Дискримінація за віком залишається однією з найпоширеніших проблем на ринку праці. У зв'язку з цим, Міністерство юстиції наголошує на тому, що законодавство України гарантує рівні трудові права незалежно від віку, а будь-які обмеження чи відмова у працевлаштуванні за цією ознакою є незаконними. В своєму роз'ясненні відомство звертає увагу на те, що правильне розуміння правових гарантій допомагає громадянам ефективно протидіяти ейджистським практикам як під час працевлаштування, так і в трудових відносинах загалом.
Правове визначення та прояви вікової дискримінації
У відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінацією є ситуація, за якої особа зазнає обмеження у реалізації своїх прав за певною ознакою, у тому числі віком, без наявності законної та об'єктивно обґрунтованої мети. Відтак, прояви ейджизму на роботі можуть включати:
відмову у прийнятті на роботу через «занадто молодий» або «занадто старший» вік;
необґрунтоване звільнення;
переведення чи обмеження у підвищенні та професійному розвитку тощо.
Вакансії з віковими обмеженнями також заборонені Законом України «Про рекламу» - порушення тягне штраф у розмірі десятикратної мінімальної заробітної плати.
Для громадян похилого віку закон додатково забороняє звільнення лише через досягнення пенсійного віку або зміну істотних умов праці без їхньої згоди.
Перевірка кандидатів перед працевлаштуванням допомагає виявити ризики - від судової історії до прихованих зв'язків. У LIGA360 можна отримати досьє з інформацією про санкції, PEP-статус і мережі контактів, що дозволяє швидко оцінити ризик ще до першого робочого дня. Замовити доступ.
Як реагувати на дискримінацію та захищати свої права
В Мін'юсті наголосили, що працівники можуть вимагати від роботодавця пояснення причин рішень щодо трудових прав, фіксувати відповідні обставини (листування, документи) і, за потреби, оскаржувати дискримінаційні дії у судовому порядку. Закон також передбачає право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ще один спосіб боротьби з дискримінацією - звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до регіональних омбудсменів. Подаючи звернення, необхідно вказати свої дані, причину скарги та докази, що доводять порушення прав, наголосили у Мін'юсті.
Про механізми протидії мобінгу та відповідну судову практику, читайте у аналітичному матеріалі, підготовленому спеціально для Порталу ЮРЛІГА.
Відповідальність за дискримінацію
За порушення чинного в Україні антидискримінаційного законодавства передбачено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Так, адміністративне стягнення може становити від 1700 до 3400 гривень, а у разі повторного порушення - до 5100 гривень. Окрім того, санкція статті 173-6 КУпАП також передбачає громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 процентів заробітку. Якщо дискримінаційні дії супроводжувалися насильством або завдали тяжких наслідків, застосовується кримінальна відповідальність.
Постраждала особа має право вимагати відшкодування матеріальної шкоди та компенсації моральної шкоди, завданої протиправними діями. У відомстві звертають увагу на те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від матеріальних збитків і не залежить від їх розміру.
У LIGA360 можна знайти багато корисної інформації, необхідної для роботи. Зокрема, варто ознайомитися із ситуаціями:
