Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд судової практики щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Суд наголошує, що для законного звільнення недостатньо лише зафіксувати відсутність працівника понад три години. Вирішальне значення мають поважність причин неявки, дотримання роботодавцем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та фактичне виконання працівником трудових функцій. Особливо це актуально в умовах воєнного стану, дистанційної роботи та повітряних тривог.
У своїх рішеннях Касаційний цивільний суд сформував низку важливих правових позицій. Зокрема, відсутність працівника в офісі не завжди свідчить про прогул, якщо він виконував роботу в іншому місці або перебував на території підприємства. Для керівників підприємств суди враховують специфіку їхньої роботи, яка не обмежується кабінетом чи формальним відрядженням. Водночас Верховний Суд підкреслює, що працівник має довести факт виконання трудових обов'язків поза робочим місцем, інакше відсутність може бути кваліфікована як прогул.
У LIGA360 є АІ-агент "Судова робота", який бере на себе рутину пошуку та аналізу судової практики і допомагає формувати аргументацію. Щоб дізнатися умови доступу до LIGA360, залиште заявку.
Окрему увагу суди приділяють оцінці поважних причин відсутності. Верховний Суд визнав, що перебування в укритті під час повітряної тривоги не може вважатися прогулом, оскільки йдеться про виконання обов'язку щодо збереження життя. Також суди аналізують добросовісність поведінки працівника: короткочасний візит до лікаря без відкриття лікарняного не виправдовує відсутність протягом усього робочого дня. Для роботодавців така практика означає необхідність ретельного документування порушень та обов'язкового отримання письмових пояснень працівника перед застосуванням дисциплінарного стягнення.
Детальніше з ключовими правовими позиціями можна ознайомитися в аналітичній статті.
