Політичні події, що відбуваються в країні, зокрема численні акції протестів і мітинги ставлять перед суспільством нові юридичні завдання. Акції протесту не лише демонструють політичну настроєність громадян, але і істотно утрудняють нормальну роботу підприємств. Свої рекомендації за рішенням проблем, пов'язаних з політичними подіями, що відбуваються, спеціально для видання "ЮРИСТ&ЗАКОН" надала Олена Сотник, адвокат, партнер АГ "Солодко і Партнери".
1. Порядок відшкодування збитку, нанесеного підприємству під час мітингу або при його розгоні
Відшкодування збитку під час мітингів або при його розгоні здійснюється:
- у разі нанесення збитку третіми особами - в загальному порядку, який передбачений Главою 82 Цивільного кодексу України (пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства);
- у разі нанесення збитку співробітниками підприємства слід керуватися нормами КЗоТякий передбачає повну матеріальну відповідальність за здійснення таких дій, оскільки співробітник знаходитися не при виконанні своїх трудових зобов'язань (п.7 ч. 1 ст. 134 КЗоТ).
2. Що робити, якщо страховик відмовляється відшкодовувати збиток, заподіяний майну в ході масових акцій і безладів?
Слід зазначити, що, як правило, страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування по договорах добровільного страхування майна у зв'язку з ушкодженням останнього в наслідку масових акцій і безладів. Це відбувається у зв'язку з тим, що такі риски є виключенням із страхових випадків, і на них відповідальність страховика не поширюється. Так, при підписанні договору добровільного страхування сторони керуються принципом свободи договору, а значить, обумовлюють усі можливі умови: предмет договору, риски на які поширюється страхове покриття, виключення із страхових випадків і так далі. У разі порушення страховиком умов договору і страхового законодавства, необхідно звернутися в органи контролюючі ринок фінансових послуг або до суду.
3. Участь співробітників в масових акціях: як оформити відсутність працівника на роботі, щоб це не спричинило звільнення?
Участь співробітників в масових акціях необхідно оформляти належним чином, щоб це не суперечило інтересам працедавця і співробітника такого підприємства. Варто відмітити, що існують два шляхи вирішення цього питання :
Олена Сотник |
1. Завчасне сповіщення працедавця
Оформлення відсутності працівника можна здійснити таким чином:
- зажадати від працівника заяви об надання відпустки без збереження заробітної плати;
- видати наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати;
- надати такому співробітникові відгул і так далі, а цей факт відобразити в табелі обліку робочого часу. Тобто, негативних наслідків уникає і працівник, і працедавець.
2. Відсутність на робочому місці без повідомлення працедавця
Оформлення відсутності працівника на робочому місці (виключаючи негативні наслідки для працедавця і працівника) здійснюється таким чином:
- складається акт про відсутність на робочому місці (за підписом не менше двох співробітників);
- витребуються письмові пояснення від працівника відносно відсутності на робочому місці;
- застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді вимови. В цьому випадку працівник і працедавець уникають негативних наслідків таким чином:
1. Вимова, згідно КЗоТзастосований уперше, не передбачає наступне звільнення.
2. Працедавець уникає відповідальності за життя працівника (у разі непередбачених обставин).
3. Якщо впродовж року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення.
4. Оформлення і оплата вимушеної відсутності на роботі у зв'язку з блокуванням підприємств, доріг, транспорту і так далі?
Оформлення відсутності на роботі співробітника у зв'язку з блокуванням підприємств, доріг, транспорту і т.д, повинні підтверджувати відповідні документи:
1. Доповідна записка такого працівника на ім'я керівника.
2. Акт за підписом двох або трьох співробітників, в якому буде упевняться факт вимушеної відсутності на робочому місці.
3. Внесення цих відомостей в табель обліку робочого часу.
5. Оплата вимушеної відсутності на роботі у зв'язку з блокуванням підприємств, доріг, транспорту і так далі,
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових суперечок (конфліктів) " за працівниками, які не брали участь в страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата в розмірах не нижче встановлених законодавством і колективним договором, ув'язненим на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком працедавця.
6. Чи обов'язкова участь підприємства в загальнонаціональних, регіональних, галузевих страйках?
Участь підприємства в загальнонаціональних, регіональних, галузевих страйках не обов'язкова відповідно до статті 44 Конституції України і ст. 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових суперечок (конфліктів) ". Закон передбачає, що ніхто не може бути змушений до участі або неучасті в страйку. Рекомендації про оголошення або не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі або іншому виборному органі представників найнятих робітників і профспілок і спрямовуються відповідним трудовим колективам або профспілкам. Найняті робітники підприємств галузі або адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або не оголошення страйку на своєму підприємстві. Як правильно оформити своє рішення? Це рішення необхідно приймати трудовим колективом. Його треба направити виборному органу, який приймав рекомендації про оголошення або не оголошення галузевого або територіального страйку
Олена Сотник партнер Солодко і Партнери