Прес-служба Верховного Суду опублікувала двадцять перший огляд практики Європейського суду з прав людини, який охоплює 34 рішення, ухвалені за період з 10 по 14 червня 2019 року.
Цей та попередні огляди ви можете знайти в розділі "Практика Європейського суду з прав людини" модуля "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН.
В огляд, зокрема, ввійшли 10 рішень: «PRIZRENI v. ALBANIA», «S.S. AND B.Z. v. RUSSIA», «OZDIL AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA», «JARMU v. POLAND», «WESOEK v. POLAND», «BEGOVI v. CROATIA», «BEDNARZ v. POLAND», «KOUTSOKOSTAS v. GREECE», «SH.D. AND OTHERS v. GREECE, AUSTRIA, CROATIA, HUNGARY, NORTH MACEDONIA, SERBIA AND SLOVENIA», «MARCELLO VIOLA v. ITALY (NO. 2)».
У справі «OZDIL AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 5 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість) та порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Заявники - громадяни Туреччини, які мають дійсні посвідки на проживання та працювали вчителями у приватній мережі шкіл «Orizont» (Молдова). У зв'язку зі спробою військового перевороту 15-16 липня 2016 року в Туреччині турецький посол звинуватив школи «Orizont» у зв'язках із рухом Фейтулаха Гюллена і звинуватив вчителів школи у тероризмі. В травні 2017 року Прем`єр-міністр Туреччини відвідав Молдову та просив свого молдавського колегу закрити школи «Orizont». 31 березня 2018 року директора Кишинівської середньої школи «Orizont» було затримано в аеропорту; протягом семи годин проводився допит молдавськими спецслужбами з приводу стверджуваної участі в терористичних організаціях. Проти нього було порушено кримінальне провадження та обрано запобіжний захід у вигляді заборони виїзду з країни на десять днів, але вже через 4 дні обвинувачення було знято, а провадження - закрито. 6 вересня 2018 року зранку семеро вчителів школи «Orizont» були затримані в їхніх домівках або по дорозі до роботи особами в цивільному одязі та доставлені до Туреччини. Родичі та близькі заявників, які мешкали у Молдові, довгий час не отримували відомостей про їх місцезнаходження, а потім отримали листи від органу міграційної служби про заборону заявникам в'їжджати на територію Молдови протягом п'яти років.
У справі «SH.D. AND OTHERS v. GREECE, AUSTRIA, CROATIA, HUNGARY, NORTH MACEDONIA, SERBIA AND SLOVENIA» ЄСПЛ констатував порушення ст 3 Конвенції (заборона катування) та порушення п. 1 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість).
Заявники - п'ять неповнолітніх громадян Афганістану, які нелегально прибули до Греції. Вони стверджували, що покинули Афганістан, побоюючись за свої життя з причини приналежності до релігійної меншини. В лютому 2016 року заявників затримала поліція; надалі були видані накази про їх депортацію та надано один місяць, аби вони покинули територію Греції. Деякі з заявників намагались перетнути кордон між Грецією та Північною Македонією, деякі ховалися на острові Хіос, а потім направлялися до поселення між Грецією та Північною Македонією, де і перебували місяць в тимчасовому таборі. У березні 2016 року в супроводі свого адвоката заявники прибули до Афін з метою подачі заяви про надання притулку, яким їх все ж таки було забезпечено. У червні 2016 року S. M., M. M. та A. B. були поміщені до притулку Фарос для неповнолітніх без супроводу - закладу, що діє під наглядом норвезького представництва та Міжнародної організації з міграції. У серпні 2016 року S. M. та M. M. були переведені до спеціального центру для неповнолітніх без супроводу, що підзвітний Управлінню Верховного Комісара у справах біженців. Але вже у грудні 2016 року M. M. було затримано органами поліції та «превентивно ув'язнено» на вісім днів. У липні 2016 року A. A. сховався під вантажівкою, намагаючись дістатися до Італії, але його було затримано і в подальшому також «превентивно ув'язнено» в поліцейському відділку порту Ігумениця, а пізніше, після спроби самогубства, у поліцейському відділку Філіата.
Огляд підготовлено працівниками департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду з використанням матеріалів, розміщених на веб-сайтах Європейського суду з прав людини.
Як вже писала ЮРЛІГА, оприлюднено двадцятий огляд рішень ЄСПЛ від Верховного Суду.
