Верховний Суд підтвердив законність звільнення працівника за прогул після того, як той не вийшов на роботу, вважаючи себе таким, що перебуває у відпустці. Причиною спору стала помилка в даті заяви: замість бажаного початку відпустки з 17 липня працівник указав 17 серпня.
Йдеться про постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 130/2320/23.
Працівник, який мав право на додаткову відпустку як особа з інвалідністю внаслідок війни, подав заяви про відпустку, які директор погодив резолюцією "в наказ". Водночас у заяві про додаткову відпустку була зазначена дата початку "з 17.08.2023", хоча сам працівник стверджував, що мав на увазі "з 17.07.2023".
Після цього працівник не вийшов на роботу з 17 по 24 липня. Роботодавець зафіксував його відсутність актами, запропонував надати пояснення, а після відмови працівника звільнив його за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП - за прогул без поважних причин.
Працівник оскаржив звільнення, наполягаючи, що йдеться лише про очевидну технічну описку, а роботодавець фактично скористався цією помилкою.
Щоб краще розуміти, як суди оцінюють такі ситуації та як формуються підходи у трудових спорах, і дізнатися умови доступу до LIGA360, залиште заявку.
Що саме врахував Суд і як уникнути подібних кадрових ризиків - читайте в повній аналітичній статті "Ціна однієї описки: як помилка в даті заяви про відпустку призвела до законного звільнення за прогул".
