https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/180569_prezentovano-novu-kontseptsyu-rozvitku-yuridichno-osvti |
Міністерство освіти і науки запропонувало для громадського обговорення напрацьований спільно з Міністерством юстиції проект Концепції реформування юридичної освіти, мета якої - створення умов для модернізації змісту юридичної освіти.
Як зазначає МОН, до роботи над проектом Концепції також було залучено представників закладів вищої освіти, громадських організацій, а також експертів міжнародних програм з реформування юридичної освіти в Україні.
За результатами електронного громадського обговорення з 25 березня до 25 квітня 2019 року проекту Концепції реформування юридичної освіти у попередній редакції МОН спільно з Мін'юстом доопрацювали текст документа.
Згідно з Концепцією проблемою, що потребує розв'язання, є невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах діяльності.
Метою Концепції є створення умов для модернізації змісту юридичної освіти, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності випускників правничих шкіл на ринку праці; формування ґрунтовних теоретичних знань та практичних компетентностей правників; розуміння фундаментальної ролі правника в утвердженні верховенства права через захист прав і свобод людини.
Строк реалізації Концепції становить 5 років.
На думку авторів Концепції, проблему можливо розв'язати шляхом проведення комплексної реформи юридичної освіти, включаючи навчання впродовж життя, що полягатиме у системному підході до зміни структури, змісту, організації та методів навчання, суттєве посилення в освітніх програмах практичної складової.
Необхідним елементом розвитку юридичної освіти названо створення галузевої системи кваліфікацій, що передбачає розроблення:
- галузевої рамки кваліфікацій;
- професійних стандартів;
- стандартів вищої освіти за спеціальностями "Право", "Міжнародне право";
- стандартів етичної поведінки;
- умов доступу до регульованих видів правничої діяльності (судді, прокурори та адвокати);
- особливих вимог до ліцензування підготовки фахівців з вищою освітою за спеціальностями "Право", "Міжнародне право";
- програми та вимог до проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, єдиного фахового вступного випробування та єдиного вступного іспиту зі спеціальностей "Право", "Міжнародне право".
Для забезпечення якості юридичної освіти та перевірки відповідності здобутих результатів навчання випускників потребам ринку праці, сучасним викликам глобалізованої правничої професії та найкращим світовим практикам необхідно забезпечити ефективне функціонування внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості підготовки правників має передбачати забезпечення:
- діяльності центрів забезпечення якості вищої освіти у правничих школах;
- щорічного оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників правничої школи;
- підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників;
- наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів;
- наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
- долучення правників-практиків до викладання окремих курсів чи проведення занять для майбутніх правників;
- дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти;
- забезпечення для здобувачів юридичної освіти доступу до навчальних ресурсів, зокрема визнаних професійних баз даних, міжнародних інформаційних, науково-практичних, бібліотечних та інших ресурсів;
- поєднання навчання здобувачів юридичної освіти з діяльністю у юридичних клініках, а також з проходженням практичної підготовки, стажування тощо.
Система зовнішнього забезпечення якості підготовки правників додатково має передбачати:
- підвищені вимоги до вступників у формі встановлення мінімального порогового балу окремих вступних випробувань для допуску до конкурсного відбору або проведення вступних випробувань у спеціально визначеному форматі;
- залучення правників-практиків до процедур акредитації освітніх програм та інституційної акредитації закладів вищої освіти;
- організацію та проведення єдиного фахового вступного випробування та єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальностями "Право" та "Міжнародне право";
- організація та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності мають бути доповнені особливими вимогами до підготовки фахівців за спеціальностями "Право" та "Міжнародне право".
У Концепції виписано особливості побудови ступеневої освіти для здобуття доступу до регульованих видів правничої діяльності:
- на базі повної загальної середньої освіти через систему ЗНО особа вступає на навчання за освітньо-професійною програмою молодшого бакалавра за спеціальністю "Право"/"Міжнародне право". Обсяг освітньої програми - 120 кредитів ЄКТС (тривалість навчання - 2 роки);
- випускники, які бажають в перспективі отримати доступ до регульованих видів правничої діяльності, повинні успішно здати вступний іспит на здатність до подальшого навчання в правничій школі - здатність до критичного, аналітичного, логічного мислення та знання іноземної мови;
- навчання за наскрізною (без проміжного ступеня бакалавра) освітньо-професійною програмою за спеціальністю "Право". Обсяг освітньої програми - 210 кредитів ЄКТС (тривалість навчання - 3,5 роки);
- освітня програма включає на виході єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ для магістратури), який студенти здають із використанням технологій ЗНО;
- кваліфікація, що присуджується після успішного закінчення освітньої програми, включаючи складання ЄДКІ, - магістр за спеціальністю "Право". Жодних спеціалізацій освітня програма містити не може.
Здобуття освітнього ступеня магістра зі спеціальності "Право", що дає право доступу до регульованих видів правничої діяльності, здійснюється за денною формою здобуття освіти.
А ступенева освіта для здобуття доступу до інших видів правничої діяльності залишається традиційною.
Освітні програми з підготовки правників мають передбачати поглиблене вивчення іноземних мов, зокрема офіційних мов Ради Європи.
До оновленого проекту Концепції запропоновано направляти можливі зауваження та пропозиції до 7 червня 2019 року на електронну адресу: pyzhov@mon.gov.ua.
Нагадаємо, Міністр освіти і науки Л. Гриневич раніше зазначала, що оцінювати підготовку правників має асоціація юридичних вишів. Уже протягом кількох років за участю професійної, наукової та освітянської спільноти триває палка дискусія щодо нової концепції юридичної освіти. Зокрема, неоднозначну реакцію юридичної спільноти викликав законопроект «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» № 7147. Серед пропонованих змін: запровадження правничих шкіл, які мають готувати правників, а також визначення переліку правничих професій і порядку доступу до них (дискусійною стала норма про можливість скасування диплому юриста). Щодо цього проекту висловлювався А. Бойко, який був співавтором проекту. А 1 листопада 2017 року Асоціація правників України провела обговорення зазначеного законопроекту.
