Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Підроблення документів в Україні: кримінальна відповідальність для фізичних і юридичних осіб

Підроблення документів - один із найстаріших, але водночас найадаптивніших злочинів. Зміна форм власності, цифровізація, розвиток електронного документообігу не усунули проблему, а лише надали їй нових форм. Відповідно, і кваліфікація таких дій, і доведення умислу потребують більш глибокого розуміння положень статті 358 Кримінального кодексу та судової практики.

Основи кваліфікації

Підроблення документів визначається диспозицією ст. 358 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за:

  • власне, підроблення документів (чч. 1, 2);

  • використання завідомо підробленого документа (ч. 4).

Його об'єктом виступають суспільні відносини, які виникають у сфері використання документів, що встановлюють, змінюють або припиняють певні права та обов'язки.

Склад злочину, визначений у ч. 1 ст. 358 КК, охоплює підроблення документа з метою його використання - як самим підроблювачем, так і іншими особами. Це означає, що коли підроблювач сам використовує створений ним документ, додаткова кваліфікація за ч. 4 ст. 358 КК не потрібна, адже наслідок використання вже закладений у диспозицію ч. 1 ст. 358 КК.

Підроблення є злочином із формальним складом - воно вважається закінченим із моменту створення підробленого документа, незалежно від того, чи відбулося його використання надалі.

Практичні орієнтири

Аналіз практики Верховного Суду дозволяє сформулювати декілька орієнтирів для адвокатів, бізнесу та громадян щодо кваліфікації, меж кримінальної відповідальності та стандартів доказування.

1. Відсутність умислу - ключовий фактор виправдання. У справі № 295/5331/22 (постанова від 24.07.2025) ККС ВС дійшов висновку, що відповідальність за ч. 4 ст. 358 КК можлива лише за умови прямого умислу. Особа повинна усвідомлювати підроблений характер документа й використовувати його саме з цією обізнаністю.

Виправдання водія, який користувався посвідченням, отриманим 20 років, підтвердило, що об'єктивна наявність підроблення не доводить «завідомість». Сторона обвинувачення не подала жодних доказів, що обвинувачений знав про підроблення, тому склад злочину був відсутній.

2. У справі № 727/5768/18 Об'єднана палата ККС ВС назвала (постанова від 15.02.2021) ознаки відповідності документа статусу офіційного:

1) його має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції;

2) він повинен мати визначену законом форму та містити належні реквізити;

3) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер (підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків) чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.

Тож офіційним документом може бути лише той документ, який відповідає всім характеристикам (ознакам), передбаченим у примітці до ст. 358 КК.

3. Пред'явлення підробленого документа утворює склад злочину, який передбачений у ч. 4 ст. 358 КК. У справі № 715/2635/22 (постанова від 18.01.2024) ККС ВС дійшов висновку, що при пред'явленні документа особа, видаючи підроблення за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. Підроблений документ залишається у володінні винного. І використання завідомо підробленого документа є закінченим злочином з моменту, коли документ пред'явлено винною особою, незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.

Зберігайте конкурентну перевагу з LIGA360. Наше рішення надає доступ до найбільшої бази рішень ЄСПЛ та включає інструменти для перевірки контрагентів і медіамоніторингу, дозволяючи адвокатам оперативно реагувати на репутаційні виклики та управляти інформаційними потоками. Попрацюйте з LIGA360 вже сьогодні і дізнайтесь, як вона може допомогти забезпечити захист інтересів ваших клієнтів.

4. На відсутність ознак ідеальної сукупності кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК, та неможливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК, Касаційний кримінальний суд звертав увагу у постанові від 06.12.2023 у справі № 715/396/23.

Кримінальні проступки, передбачені цими частинами, утворюють реальну сукупність кримінальних правопорушень. Особа, дії якої утворюють реальну сукупність кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 1 та ч. 4, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК.

Вказані позиції підтверджують, що доведення вини вимагає сукупності належних і допустимих доказів, які виключають припущення та відповідають стандарту «поза розумним сумнівом». ВС послідовно вимагає від апеляційних інстанцій належної оцінки доказів і недопущення формального перегляду (ст. 409 КПК).

Для адвокатів це створює надійне підґрунтя для захисту, побудованого не лише на фактичних, а й на інтелектуально-юридичних аргументах, у тому числі психологічного елементу вини, що відповідає європейським стандартам кримінального процесу.

Відповідальність юросіб

Хоча стаття 358 КК прямо не передбачає спеціального суб'єкта, відповідальність юридичної особи можлива у формі заходів кримінально-правового характеру, передбачених у ст. 96-3 КК.

Юридичну особу може бути притягнуто до відповідальності, якщо підроблення або використання підробленого документа було вчинено уповноваженою особою від імені підприємства, в його інтересах або за його сприяння.

Для бізнесу це означає, що використання недостовірних документів (наприклад, сертифікатів відповідності, довідок, дозволів, електронних підписів) може призвести не лише до персональної відповідальності працівника, а й до репутаційних та фінансових санкцій для самої компанії.

Водночас доведення вини юридичної особи має ґрунтуватися на тому ж стандарті «поза розумним сумнівом», з обов'язковим встановленням факту, що дії працівника здійснювалися з метою отримання неправомірної вигоди для підприємства.

Варто також ураховувати, що інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні залишається відносно недосконалим та недостатньо розвиненим. Судова практика із цих питань лише формується, а підходи до доведення вини юридичних осіб все ще не є уніфікованими. Це створює правову невизначеність як для бізнесу, так і для органів досудового розслідування та судів.

У зв'язку із цим доцільно приділяти особливу увагу комплаєнсу та антикорупційним процедурам, внутрішнім політикам і контролю документообігу, щоб мінімізувати ризики та уникнути потенційних претензій з боку правоохоронних органів.

* * *

Підроблення документів за ст. 358 КК залишається актуальним викликом як для громадян, так і для бізнесу. Судова практика демонструє послідовний рух до більш чіткого формування критеріїв кваліфікації, оцінки доказів та встановлення умислу. Верховний Суд продовжує розвивати підходи щодо тлумачення ознак офіційного документа, стандартів доказування та меж відповідальності за використання підроблених документів, що створює більш передбачувану правову позицію для сторін кримінального провадження.

Кирило Кузнецов, секретар Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів

Мінімізуйте юридичні ризики з LIGA360. За допомогою наших інструментів прогнозуйте результати судових справ, перевіряйте контрагентів на наявність санкційних, міжнародних, родинних і бізнес-зв'язків, а також отримайте доступ до найповнішої бази рішень ЄСПЛ та аналітичних матеріалів від наших експертів. Оцініть усі можливості роботи з LIGA360, замовивши індивідуальну презентацію.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему