Дорожньо-транспортні пригоди (далі - ДТП) є поширеним явищем на дорогах України та нерідко призводять до заподіяння шкоди учасникам дорожнього руху.
У випадку, коли потерпілі отримали тілесні ушкодження внаслідок ДТП або настали інші тяжкі наслідки, водія можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Водночас сам факт настання таких наслідків не свідчить про автоматичну винуватість водія, оскільки питання про наявність у його діях складу кримінального правопорушення та вини має вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної ДТП.
Відтак Кримінальний кодекс України (далі - КК України) передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності визначених законом підстав.
Звільнення від кримінальної відповідальності залежить від обставин конкретної події, характеру її наслідків, поведінки особи після ДТП, позиції потерпілого та інших обставин.
Саме тому важливо розуміти, яка саме підстава для звільнення може бути застосована у конкретному випадку та чи дотримано передбачених законом умов її застосування. На практиці питання щодо наявності таких підстав та можливості їх застосування нерідко стають предметом судового розгляду, що зумовлює необхідність аналізу відповідних положень КК України та актуальної судової практики.
Кримінальна відповідальність за ДТП
Статтею 286 КК України передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом.
Залежно від тяжкості наслідків ДТП відповідальність диференційована за трьома частинами ст. 286 КК України:
ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості;
ч. 2 ст. 286 КК України - ті самі дії, якщо вони спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження або смерть;
ч. 3 ст. 286 КК України - ті самі дії, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
Санкції за відповідними частинами статті передбачають:
за ч. 1 ст. 286 КК України - штраф від 51 000 до 85 000 грн, виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 286 КК України - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого;
за ч. 3 ст. 286 КК України - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Тяжкість наслідків ДТП впливає на правову кваліфікацію дій особи та можливість звільнення від кримінальної відповідальності. Правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким, тоді як за ч. 2 та ч. 3 ст. 286 КК України тяжкими. Тому ступінь тяжкості безпосередньо визначає можливість застосування окремих підстав для звільнення від кримінальної відповідальності.
Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
Розділ IX КК України визначає вичерпний перелік підстав звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема:
звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України);
звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);
звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України);
звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України);
звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України).
У кримінальних провадженнях, пов'язаних із ДТП, найчастіше застосовуються дві підстави звільнення від кримінальної відповідальності - у зв'язку з дійовим каяттям та у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Такий підхід знаходить відображення в судовій практиці. Зокрема, у реєстрі судових рішень ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності за статтями 45 та 46 КК України зустрічаються значно частіше, ніж застосування інших передбачених КК України підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Натомість звільнення у зв'язку з передачею особи на поруки, зміною обстановки або закінченням строків давності у справах про ДТП трапляється порівняно рідше.
Отже, саме положення статей 45 та 46 КК України мають найбільше практичне значення для вирішення питання про можливість звільнення водія від кримінальної відповідальності у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного з ДТП. Водночас застосування кожної з цих підстав потребує встановлення передбачених законом умов та оцінки конкретних обставин кримінального провадження.
Поки юрист вручну збирає судову практику з різних джерел, час на побудову стратегії скорочується. Ресурс "Судова робота" в LIGA360 об'єднує судові рішення, правові позиції Верховного Суду та практику ЄСПЛ, а інструменти пошуку й AI допомагають швидше дістатися до суті. Замовте демо та перевірте можливості системи для підготовки до судових справ.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
Для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям необхідна сукупність умов. Зокрема, особа має вперше вчинити необережний нетяжкий злочин, щиро покаятися у вчиненому, активно сприяти розкриттю кримінального правопорушення, а також повністю відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду.
Щодо застосування цієї підстави Касаційний кримінальний суд висловився у постанові від 05.09.2024 у справі № 166/37/24. Суд зазначив: "При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.
Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК".
Окремо Касаційний кримінальний суд зазначив: "Саме по собі визнання своєї провини ще не означає самоосуду свого вчинку, і щире каяття слід відрізняти від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом'якшення кримінальної відповідальності. Не заперечення і визнання об'єктивного розвитку подій та своєї винуватості автоматично не свідчить про щире каяття, про відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого".
Отже, суд має встановити наявність усіх передбачених законом умов, а поведінка особи після ДТП повинна реально свідчити про каяття та прагнення усунути заподіяну шкоду.
Так, наприклад, ухвалою від 17.02.2022 у справі № 759/22408/21 Святошинський районний суд м. Києва звільнив особу від кримінальної відповідальності, оскільки вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, щиро розкаялася у скоєному кримінальному правопорушенні, після вчинення кримінального правопорушення активно сприяла його розкриттю та добровільно і в повному обсязі відшкодувала завдані збитки.
Водночас ухвалою від 07.05.2026 у справі № 562/3992/25 Здолбунівський районний суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, оскільки шкоду потерпілій не було відшкодовано у повному обсязі.
Таким чином, для звільнення від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям необхідна сукупність усіх передбачених ст. 45 КК України умов. Важливо враховувати не лише формальне виконання цих вимог, а й фактичну поведінку особи після вчинення ДТП, оскільки відсутність хоча б однієї з цих вимог буде підставою для відмови у звільненні від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
Застосування статті 46 КК України можливе за умови, що особа вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, примирилася з потерпілим і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
На відміну від дійового каяття, для звільнення за ст. 46 КК України закон не вимагає від особи активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення чи доведення щирого каяття. Ключовими є фактичне примирення з потерпілим та повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди за наявності інших передбачених законом умов.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17 констатовано: "У ст. 46 КК України передбачено такі обов'язкові умови (передумови) та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим:
1) умова вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів;
2) підстава примирення винного з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди."
При цьому, як зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 05.10.2021 у справі № 715/2106/20, для встановлення факту примирення обов'язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення.
Важливо не лише досягти примирення з потерпілим і відшкодувати заподіяну шкоду, а й належним чином зафіксувати ці обставини, щоб мінімізувати ризик виникнення у подальшому спорів щодо факту, розміру або повноти відшкодування заподіяної шкоди.
Зокрема, факт примирення та отримання потерпілим коштів може бути підтверджений розпискою, в якій зазначається, що потерпілий отримав відшкодування матеріальної та моральної шкоди та не має претензій до особи, а також долучати її до матеріалів судової справи разом із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
Наприклад, ухвалою від 24.09.2026 № 758/15377/26 Подільського районного суду м. Києва звільнено від кримінальної відповідальності. Ухвалюючи рішення, суд зазначив, що потерпілому відшкодовано заподіяні матеріальні збитки та досягнуто з ним примирення, що підтверджується відповідною розпискою. При цьому потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що вони примирилися з обвинуваченою та не має до неї жодних претензій матеріального чи морального характеру, у зв'язку з чим не заперечує проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Також варто зберігати банківські виписки та інші документи, що підтверджують перерахування коштів потерпілому. Якщо шкода пов'язана з витратами на лікування, доцільно отримувати від потерпілого медичні документи та документи, що підтверджують оплату відповідних медичних послуг.
Наявність таких доказів надалі дозволяє підтвердити перед судом факт примирення, обсяг і повноту відшкодування шкоди, а також належним чином обґрунтувати клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Отже, визначальними є примирення з потерпілим, яке він має підтвердити безпосередньо в суді, та повне відшкодування шкоди.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності здійснює виключно суд.
Після надходження обвинувального акта до суду захиснику обвинуваченого необхідно подати до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Найкраще це зробити ще на стадії підготовчого провадження, оскільки саме тоді суд може вирішити питання про закриття провадження, не переходячи до повного судового розгляду. Це економить час і дає змогу особі швидше звільнитися від кримінальної відповідальності.
У клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності необхідно детально зазначити всі обставини, що свідчать про наявність підстав для такого звільнення. Наприклад, факти, що підтверджують щире каяття особи, а також відшкодування шкоди потерпілим.
До клопотання необхідно долучити:
докази примирення з потерпілим: розписку про відсутність претензій до особи;
докази відшкодування шкоди: розписку про отримання коштів, банківські виписки про перерахування коштів, документи про оплату лікування та інших витрат потерпілого;
відомості, що підтверджують щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушення, якщо йдеться про звільнення за ст. 45 КК: наприклад, пояснення обвинуваченого, факт його звернення до правоохоронних органів, надання показань, співпраця зі слідством;
документи, що характеризують особу: довідка про відсутність судимості, характеристики з місця роботи та проживання, довідки про відсутність на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах, документи про склад сім'ї й утриманців, стан здоров'я, участь у захисті держави чи волонтерську діяльність, а також подяки й грамоти.
Окремо варто наголосити на згоді самого обвинуваченого. Звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, тому суд зобов'язаний роз'яснити особі наслідки закриття справи на цій підставі. Захиснику важливо заздалегідь обговорити це з підзахисником і зафіксувати його позицію.
За результатами розгляду суд постановляє ухвалу про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Якщо суд не знайде підстав для такого звільнення, провадження триватиме в загальному порядку.
Висновок
Можливість звільнення від кримінальної відповідальності у справах про ДТП залежить від правової кваліфікації діяння та наявності передбачених законом підстав.
Отже, своєчасна правова оцінка обставин ДТП, правильний вибір підстави для звільнення та належна підготовка доказової бази дають змогу обґрунтовано порушити перед судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Водночас остаточне рішення залежить від встановлених обставин справи та оцінки судом дотримання всіх передбачених законом умов.
Максим Бехало,
юрист LCF Law Group