У березні 2025 року ми вже ділилися висновками та спостереженнями щодо актуальної практики Верховного Суду у справах, що стосуються неплатоспроможності фізичної особи. За пів року ситуація мала розвиток, який проаналізуємо в цій статті.
Як ми зазначали раніше, Верховний Суд цілком розумно та обґрунтовано наділив забезпечених кредиторів ширшими правами в процедурі банкрутства фізичної особи, зокрема автоматично бути учасником у справі про банкрутство з усіма наданими йому правами, зокрема й оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Така судова практика надала поштовху іншій справі, що перебуває в провадженні Верховного Суду, де привілейований статус забезпеченого кредитора може бути поширено і на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який невчасно звернувся до суду з кредиторськими вимогами, що позбавило його статусу учасника у справі про банкрутство та по суті завдало збитків державі. Предметом розгляду у цій справі згідно з оскаржуваними судовими рішеннями стало відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника за його заявою, законність якого (відкриття провадження) згідно з касаційною скаргою заперечує Фонд.
|
Гліб Бялий |
Справу наразі вже розглядає палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду. Ключовими питаннями, які підлягають вирішенню Верховним Судом у цій справі, є такі:
- чи набуває автоматично статусу сторони провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи кредитор, якого визначив боржник у заяві про відкриття провадження у цій справі? та
- чи має цей статус кредитор, який визначений боржником у заяві про відкриття провадження, однак не звернувся із заявою про визнання грошових вимог до боржника, які його процесуальні права у такій справі, зокрема право на оскарження судових рішень (відкриття провадження) у справі про неплатоспроможність фізичної особи?
Аналіз актів законодавства України, судової практики, а також застосування загальноприйнятих методів і прийомів тлумачення правових актів та юридичних норм дають підстави для таких загальних висновків по суті вищезазначених питань.
Зазначення боржником певної особи у своїй заяві до кредитора не автоматично надає цій особі процесуальний статус кредитора в справі про банкрутство. Це означає, що навіть якщо боржник визнає вимоги цієї особи, арбітражний керуючий (розпорядник майна або керуючий реструктуризацією) може не визнати ці вимоги, а суд може їх відхилити. Заява кредитора щодо банкрутства є його правом, а не обов'язком.
Конкурсний кредитор (окрім того, що ініціює) отримує статус учасника провадження у справі про банкрутство та процесуальну дієздатність лише після виконання всіх необхідних дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, і в разі визнання його вимог судом відповідно до статей 45 та 47 Кодексу. Це визнання фіксується ухвалою суду. У Кодексі України з процедур банкрутства терміни "кредитор", "учасник справи про банкрутство", "сторона" використовуються чітко, і не передбачають можливості надання статусу учасника особі, яка не подала відповідну заяву. Будь-яке розширення цих норм або надання такого статусу поза встановленою процедурою призводить до перевищення своїх повноважень судом, який не може створювати законодавство.
|
Олексій Гловацький |
Отже, кредитор, чия вимога була зазначена боржником у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, але який не звернувся або звернувся несвоєчасно до суду з вимогою про визнання своїх грошових вимог до боржника, не набуває процесуальних прав. Тому він не матиме статусу учасника справи, а також не зможе оскаржити судові рішення чи брати участь у розгляді своїх вимог.
З огляду на зазначене вище, підтримання позиції Фонду Верховним Судом у цій справі, видається доволі загрозливим для самого інституту неплатоспроможності фізичної особи, оскільки позиція Фонду зводиться фактично до того, що будь-яка особа, яка розцінює себе кредитором боржника, у будь-який час зможе оскаржувати ключові рішення суду в процедурі банкрутства, чим перешкоджатиме процедурі банкрутства, нівелюючи її сенс.
На сьогодні Верховний Суд зупинив провадження у справі за касаційною скаргою Фонду до закінчення розгляду ним пов'язаної справи, з якої виникли вимоги Фонду до боржника. Варто зазначити, що касаційне провадження у пов'язаній справі є також зупиненим до припинення перебування касатора у складі Збройних Сил України.
Таким чином, станом натепер і швидше за все ще на досить тривалий час у цьому питанні буде існувати "правовий вакуум". У спорах, подібних до справи Фонду, суди будуть зупиняти провадження до відповідного рішення Верховного Суду. Такий стан справ безумовно може бути вигідним певним учасникам справ про неплатоспроможність, проте не свідчить про наявність ефективного судочинства на засадах законності у державі.
Сподіваємося, Верховний Суд хоча б через певний час зможе розв'язати цю правову проблему відповідно до чинного законодавства, судової практики та принципів розумності та правової визначеності.
Гліб Бялий,
партнер Asters
Олексій Гловацький,
адвокат Asters
Розібратись у практиці - не означає витрачати години. У розділі «Судова робота» LIGA360 AI Експрес-аналіз зробить це за вас. Замовте презентацію LIGA360 - і переконайтесь, наскільки простим може бути складне.
