25 вересня відбулося розширене засідання робочої групи МОН за участю Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Як результат розпочатої роботи, на засіданні було представлено основні засади Концепції реформування юридичної освіти. Першу робочу групу з її розробки було створено ще у 2015 році, а наказом МОН від 5 липня 2016 року № 787 було затверджено персональний склад робочої групи з розроблення Концепції розвитку юридичної освіти в Україні.
Серед іншого, Міністр зазначила, що у зв'язку з набранням чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» наразі постала необхідність у суддях нової генерації, проте таких суддів ще необхідно підготувати.
МОН і Мін'юст поставили за мету узгодити основні концептуальні принципи, як має далі розвиватися юридична освіта в Україні.
У Концепції визначено три основні розділи, на яких будуються всі підходи до реформування та його етапи:
1. Розуміння фаху та розроблення сучасної моделі правника, включаючи особливості регульованих правничих професій.
2. Модернізація юридичної освіти.
3. Визначення шляхів безперервного професійного розвитку та навчання впродовж усього життя регульованих правничих професій.
Серед основних новел уведено додаткові вимоги щодо забезпечення якості підготовки та професійного розвитку правників: підвищені вимоги до випускників у формі встановлення мінімального бала окремих вступних випробувань для допуску до конкурсного відбору або проведення вступних випробувань у спеціально визначеному форматі; залучення досвідчених правників-практиків до викладання окремих курсів, поєднання навчання здобувачів юридичної освіти з професійною діяльністю у форматах волонтерства, надання безоплатної правової допомоги, юридичних клінік, практичної підготовки, стажування тощо; залучення окремих правників-практиків до процедур акредитації освітніх програм та інституційного аудиту закладів освіти.
МОН і Мін'юст домовилися підтримати позицію Мін'юсту щодо запровадження мінімального бала ЗНО при вступі на юридичні спеціальності та недоцільності підготовки бакалаврів за заочною формою навчання; вважають за доцільне переорієнтувати розміщення державного замовлення для вишів із спеціальними умовами навчання (ЗВО системи МВС, Міноборони тощо) із спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» на спеціальність «Правоохоронна діяльність», у перспективі зосередити підготовку юристів за держзамовленням у класичних та спеціалізованих юридичних університетах.
Нова модель підготовки юристів передбачає:
- усвідомлений вибір майбутньої професії
- здатність до оволодіння необхідними загальними та фаховими компетентностями
- забезпечення якості освіти через засоби контролю на всіх рівнях
- певну уніфікацію вимог до структури та змісту освітньої програми
- необхідність реалізації наскрізної (інтегрованої) магістерської освітньої програми підготовки
Нагадаємо, Міністр освіти і науки Л. Гриневич зазначала, що оцінювати підготовку правників має асоціація юридичних вишів. Уже протягом 2 років за участю професійної, наукової та освітянської спільноти триває палка дискусія щодо нової концепції юридичної освіти. Зокрема, неоднозначну реакцію юридичної спільноти викликав законопроект «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» № 7147. Серед пропонованих змін: запровадження правничих шкіл, які мають готувати правників, а також визначення переліку правничих професій і порядку доступу до них (дискусійною стала норма про можливість скасування диплому юриста). Щодо цього проекту висловлювався А. Бойко, який є членом Вищої ради правосуддя і співавтором проекту. А 1 листопада 2017 року Асоціація правників України провела обговорення зазначеного законопроекту.
Щоб не пропустити найважливіше - підпишіться на наш канал у Телеграм @jurliga t.me/jurliga
