Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 910/6654/24 щодо визнання недійсними правочинів, учинених боржником на шкоду кредитору (фраудаторних правочинів) поза межами процедури банкрутства.
Ключова правова проблема
Визначення належних матеріально-правових підстав для оспорювання фраудаторних правочинів кредитором, який не є їх стороною, та співвідношення категорій "фраудаторність" і "фіктивність".
Правовий висновок
Кредитор, який не був стороною правочину, вправі оспорити його виключно на підставі пункту 6 частини першої статті 3 (добросовісність) і частини третьої статті 13 Цивільного кодексу (недопустимість зловживання правом).
Таким чином, Велика Палата конкретизувала висновок, який сформульовано в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 369/11268/16.
Щоб завжди бути в курсі важливих рішень - налаштуйте моніторинг судової практики у LIGA360.
Ключові аргументи ВС:
1. Велика Палата відхилила довід заявника про неможливість застосування п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу до суб'єктів господарювання поза процедурою банкрутства. Суд наголосив, що в ЦК відсутнє спеціальне визначення фраудаторного правочину, а його ідентифікація здійснюється саме через загальні засади цивільного законодавства та межі здійснення цивільних прав.
2. Фраудаторність полягає у вчиненні дій, спрямованих на виведення майна боржника з метою унеможливлення виконання зобов'язань перед кредитором із порушенням принципу добросовісності. Такий правочин може бути оплатним і реально виконаним - це не виключає його фраудаторного характеру.
3. Суд прямо зазначив, що для визнання правочину недійсним як фраудаторного достатньою є правова підстава, передбачена статтями 3, 13 Цивільного кодексу. Додаткове посилання на спеціальні норми (зокрема ст. 234 ЦК) не є обов'язковим.
4. Велика Палата розмежувала конкурсне та позаконкурсне оспорення. Позаконкурсне визнання правочину недійсним має забезпечувати інтерес кредитора через відновлення можливості звернення стягнення на майно боржника, навіть якщо воно перебуває в інших осіб. Ініціювання процедури неплатоспроможності не є обов'язковою передумовою такого захисту.
5. Оспорити фраудаторний правочин може заінтересована особа, яка не була його стороною. Кредитор має власний матеріально-правовий інтерес - відновлення доступу до майна боржника для реального виконання рішення.
Практичне значення
1. Кредитор може напряму оспорювати правочини боржника поза банкрутством.
2. Визнання недійсним є самостійним способом захисту, якщо воно відновлює можливість примусового виконання.
3. Судам слід чітко розмежовувати фіктивність і фраудаторність.
AI Експрес-аналіз у розділі «Судова робота» LIGA360 допоможе швидко розібратись у практиці Верховного Суду. Замовте презентацію LIGA360 - і дайте штучному інтелекту зробити рутину замість вас.
