вираження поглядів і право на захист приватного життя - фундаментальні для демократичного суспільства права людини. Вони нерідко конкурують. При цьому жодне з них не має абсолютного характеру. Ієрархічна залежність між ними також відсутня. Тому їх потрібно узгоджувати між собою (див. п. 11 Резолюції 1165 (1998) «Право на приватність»). Подібні висновки можна знайти також у численних рішеннях Європейського суду з прав людини.
На цю особливість вказує і Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR), згідно з яким обробка персональних даних повинна спрямовуватись на служіння людству. Право на захист персональних даних не є абсолютним правом; його необхідно розглядати з огляду на його функцію в суспільстві та збалансовувати з іншими основоположними правами відповідно до принципу пропорційності. Крім того, GDPR зобов'язує держави узгоджувати право на захист персональних даних з правом на свободу вираження поглядів та інформації, включаючи обробку даних для журналістських цілей та цілей академічного, художнього чи літературного самовираження. Для цього повинні встановлюватися відповідні винятки або відступи від низки розділів Регламенту.
Потенційна колізія
Питання обробки персональних даних, які збираються під час аудіо-, відео- та/або фотофіксації публічних заходів, а також відкритої зйомки на вулиці, визначені у ст. 11 законопроєкту № 8153:
«У разі здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, незалежно від технології, що використовувалася, відкрито на вулиці або на заходах публічного характеру (публічних зборах, конференціях тощо), контролер зобов'язаний завчасно вжити достатніх заходів для повідомлення суб'єктів персональних даних про здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, а також мети цієї фіксації, у спосіб, який надає можливість суб'єкту персональних даних заперечити проти обробки його персональних даних».
Таким чином, законодавець пропонує покласти на всіх без винятку контролерів обов'язки:
завчасно повідомляти про проведення аудіо-, фото-, відеозйомки;
забезпечити можливість заперечити проти цього.
Але прийняття статті у наведеній редакції може створити низку практичних проблем. Зокрема, виникне колізія із частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України. Остання містить презумпцію згоди особи на її знімання.
Цей конфлікт потрібно усувати на стадії законотворення, інакше приписи Кодексу матимуть пріоритет у застосуванні після того, як Закон України «Про правотворчу діяльність» буде введено в дію, а саме через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Мета як критерій
Втім, найбільша проблема полягає в тому, що стаття 11 цього законопроєкту не розмежовує ситуації, коли зйомка здійснюється з журналістською метою, а коли для інших цілей (підтримання зв'язків з громадськістю, досягнення комерційної або рекламної мети тощо). Не враховується й суспільна значимість збору інформації.
Очевидним є те, що проведення зйомки на мітингах, демонстраціях, акціях протесту, партійних з'їздах у переважній більшості випадків спрямоване на задоволення суспільного інтересу. А от запис концерту, випускного вечора в школі чи університеті такої суспільної значущості не має, а тому під час зйомки цих заходів можуть переважати приватні інтереси. І правове регулювання має це враховувати.
Крім того, значення має й особа контролера, який здійснює фіксацію, та характер публічного заходу. Якщо це журналіст, оператор чи інший представник медіа, то журналістська мета є очевидною. Медіа, журналісти та оператори мають не лише право, а й обов'язок висвітлювати всі суспільно важливі події у пресі, на телебаченні, радіо чи в Інтернеті. Відтак зазначені особи не повинні мати надмірних перешкод для виконання своїх професійних обов'язків і реалізації своєї суспільної ролі.
Реалістичність виконання вимог щодо попередження
У цьому аспекті доцільно оцінити також реалістичність виконання вимог про завчасність попередження про зйомку та про надання можливості заперечити проти неї під час різних типів заходів.
Наприклад, якщо йдеться про запис концерту, конференції чи випускного, попередження завчасно можна зробити на афішах, квитках чи запрошеннях, що створює можливість заперечити проти зйомки. З урахуванням згоди чи незгоди особи можна проводити зонування приміщення, де відбувається захід, щоб у кадр не потрапили ті, хто висловив незгоду.
Проте коли йдеться про мітинги, акції протесту чи інші подібні заходи, які мають великий суспільний інтерес, ситуація стає кардинально іншою. Журналісти та оператори не мають можливості завчасно повідомляти їх учасників про здійснення зйомки (особливо якщо захід вже триває). Ба більше, розуміння «завчасності» в таких ситуаціях також може бути різним, що викликатиме суперечки. Це пов'язане з тим, що не всі учасники таких заходів будуть відслідковувати момент появи журналістів та їхньої підготовки до проведення зйомок. Існує висока ймовірність, що ті, хто не хоче потрапити в кадр, стверджуватимуть, що про зйомку завчасно попереджені не були. І довести зворотне буде практично неможливо.
Заперечення проти зйомки
Ще більше проблем журналістам додасть вимога про надання можливості заперечити проти зйомки на мітингу. Не зрозуміло, як саме це можна реалізувати під час велелюдного зібрання.
Крім того, суспільний інтерес у висвітленні не лише самого мітингу, а й його учасників (наприклад, політиків, високопосадовців, бізнесменів або представників кримінального світу тощо) може переважати. Згадаймо українські майдани та антимайдани, інші масові заходи. Тому зйомка таких подій узагалі не повинна залежати від наявності згоди їх учасників. За таких умов можливість реального виконання зазначеної вимоги з боку медійників викликає серйозні сумніви.
Описана ситуація може створити невиправдані перешкоди для виконання журналістами їхніх професійних обов'язків, а у гіршому випадку - взагалі нівелювати їхню роль вартових демократії.
Привілеї медіа
Щоб цього не сталося, медіа в демократичному світі користуються певними привілеями, які стосуються й проведення зйомок.
Стаття 15 проєкту Закону № 8153, яка регулює обробку персональних даних для цілей журналістської чи творчої діяльності, встановлює певні привілеї і для журналістів та творчих працівників в Україні. Вона містить низку винятків із загальних правил. Втім, усі вони не стосуються обробки персональних даних під час проведення аудіо, відео- або фотофіксації публічних заходів, адже стаття 11 у відповідному переліку не згадується.
Не допоможе журналістам і згадка про те, що принципи добросовісності та прозорості обробки персональних даних не поширюються на їхню діяльність. Адже пункт 1 частини 1 статті 4 проєкту говорить про те, що персональні дані повинні оброблятися у спосіб, що передбачає належну поінформованість суб'єкта персональних даних про обробку його персональних даних (збір, використання та іншу обробку, її спосіб та обсяг). Винятки із цього правила повинні визначатися лише цим Законом. Втім, для журналістів та медіа в питанні регулювання проведення зйомки, як вже зазначалося, їх немає.
За таких умов не можна сказати, що законопроєкт № 8153 належним чином збалансує захист персональних даних із правом на свободу вираження поглядів та інформації, як того вимагає GDPR.
|
Людмила Опришко |
Європейський досвід
У цьому контексті корисним може стати досвід регулювання зазначеного питання в інших країнах Європейського Союзу, зокрема у Німеччині. Ця країна відома своїм суворим законодавством у сфері захисту персональних даних. Втім, ті, хто здійснює обробку в журналістських, редакційних та літературних цілях, користуються медіапривілеями.
Наприклад, статті 12 та 23 Міжземельного договору про медіа визначають правила обробки даних для журналістських цілей і зміст медіапривілеїв. У них визначається, які статті GDPR застосовуються до такої обробки.
Наприклад, якщо йдеться про принципи, яких необхідно дотримуватися німецьким телерадіокомпаніям у своїй діяльності (ст. 5 GDPR), то останні повинні лише виконувати вимоги обробляти персональні дані таким чином, щоб забезпечити їх належну безпеку, включаючи захист від несанкціонованої або незаконної обробки та від випадкової втрати, знищення або пошкодження, з використанням відповідних технічних або організаційних заходів (цілісність та конфіденційність). Статті 82, 83 GDPR застосовуються з умовою, що притягнення до відповідальності здійснюється лише за порушення конфіденційності даних і за неадекватні заходи відповідно до статей 5(1)(f), 24 та 32 GDPR.
Питання, пов'язані з фото- та відеозйомкою в цій країні, регулюються статями 22 та 23 Закону про авторське право на твори образотворчого мистецтва та фотографії 1907 року. Незважаючи на наявність GDPR, цей Закон продовжує діяти з огляду на приписи статті 85 останнього.
Стаття 22 зазначеного Закону вимагає отримання згоди особи на розповсюдження та демонстрацію її зображення, а стаття 23 встановлює винятки із цього правила, наприклад, для «оприлюднення портретів у галузі сучасної історії» та зображень «зборів, процесій та подібних подій, у яких брали участь зображені особи». У таких випадках згода не вимагається. Втім, навіть за цих обставин перед розповсюдженням і демонстрацією необхідно перевірити, чи може бути завдано шкоди законним інтересам особи, яку зображено на творі образотворчого мистецтва чи на фотографії, або її родичам у випадку її смерті. У цьому контексті особливої уваги потребують неповнолітні, жертви або приватні особи, які не відіграють значної ролі в суспільному житті.
Таким чином, на відкриту зйомку осіб, які беруть участь у подіях «сучасної історії» та у зборах, процесіях та подібних заходах у Німеччині згода не вимагається. Відповідно немає потреби і у завчасному інформуванні про її проведення.
Звертає на себе увагу й те, що німецьке законодавство переважно регулює питання, пов'язані з розповсюдженням та демонстрацією зображень особи, а не з процесом фіксації відповідної інформації на матеріальних носіях. Вочевидь, це пов'язано з тим, що саме на цьому етапі створюється найбільше ризиків для порушення права на приватність особи, ніж на етапі збору інформації журналістами (проведення фото- та відеозйомки чи створення іншого запису). Окреслюючи конкретні винятки з обов'язку отримувати згоду особи на оприлюднення її зображення, воно дає кращі орієнтири для визначення дозволеної та забороненої поведінки.
* * *
Очевидно, що такий підхід може бути використаний українським законодавцем. Адже частина 2 статті 11 законопроєкту прописана дуже загально, хоча й враховує основні стандарти у сфері захисту персональних даних і свободи слова. Вбачається, що питанням висвітлення журналістами та медіа подій, що мають суспільний інтерес, варто було б приділити більше уваги.
Таким чином, захист персональних даних під час здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних у проєкті Закону № 8153 потребує кращого балансування з правом на свободу вираження поглядів та інформації. Для належного балансу прав варто орієнтуватися на кращі практики, запроваджені країнами ЄС.
Людмила Опришко,
голова Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права
LIGA360 надає юристам усі необхідні інструменти для ефективної роботи:
· Повний доступ до бази даних нормативних документів, їх зв'язки з іншими НПА, судовою, аналітичною, довідковою інформацією;
· Інструменти для аналізу судової практики та прогнозування результатів справ;
· Найповніша база рішень ЄСПЛ мовою оригіналу та у перекладі;
· Функції перевірки контрагентів - згадки в НПА та аналітиці, міжнародні зв'язки, бізнес-групи, санкційний скоринг, токсичні сліди;
· Аналітика та практичні поради від провідних юридичних експертів.
Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні та переконайтеся в її ефективності.
