Для здійснення правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру й безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням Кримінальний кодекс (далі - КК) визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
Так, одним із видів покарання приписами ч. 1 ст. 59 КК передбачено конфіскацію майна, що передусім полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. У разі конфіскації частини майна суд повинен зазначити, яка саме його частина підлягає конфіскації, або перелічити предмети, що підлягають конфіскації.
З огляду на вказану норму конфіскацію застосовують до осіб, визнаних винними в учиненні кримінального правопорушення, питання про що вирішують під час ухвалення судового рішення, яким і закінчується кримінальне провадження.
Конфіскацію майна хоч і зараховують, згідно із ч. 2 ст. 52 КК, до додаткового покарання, проте це аж ніяк не знецінює важливість відведеної цьому заходу кримінально-правового впливу ролі: сприяти посиленню ефективності процесу протидії злочинності та відновленню прав потерпілих, які було порушено в результаті вчинення кримінальних правопорушень.
Пропонуємо ознайомитися із аналітичним матеріалом у LIGA360, у якому проаналізовано основні кваліфікувальні ознаки покарання, притаманні конфіскації майна, розглянуто судову практику із зазначеної теми, а також окреслено особливості такого виду покарання.
Нова LIGA360 допоможе вивчити цю тему детальніше. Аналітика від експертів, роз'яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення. Замовте персональну презентацію для ваших потреб.
