Без додержання належних умов для пересування пішохода неможлива правильна організація дорожнього руху. За недодержання таких умов водій повинен сплатити штраф.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 464/1703/17.
https://verdictum.ligazakon.net/document/81728136?docId=81728136&productAlias=verdictum_web |
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
У березні 2017 року особа звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції з вимогою скасувати постанову від 28 лютого 2017 року про сплату штрафу на підставі порушення ч. 3 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення та закрити провадження у вказаній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в діях позивача не було складу адміністративного правопорушення, автомобіль було припарковано у дозволеному місці і він не створював перешкод для руху іншого транспорту та пішоходів. Також він вважав, що постанову у справі винесено з порушенням процедури, адже інспектор УПП не склав протоколу про адміністративне правопорушення і не надав позивачу можливості скористатися допомогою захисника.
Суд першої інстанції постанову інспектора у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КпАП - скасував.
Апеляційний адміністративний суд залишив постанову місцевого суду без змін.
У касаційні скарзі (з урахуванням доданих до неї уточнень) відповідач просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Він зауважив, що суди не дослідили всіх доказів у справі (як відеозапис з нагрудної камери), тому їхній висновок про задоволення позову є необґрунтованим.
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій з огляду на наступне.
У справі встановлено, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за порушення пункту 15.10 ПДР, відповідальність за яке встановлено у ч. 3 ст. 122 КпАП, а саме порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності слугувало те, що позивач припаркував автомобіль на тротуарі таким чином, що для руху пішоходів залишилося менше двох метрів.
Колегія суддів погоджується з тим, що для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити у діях особи склад адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону. У цьому зв'язку створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху є обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки.
У контексті обставин цієї справи треба зауважити, що сам факт того, що автомобіль припарковано на тротуарі, а не на проїзній частині, не міг свідчити про відсутність перешкод дорожньому руху.
Пішохід теж є учасником дорожнього руху і наявність умов для його пересування є важливою умовою належної організації дорожнього руху.
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли поспішного висновку про те, що автомобіль позивача не створював перешкод для руху пішоходів, адже ґрунтується він на поверховому з'ясуванні обставин справи. Суди слушно зауважили, що обов'язок доводити правомірність оскарженого рішення покладено на відповідача. Одним з доказів може бути відеозапис нагрудної камери патрульного, якого суди не досліджували.
