Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники провадження, застосувати спрощену процедуру судового розгляду. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Такий висновок зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ВС в постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 728/47/15-к.
https://verdictum.ligazakon.net/document/81360694?docId=81360694&productAlias=verdictum_web |
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Cуд визнав винуватою у порушенні правил безпеки дорожнього руху особу, яка керувала транспортним засобом у стані сп'яніння , що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження за обставин.
За вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу було засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з умовою, що вона повинна періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати рішення попередніх судів на підставах того, що мало місце істотне порушення вимог та неправильне застосування Кримінального процесуального кодексу.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що місцевий суд не мав правових підстав для розгляду провадження в спрощеному порядку, адже засуджений, частково визнавши цивільний позов потерпілого, не повною мірою підтвердив фактичні обставини ДТП, зокрема, її наслідків. Оскільки засуджений вчинив ДТП у стані алкогольного сп'яніння, сторона обвинувачення вважає, що обраний йому захід примусу без застосування додаткового покарання є явно несправедливим через м'якість. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не усунув допущених порушень і постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК.
Крім того, засуджений подав касаційну скаргу щодо розміру стягнутих з нього коштів у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди, які, на його думку, не було підтверджено належними доказами.
Верховний Суд не погодився з рішеннями попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що обставини вчинення злочину та кваліфікація діяння ніким не оспорювались, а сторона захисту не погоджувалася лише з цивільним позовом.
Однак така позиція апеляційного суду є непереконливою, адже вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належать до предмета доказування у кримінальному провадженні.
Водночас, виходячи зі змісту КПК, якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, спрощену процедуру судового розгляду застосовано бути не може.
У цьому провадженні характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому внаслідок ДТП, насамперед було встановлено на підставі висновку судово-медичного експерта, який під час судового розгляду не досліджувався. Між тим, відображені у ньому фактичні дані безпосередньо пов'язані з наслідками ДТП, а також з іншими проведеними на підставі ухвал суду експертними дослідженнями, якими було обґрунтовано цивільні вимоги потерпілого. Попри це при здійсненні апеляційного провадження суд не з'ясував, чи не заперечувався стороною захисту згаданий висновок, а отже, й усі фактичні наслідки вчиненого суспільно небезпечного діяння.
Таким чином, викладені в апеляційних скаргах доводи з питань додержання місцевим судом положень щодо спрощеного провадження належно розглянуто не було.
При цьому суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою те, що в оспорюваному вироку не міститься точного розрахунку присуджених сум для відшкодування матеріальної шкоди.
У контексті викладеного оскаржену ухвалу не можна вважати законною, обґрунтованою та вмотивованою, її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що слушно йдеться в поданих касаційних скаргах.
За таких обставин згадана ухвала підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Як вже писала ЮРЛІГА, водій авто, яке перегороджує шлях пішоходів, повинен сплатити штраф - ВС.
