Процедура неплатоспроможності фізичної особи має допомогти добросовісному боржнику звільнитися від надмірного боргового тягаря, однак вона не може бути інструментом автоматичного списання зобов'язань без належної перевірки. Саме на цьому акцентував Верховний Суд під час розгляду справи № 908/1194/24 щодо списання податкового боргу фізичної особи - підприємця в процедурі неплатоспроможності. Спір виник після того, як суди попередніх інстанцій визнали податковий борг перед податковим органом на суму понад 1,85 млн грн безнадійним і таким, що підлягає списанню, а згодом закрили провадження у справі.
Судова палата звернула увагу, що положення ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають автоматичного списання податкового боргу лише через те, що він виник у межах трирічного періоду до відкриття справи про неплатоспроможність. Для застосування цієї норми суд має встановити момент виникнення податкового боргу: коли грошове зобов'язання стало узгодженим, коли сплив строк його сплати та з якого дня виникло прострочення.
Швидше від теорії до результату. AI-сервіси LIGA360 допомагають юристу відстежувати зміни законодавства та практику судів, економлячи час і мінімізуючи прогалини. Для отримання умов доступу до платформи залиште заявку.
Верховний Суд також наголосив, що списання податкового боргу має відбуватися з урахуванням реального перебігу процедури реструктуризації. Господарський суд повинен перевірити декларації боржника, інвентаризацію його активів, наявність або відсутність можливості погасити борг, а також оцінити добросовісність поведінки боржника. Інакше процедура неплатоспроможності може перетворитися на формальний механізм припинення податкових зобов'язань без належного судового контролю.
Докладніше про умови списання податкового боргу, межі судового контролю та ризики формального використання процедури неплатоспроможності читайте в повній аналітичній статті "Банкрутство ФОП як механізм списання податкового боргу".
