Група народних депутатів на чолі з Оксаною Сироїд зареєстрували в Парламенті законопроект № 7147 «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до юридичної професії».
Як зазначено в пояснювальній записці, законопроект підготовано на основі Концепції вдосконалення правничої освіти.
Законопроектом запропоновано:
- визначити правничі професії та критерії доступу до них;
- установити стандарт юридичної освіти (перелік компетенцій, набуття яких гарантовано правничою освітою);
- установити критерії, яким повинні відповідати правничі школи;
- установити механізми забезпечення якості освіти.
Так, готувати правників зможуть лише правничі школи, підпорядковані МОН (класичні університети, профільні університети), і приватні вищі навчальні заклади, що отримали ліцензію. Підготовка правника здійснюється в межах магістерського рівня вищої освіти.
Ступінь магістра права здобувається на основі повної загальної середньої освіти та присвоюється в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить не менш як 300 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Загальнодержавний обсяг підготовки ділиться пополам між держзамовленням і «контрактом». Студентів обиратимуть за результатами конкурсу в межах ліцензованого обсягу, які навчатимуться не менше ніж один рік.
Правників пропонують навчати на денній формі. Комбіноване навчання допускається лише для осіб, які вже здобули вищу освіту за іншими спеціальностями.
Стандарт юридичної освіти охоплює загальні (зокрема, володіння державною та однією з офіційних мов Ради Європи; навички збору й аналізу інформації; здатність приймати неупереджені й мотивовані рішення та визначати інтереси й мотиви поведінки інших осіб; уміння примирювати сторони з протилежними інтересами та ін.) і спеціальні компетентності (знання основ теорії та філософії права, структури й стандартів правничої професії та її ролі в суспільстві; знання міжнародних стандартів прав людини, основ міжнародного публічного права, права Ради Європи та права Європейського Союзу; навички складання проектів юридичних документів та ін.), якими повинні оволодіти студенти.
Студенти обов'язково проходитимуть практику щонайменше за однією з правничих професій. Для цього правничі школи укладатимуть договори з самоврядними об'єднаннями представників правничих професій. Об'єднання на основі попередньо встановлених критеріїв визначатимуть перелік установ та організацій, уповноважених на забезпечення практичної підготовки.
Своєю чергою правничі школи проходитимуть попередню перевірку, первинне оцінювання та періодичні перевірки якості освіти. Для цього при Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти буде утворено Галузеву експертну раду, що складається із 17 осіб. До її складу входять призначенці міністрів юстиції та освіти, три декани або ректори правничих шкіл, обрані радою деканів і ректорів, чотири науково-педагогічні працівники, по двоє суддів, адвокатів, прокурорів і нотаріусів. Голову ради таємно обирають її члени.
Законопроект розмежовує правничі професії (суддя, адвокат, прокурор, нотаріус) і професійну діяльність у сфері права (держслужба, робота в органах місцевого самоврядування, надання БПД, робота помічником судді, адвоката, нотаріуса, прокурора, науково-викладацька діяльність у правничій школі).
Запропоновано запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності «Право», який повинні будуть складати особи, що закінчили правничу школу, успішно засвоїли відповідну освітню програму, захистили магістерську роботу. Іспит можна складати не більш як тричі. Формує завдання та запитання до іспиту Державна правнича екзаменаційна комісія (її склад визначають так само, як і склад експертної ради). Диплом магістра державного зразка зі спеціальності «Право» випускникам видається лише за умови успішного складання іспиту.
Контроль за дотриманням процедури проведення іспиту здійснюють спостерігачі від правничих шкіл.
Також законопроектом врегульовано питання самоврядування правничих шкіл; дослідницької та практичної складових під час навчання; представництва у світлі запровадження адвокатської монополії.
Передбачено, що в разі прийняття закон набуде чинності з дня, наступного за днем опублікування.
До запровадження Стандарту юридичної (правничої) освіти підготовка правників здійснюється згідно із стандартами для рівня «бакалавр» і «магістр».
Особи, які на момент набуття чинності запропонованим законом є суддями, адвокатами, прокурорами й нотаріусами, уважаються такими, що мають вищу юросвіту. Особи, які займаються іншою юридичною діяльністю (у розумінні ч. 6 ст. 21 законопроекту), уважаються такими, що мають вищу юридичну освіту протягом 5 років із дня набуття чинності законом.
ВНЗ, які не перебувають у підпорядкуванні МОН, повинні припинити набір на спеціальність «Право».
Марина Ясинська
