Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі не є заробітною платою. Про це зазначив КЦС ВС у постанові у справі № 461/1303/19 від 21.04.2021, повідомила прес-служба ВС.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. Спробуйте також Verdictum PRO, за допомогою якого на підставі завантаженої позовної заяви ви зможете отримати інформацію про вірогідність перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту.
Суть справи: місцевий суд задовольнив вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання роботодавцем рішення суду про поновлення позивача на роботі. Апеляційний суд погодився з таким висновком, але зменшив суму виплат.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду змінив попередні судові рішення в мотивувальних частинах, навівши таке правове обґрунтування.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що невиконання відповідачем протягом тривалого часу рішення районного суду про поновлення позивача на роботі має наслідком застосування положень ст. 236 КЗпП про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Однак ВС вказав на помилковість висновку про те, що зазначена вимога є спором про оплату праці, а тому працівник має право звернутися до суду з позовом з такими вимогами без обмеження будь-яким строком.
До моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, не можуть вважатися заробітною платою та не витікають із трудового договору, вони не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою в розумінні ст. 2 Закону «Про оплату праці».
Тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення таких виплат обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (ч. 1 ст. 233 КЗпП).
Читайте також: ВС роз'яснив, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки
Верховний Суд роз'яснив, які дії кваліфікуються як опір поліцейському
ВС роз'яснив деякі особливості кваліфікації дій щодо умисного знищення чужого майна
Обирайте комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ від ЛІГА:ЗАКОН, що поєднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Будьте в курсі всіх законодавчих новацій і правової картини дня. Уникайте ризиків негативного проходження справи, швидко добираючи релевантні судові рішення із 85 млн доступних. Аналізуйте подібні справи й рішення із правовою позицією ВС. Перевіряйте контрагентів і бізнес-партнерів.
