Як виключити відомості про порушення правил військового обліку з Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів: правова позиція та алгоритм дій

Актуальність теми

З червня 2024 року в Україні розпочалась технічна реалізація функціоналу відображення в мобільному додатку «Резерв+» відомостей про порушення громадянами правил військового обліку, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).

Така практика стала можливою після набрання чинності пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».

Положення цього пункту передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного або резервіста відносяться, серед іншого, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, законодавець чітко прив'язав можливість внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Реєстру до наявності конкретного процесуального акта - протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення. Попри це, на практиці відомості про «порушення» часто вносяться без складання протоколу чи винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Наслідки внесення таких відомостей до Реєстру є дуже суттєвими. Особи, щодо яких в Реєстрі та відповідно в «Резерв+» міститься відповідна позначка, втрачають можливість бути заброньованими за підприємствами, а громадянам, які перебувають за кордоном, можуть відмовити в оформленні паспортних документів.

Крім того, відмітки про порушення правил військового обліку часто стають підставою для звернень ТЦК та СП до Національної поліції з вимогою про примусове доставлення особи до ТЦК та СП. У результаті під час перевірок документів працівниками поліції можливе адміністративне затримання осіб і доставлення їх до найближчого районного (міського) ТЦК та СП, навіть якщо він особа не перебуває на військовому обліку саме в цьому ТЦК та СП.

У цій статті пропоную розглянути, що саме вважається порушенням правил військового обліку, які органи мають право вносити відповідні відомості до Реєстру, які строки притягнення до відповідальності встановлені законом, а також якими є способи захисту прав у разі незаконного внесення інформації щодо порушення правил військового обліку.

Що вважається порушенням правил військового обліку

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, на призовників, військовозобов'язаних і резервістів покладено обов'язок:

1. Перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) ТЦК та СП;

2. Прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП на збірні пункти, призовні дільниці, до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих документах (повістках, мобілізаційних розпорядженнях, розпорядженнях);

3. Проходити медичний огляд і лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби;

4. Проходити підготовку до військової служби, безпосередньо військову службу, виконувати обов'язки у запасі та служити у військовому резерві;

5. Особисто у семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання з'явитися з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік;

6. У разі зміни персональних даних, повідомляти про такі зміни протягом семи днів через електронний кабінет або особисто шляхом звернення до відповідного ТЦК;

7. Негайно повідомляти ТЦК та СП за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

8. Не рідше ніж один раз на п'ять років здійснювати звірку власних персональних даних із даними, що зберігаються в облікових базах відповідних ТЦК та СП, органів СБУ чи розвідувальних органів.

Найчастішими на практиці порушеннями правил військового обліку є несвоєчасне оновлення персональних даних, а також неявка за повісткою для проходження медичного огляду, уточнення облікових даних чи виконання мобілізаційного розпорядження.

З осені 2024 року ТЦК та СП почали масово направляти повістки за допомогою національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта». У такий спосіб ТЦК та СП формують доказову базу щодо належного оповіщення військовозобов'язаних з метою подальшого притягнення їх до відповідальності за неявку.

Санкції за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку у воєнний стан передбачені у ч. 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, таке порушення тягне за собою накладення штрафу від 17 000 до 25 500 грн.

Що повинно передувати внесенню до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку

Внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку є можливим виключно за результатами провадження в справах про адміністративні правопорушення, тобто у випадку складення протоколу або винесення постанови про адміністративне правопорушення. За відсутності одного з цих документів саме по собі внесення запису до Реєстру є протиправним.

Згідно з частиною другою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за порушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, може бути накладене не пізніше трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У випадках, коли йдеться про неявку за повісткою, днем вчинення правопорушення вважається дата, в яку особа мала з'явитися до ТЦК та СП, - саме з цього моменту починає спливати тримісячний строк, в межах якого може бути накладене адміністративне стягнення.

Відтак, зі спливом тримісячного строку з дня вчинення правопорушення, зокрема, з дати, на яку особа мала з'явитися за повісткою, ТЦК та СП зобов'язані виключити з Реєстру відомості про порушення, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності після спливу цього строку є неможливим.

Чинне законодавство вимагає, щоб справа про адміністративне правопорушення розглядалася в присутності особи, яка притягається до відповідальності. За її відсутності розгляд можливий лише за умови своєчасного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та за відсутності клопотання про його відкладення.

Незважаючи на чітко визначену законодавчу процедуру, на практиці ТЦК та СП нерідко вносять позначки про порушення до Реєстру без складання протоколу, без винесення постанови, без належного повідомлення особи і без її заяви про згоду на заочний розгляд справи. Така практика суперечить вимогам КУпАП і грубо порушує права особи на захист.

Як вилучити відомості з Реєстру?

Інформація про порушення правил військового обліку може бути включена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів лише за наявності належно оформлених протоколу або постанови про адміністративне правопорушення. У разі якщо таких документів не існує або минув тримісячний строк, передбачений частиною другою статті 38 КУпАП, внесення відомостей є протиправним, а такі записи підлягають виключенню.

Найпоширенішими способами виключення незаконно внесених записів є:

1. звернення до ТЦК та СП із вмотивованою заявою про виключення відомостей про порушення правил військового обліку;

2. звернення до окружного адміністративного суду (на вибір - за місцем реєстрації «порушника» чи за місцем реєстрації ТЦК та СП) з відповідним позовом про визнання протиправними дій, що полягають у внесенні відомостей до Реєстру та зобов'язання виключити такі відомості.

У низці випадків ТЦК та СП виключають такі відомості добровільно - на підставі аргументованих письмових звернень громадян, у яких зазначаються обставини, що свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення або про неможливість притягнення до відповідальності (відсутність виклику, неоформлення протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, сплив строку тощо). Звернення може бути подано особисто, поштою або електронною поштою. Варто враховувати, що при особистому зверненні громадянина строк розгляду заяви може становити до 30 днів, тоді як на адвокатські запити, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ТЦК та СП зобов'язані надати відповідь у п'ятиденний строк.

Наразі найефективнішим способом захисту прав є звернення до адміністративного суду з позовом про визнання дій ТЦК щодо внесення інформації протиправними та зобов'язання виключити ці дані з Реєстру. Докази відсутності постанови або протоколу, відсутності належного виклику, а також сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності у судовій практиці визнаються обґрунтованими підставами для задоволення таких позовів.

Так, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 440/3301/25 суд наголосив, що особа не викликалась ані повісткою, ані в телефонному режимі для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також що відносно позивача не приймалась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про відсутність факту порушення правил військового обліку.

Аналогічний підхід продемонстровано в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 160/31249/24, де суд встановив, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності, що не заперечував і сам відповідач. Суд звернув увагу, що притягнення до відповідальності можливе лише за наявності відповідної постанови, а оскільки протокол не складався, внесення відомостей до Реєстру було визнано безпідставним, і ТЦК було зобов'язано їх виключити.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 160/8605/25 суд установив, що дії відповідача з внесення відомостей до Реєстру без притягнення особи до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку є протиправними. Суд окремо наголосив, що в таких обставинах у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору одного з кількох варіантів дій - і, відповідно, є обов'язок виключити відомості, які були внесені незаконно. На переконання суду, саме зобов'язання виключити ці записи є найбільш ефективним способом захисту, що призведе до відновлення порушеного права позивача відповідно до приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновок

Внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів допускається виключно за наявності законних підстав - тобто за результатами провадження в справах про адміністративні правопорушення, що передбачає складання протоколу або винесення постанови про адміністративне правопорушення, з дотриманням усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. У протилежному випадку такі записи є протиправними і підлягають виключенню.

Наявність запису про порушення в Реєстрі може мати істотні правові наслідки для особи - від неможливості бронювання до обмеження в реалізації прав за кордоном, що робить питання захисту прав у цій сфері особливо актуальним.

Найбільш ефективним способом відновлення порушених прав є звернення до адміністративного суду з позовом про визнання дій ТЦК та СП протиправними та зобов'язання виключити незаконно внесені відомості з Реєстру. Судова практика підтверджує: у випадках, коли особу не викликали, не складали протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення або коли минув строк притягнення до відповідальності, суди послідовно визнають записи в Реєстрі незаконними та зобов'язують ТЦК та СП їх вилучити.

Водночас особа може ініціювати виключення таких відомостей і позасудовим шляхом - через подання вмотивованого звернення до ТЦК із посиланням на обставини, що свідчать про відсутність правопорушення або неможливість притягнення до відповідальності. Такий шлях може бути швидшим, однак за відсутності належної реакції з боку ТЦК - звернення до суду залишається дієвим і гарантованим механізмом захисту порушених прав.

Олена Гненна,

помічниця адвоката Grain Law Firm