Конституційний Суд України визнав окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами, а саме: "у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" таким, що не відповідає Конституції України. Визнаний неконституційним припис Закону, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Про це повідомила прес-служба КСУ.
На підставі оспорюваного припису Закону на особу, яка вперше вчинила правопорушення із введення в обіг товарів (продукції) або яку згідно із Законом вважають такою, що ввела в обіг товари (продукцію), які не відповідають установленим вимогам (крім випадків, визначених статтею 28, частиною третьою статті 29 Закону), має бути накладений штраф у фіксованому розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень.
Заявниця вказала, що визначений у пункті 2 частини другої статті 44 Закону "розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність тощо", тому застосуванням "оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи", що не відповідає частині першій статті 41, частині другій статті 61 Конституції України, накладення на неї штрафу в розмірі 51 000 гривень "є втручанням держави в гарантоване Основним Законом України право власності".
Конституційний Суд України зазначає, що встановлення в законі абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднано із наданням законом уповноваженому суб'єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до порушника, що уможливило б додержання в такий спосіб принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності може бути забезпечено, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення одного й того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.
Оспорюваний припис Закону, що визначає безальтернативну санкцію, яка до того ж має ознаки абсолютно визначеної, не надає суб'єкту накладання адміністративного стягнення можливості врахувати те, що гіпотезою пункту 2 частини другої статті 44 Закону охоплено велику та різноманітну кількість виявів об'єктивної та суб'єктивної сторони цього правопорушення, а тому суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 61 Конституції України.
Витрачаєш багато часу на аналіз законодавства? Спробуй найзручніші інструменти legal research в LIGA360. Миттєвий пошук серед мільйонів документів. Для кожного НПА - пов'язана аналітика, законодавство та судові справи. Дізнайся більше переваг за посиланням.
Читайте також: Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення Кодексу адмінсудочинства
Конституційний Суд визнав неконституційним окремий припис Закону "Про повну загальну середню освіту"
Відчуй силу AI у роботі юриста! Спробуй LIGA360 для щоденних завдань - аналізу законодавства й судової практики, моніторингу змін правового поля, пошуку відповідей. Замовляй безкоштовний тест-драйв за посиланням.
