На думку Ганни Цират прийнятий в 2011 році Повітряний кодекс зможе зробити значний вплив на розвиток бізнесу у сфері авіації. По-перше, він підготовлений таким чином, що повинен стимулювати спорудження нових і розвиток старих регіональних аеропортів і аеродромів. При виконанні цього завдання є реальний шанс поліпшити авіаційне сполучення регіонів з центром і регіонів із зарубіжжям. Наслідком виконання цього завдання може бути:
1) Поява більшої кількості рейсів з регіонів в центр і між регіонами без заїзду в центр;
2) Поява більшої кількості малобюджетних авіакомпаній в Україні;
3) Зменшення вартості внутрішніх авіаквитків. Ми повинні розуміти, що сьогодні ми платимо в два, а іноді і в 4 рази більше за регіональний переліт по порівнянню, скажімо, з Європою;
4) Зменшення вартості міжнародних авіаквитків;
5) Зменшення напливу білих комірців з регіонів в центр. У розвинених країнах наявність дешевої регіональної авіації дозволяє літати на роботу в сусіднє місто, але не жити там. Або ж дозволяє керівництву літати в регіони, де розташовані основні виробничі потужності. У такому разі йде розвиток регіонів і створення там нових робочих місць.
Кодекс зобов'язав авіакомпанії відноситися уважніше до пасажирів і виплачувати компенсації у разі відміни або перенесення рейсів, що повинне зробити неможливою ситуації, які іноді складалися в аеропорту "Бориспіль" (йдеться про страйки пасажирів скасованих рейсів, коли іноземцям надавалося живлення і нічліг, а українцям пропонували вирішувати проблеми самостійно).
На жаль, прийнятий Кодекс абсолютно не враховує потреб авіакомпаній і в нім не закладено нічого, що стимулювало б їх якісний розвиток. На сьогодні діяльність авіакомпаній в Україні збиткова, незважаючи на скажені ціни авіаквитків. Компанії вимушені це робити, оскільки вартість авіатранспортних зборів, що встановлюються державними аеропортами, росте і вартість авіапалива, що поставляється монополістом, не падає.
