Спори щодо постачання неякісної продукції є одними з найпоширеніших у сфері господарської діяльності й доволі часто стають наслідком недотримання сторонами договірних умов, неузгодженості технічних вимог або відсутності належного контролю за якістю товару. В умовах воєнного стану та нестабільної економіки кількість таких спорів зростає, оскільки учасники господарських правовідносин стикаються з новими ризиками, такими як порушення логістики, дефіцит сировини тощо.
Актуальність цієї теми полягає в тому, що порушення умов щодо якості товару створює не лише фінансові ризики для учасників господарських правовідносин, а й в цілому загрожує діловій репутації сторін.
Метою цієї статті є висвітлення ключових аспектів правового регулювання постачання неякісної продукції, аналіз судової практики та надання рекомендацій для сторін господарських договорів з метою мінімізації потенційних ризиків.
Нормативно-правове регулювання
Статтею 39 ГК України передбачено, що споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на: належну якість товарів (робіт, послуг); необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг), а також відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості.
Положення, які регулюють питання щодо якості поставленого товару, містяться в таких нормативно-правових актах, як Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України. Крім того, під час розгляду спорів щодо якості поставленого товару (продукції) важливим є врахування технічних регламентів, державних стандартів (ДСТУ) та сертифікатів відповідності, які мають важливе доказове значення в суді.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Вимоги (номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів) щодо якості товарів сторони зазначають безпосередньо в договорі з урахуванням технічної документації (ч. 2 ст. 268 ГК України).
Згідно зі ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Автоматична перевірка тексту договору - у новій LIGA360. Перевірте помилки в структурі та нумерації, дати, суми, реквізити сторін тощо. Будьте впевнені у кожній угоді! Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Приклади поширених ситуацій, що стають підставою для виникнення спорів щодо якості продукції
Спори щодо якості продукції найчастіше виникають у зв'язку з тим, що одна зі сторін неправильно тлумачить умови договору або взагалі не фіксує їх належним чином. З практики господарських судів можна виділити найтиповіші ситуації, які регулярно стають предметом розгляду.
Поставка товару з прихованими недоліками. Одним з найпоширеніших випадків, коли на момент приймання товару зовнішні ознаки дефектів/невідповідності товару умовам договору не вбачаються, але згодом з'ясовується, що товар не відповідає погодженим технічним характеристикам. Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
У постанові від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів виснував, що: "у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу".
Невідповідність товару технічним умовам або специфікаціям
Продукція формально може бути якісною, однак її характеристики (розміри, склад, вміст домішок, щільність тощо) не відповідають узгодженим умовам договору та/або ТУ/ДСТУ.
У цьому випадку кожна зі сторін має надати докази на підтвердження своїх доводів, оскільки визнання товару якісним або неякісним залежить саме від наявності документально підтверджених технічних характеристик, погоджених сторонами, а також від фактичних результатів експертизи. Таким чином, для вирішення такого спору потрібен експертний аналіз, оскільки кваліфікована оцінка відповідності товару технічним вимогам потребує спеціальних знань.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 січня 2024 року у cправі № 911/1249/22 Суд звернув увагу на важливість призначення судової експертизи у подібних справах, оскільки питання визначення якості товару в кожному окремому випадку потребує спеціальних знань.
"У цій справі суди попередніх інстанцій не вирішували питання про призначення у справі судової експертизи. При цьому протоколи випробувань, які відображають фактичні значення показників продукції, не можуть підміняти собою висновок експерта у відповідній сфері.
На думку ВС, що як суд першої інстанції, так і в подальшому суд апеляційної інстанції, відхиляючи клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою усунення суперечностей щодо належної/неналежної якості спірного товару, порушили норми процесуального права.
При цьому Верховний Суд враховує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи скаржника, що порівняльний аналіз протоколів випробувань, наданих до суду позивачем, та протоколів випробувань, проведених за запитом відповідача, є суперечливими.
Суд відзначає, що висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної експертизи тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з'являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об'єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору. А також вирішити сумніви за наявності суперечливих доказів у справі".
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що у спорах, пов'язаних з поставкою неякісної продукції, експертиза часто може виступати ключовим елементом у процесі доказування, що дає змогу об'єктивно встановити наявність або відсутність недоліків, їх характер, причини виникнення і ступінь впливу на можливість використання товару за призначенням.
|
Дар'я Лялюк |
Некомплектність товару
У ситуації, коли поставку товару здійснено не в повному обсязі, без обов'язкових складових, які були передбачені умовами договору, тобто однією зі сторін не дотримано умови щодо комплектності. У подальшому це може стати окремою підставою для виникнення спору, навіть якщо стороною було дотримано вимоги щодо якості, однак не можна ототожнювати поняття "якості" та "комплектності" товару.
У висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.02.2023 у справі № 916/604/21, а саме в пункті 8.39, зазначено, що поняття асортимент, комплектність, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця, зокрема при прийнятті товару, та обов'язків продавця, у разі передачі покупцеві товару, що не відповідає умовам договору щодо асортименту, комплектності, кількості, якості.
У постанові Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 910/9458/23 Суд дійшов висновку про те, що обставини справи свідчать про те, що позивач, виявивши факт поставки некомплектного товару, хибно ототожнив поняття комплектності та якості товару, й усупереч положенням частини першої статті 684 Цивільного кодексу України вимагав від відповідача усунути недоліки товару, а не доукомплектувати його. Таким чином, позовна вимога про безоплатне усунення недоліків товару, за висновками судів попередніх інстанцій, не відповідає належному способу захисту в цій справі, у зв'язку з чим, незалежно від наявності порушення прав позивача, на захист яких було пред'явлено позов, та фактичних обставин справи, у задоволенні позову відмовлено, оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
При цьому місцевий господарський суд правильно зауважив, що за наявності вказаних обставин позивач не позбавлений права скористатися способами захисту, що передбачені статтею 684 Цивільного кодексу України, які є належними та ефективними у спірних правовідносинах.
Рекомендації для сторін договору щодо конкретизації положень, які стосуються якості товару
Зважаючи на розповсюдженість судової практики щодо постачання продукції/товару неналежної якості, важливим є врахування в договорі умов, які мінімізують ризики та допоможуть у майбутньому сторонам уникнути спорів щодо постачання неякісного товару. Для цього сторонам необхідно завчасно подбати про документальне закріплення положень, які виступатимуть надійними запобіжниками у разі поставки товару, що не відповідає погодженим умовам щодо якості.
Наведемо декілька практичних рекомендацій:
- у договорі необхідно уточнювати та деталізувати положення щодо якості, такі як фізичні характеристики товару та його відповідність певним стандартам і вимогам; крім того, правильним буде додати до договору технічну документацію, сертифікати якості та інші документи, що підтверджують належність якості продукції/товару;
- договір також має містити вказівку на обмеженість/відсутність відповідальності продавця/постачальника у разі виникнення дефектів не з вини останнього у разі порушенням умов транспортування чи зберігання покупцем;
- детально прописувати в договорі порядок приймання-передачі товару та процедуру фіксації факту постачання товару у якісному/неякісному стані.
Тобто при підготовці договору необхідно звернути особливу увагу на такі умови:
- технічні характеристики продукції та вимоги щодо якості, які можуть бути закріплені у специфікаціях та додатках до договору;
- гарантійні строки;
- порядок і строки огляду товару покупцем;
- спосіб повідомлення та фіксації факту наявності недоліків і дефектів товару;
- відповідальність за поставку продукції неналежної якості.
Висновки
З метою уникнення спорів щодо (не)належності якості умовам договору та технічній документації, такі договори потребують належного документального оформлення та деталізації в частині вимог щодо якісних характеристик товару. Крім цього, у договорі має бути закріплений порядок вирішення питання у разі виявлення недоліків щодо якості товару.
Юридичне формулювання договору з деталізацією умов якості та врахуванням положень чинного законодавства, відповідальне ставлення до дотримання умов цього договору, правильні приймання-передача товару, своєчасна та належна фіксація фактів у разі порушення умов договору - усе це в сукупності дає можливість мінімізувати ризики та підстави для виникнення спорів щодо відповідності товару якісним характеристикам, а у разі виникнення таких спорів - належний правовий захист.
Дар'я Лялюк,
юрист судової практики ЮК "RIYAKO & PARTNERS"
Мінімізуйте юридичні ризики з LIGA360. За допомогою наших інструментів прогнозуйте результати судових справ, перевіряйте контрагентів на наявність санкційних, міжнародних, родинних і бізнес-зв'язків, а також отримайте доступ до найповнішої бази рішень ЄСПЛ та аналітичних матеріалів від наших експертів. Оцініть усі можливості роботи з LIGA360, замовивши індивідуальну презентацію.
