Важливе значення в механізмі кримінального судочинства мають питання правового забезпечення інституту цивільного позову як важливого складника гарантування та захисту прав громадян. Насамперед це пояснюється значенням цивільного позову в кримінальному провадженні, його фактичною роллю, яку він виконує в системі правосуддя, забезпечуючи захист порушених прав громадян.
Сутність інституту цивільного позову у кримінальному провадженні закладена в положенні ч. 5 ст. 128 КПК України.
Зміст даної норми закону зводиться до того, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, а в тих відносинах, що не регулюються даним кодексом, застосовується положення Цивільного процесуального кодексу України.
Втім, застосування цивільного процесуального законодавства можливе за умов, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Законодавець вимагає дотримуватись певного процесуального балансу між кримінальним та цивільним процесуальним законодавством.
Мовиться про співвідношення процедур кримінального процесу та вимог, які ставляться до цивільного позову з точки зору його змісту, використання процесуальних прав сторін, строків позовної давності, порядку подання доказів та інших вимог, а також рішень, які можуть бути прийняті судом.
В першу чергу треба звернути увагу на те, що існує диспозитивне правило, за яким особа, якій злочином завдано моральної або майнової шкоди, може звернутися з цивільним позовом або ж на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Така диспозитивність породжує запитання, а на якій стадії кримінального провадження все ж таки краще подавати цивільний позов?
Подання цивільного позову на стадії досудового розслідування надає більше переваг потерпілому, втім, містить процесуальні ризики, які варто врахувати наперед.
Так, Цивільний процесуальний кодекс України містить одну з обов'язкових вимог позовної заяви - докази, які підтверджують обставини такого позову.
Тут важливо врахувати, що тягар доведення обставин позовної заяви, яка подана як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого судового розгляду, лежить на цивільному позивачеві, тому слід врахувати наступне правило: «Матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин».
Досить часто в практиці зустрічаються позовні заяви, подані під час досудового розслідування без будь-яких додатків. Очевидно, потерпілі вважають, що матеріали кримінального провадження містять всі необхідні документи, втім з процесуальної точки зору такий позов повинен бути залишений без розгляду.
Крім того, виходячи з системного тлумачення положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України та ч. 3 ст. 291 КПК України можна дійти висновку, що докази на підтвердження цивільного позову повинні бути також відкриті сторонам кримінального провадження, адже суд не може приймати до розгляду докази, які не були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Тому, якщо позовна заява подається на стадії досудового розслідування слідчому, вважаю, що буде за доцільне зробити це в самому кінці строку досудового розслідування, щоб використати всі зібрані слідством докази, які будуть відкриті сторонам провадження.
Дотримання вимог щодо оформлення цивільного позову у кримінальному провадженні
Досить важливий момент, на який варто звернути особливу увагу, - це дотримання вимог щодо оформлення такої позовної заяви.
Існує помилкове бачення, що вимоги до цивільного позову у кримінальному провадженні менш формальні, ніж в цивільному процесі.
Однак КПК України містить бланкетні норми, які відсилають до положень ЦПК України щодо вимог до змісту такої позовної заяви.
По суті цивільний позов у кримінальному провадженні за своїм змістовим наповненням не відрізняється від структури будь-якої іншої позовної заяви, поданої у рамках цивільного судочинства.
Втім, постає цікаве питання, якщо така позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, що повинен зробити суд після надходження такої позовної заяви з обвинувальним актом.
Адже, якщо під час підготовчого судового засідання суд не вирішить це питання, таким чином особа буде позбавлена можливості усунути вказані недоліки аж до прийняття рішення по суті.
Судова практика по-різному підходить до вирішення даного питання.
Для прикладу, Богодухівський районний суд Харківської області ухвалою від 04.02.2019 року (справа № 613/1634/18) погодився з зауваженнями захисника про невідповідність цивільного позову вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та необхідність залишення його без руху, однак прийняв позов до розгляду, мотивуючи це відсутністю повноважень суду під час підготовчого судового засідання на залишення без розгляду або повернення позову.
І дійсно, якщо проаналізувати, які повноваження має суд під час підготовчого судового засідання, то ми не знайдемо повноважень в сфері вирішення питань з поданим позовом у кримінальному провадженні.
Втім, аналіз реєстру судових рішень свідчить, що існує досить багато практики залишення поданих заяв без розгляду, та надання строку на усунення недоліків та навіть прийняття рішень про їх повернення позивачу у разі неусунення недоліків.
Тобто фактично в такому випадку, суд, розглядаючи кримінальне провадження, виконує повноваження суду цивільної юрисдикції, користуючись повноваженнями такого суду під час підготовчого судового засідання в межах норм ЦПК України.
Що ж стосується можливості доповнення або уточнення позовних вимог також існує процесуальна невизначеність.
Якщо під час досудового розслідування ще можна подати уточнену позовну заяву слідчому або заяву про збільшення або ж зменшення позовних вимог, а потім долучити їх до обвинувального акту, то під час підготовчого судового засідання КПК України таких прав не закріплює.
Подання цивільного позову під час досудового розслідування
Однією з ключових переваг подання цивільного позову на стадії досудового розслідування є можливість цивільного позивача самостійно звернутися до слідчого судді з клопотанням про забезпечення цивільного позову, оскільки така можливість в підготовчому судовому засіданні не передбачена.
Однак, слід пам'ятати про необхідність доведення підстав для арешту майна відповідними доказами, в першу чергу спрямованими на встановлення заподіяної злочином шкоди.
Відсутність обґрунтування цих обставин у цивільному позові, як правило, тягне за собою таку ж помилку під час забезпечення позову шляхом арешту майна підозрюваного.
Можна зробити висновок, що формальний підхід до складання цивільного позову і перекладання відповідальності доведення обставин позову в кримінальному провадженні на прокурора не призведе до реалізації прав потерпілого на компенсацію збитків.
Також після вручення обвинувального акту підозрюваному досить важливо перевірити, чи міститься у акті вказівка на подання цивільного позову, розміру збитків та чи вказаний цивільний позов як додаток в обвинувальному акті.
За відсутності дотримання таких умов, гадаю, буде неприпустимим прийняття цивільного позову разом з обвинувальним актом, оскільки вимоги щодо меж судового розгляду, закріплені в ст. 337 КПК України, не дозволяють виходити за межі висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту.
Строки позовної давності для подання цивільного позову у кримінальному провадженні
20 серпня 2019 року Перша судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в рамках розгляду справи № 652/219/17, провадження № 51-9366км18 (№ 83836445) нарешті остаточно вирішила питання строків пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні та застосування строків позовної давності, визначених Цивільним кодексом України.
Верховний Суд дійшов висновків, за якими суд, розглядаючи питання цивільного позову у кримінальному провадженні, не обмежується строками позовної давності, визначеними ЦК України, та відповідно не має повноважень на прийняття рішення про відмову у задоволенні позовної заяви з підстав пропуску строку позовної давності.
Такі висновки випливають з ч. 1 і ч. 2 ст. 129 КПК, яка обмежує підстави щодо відмови у задоволенні позовної заяви, на відміну від положень ч. 4 ст. 267 ЦК України.
З огляду на вимоги ч. 5 ст. 128 КПК, прийняття рішення про відмову в задоволенні цивільного позову з огляду на пропущення строку позовної давності, поза повноваженнями суду під час розгляду кримінального провадження.
Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням?
Кримінальне правопорушення тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. Адже кримінальним правопорушенням може бути завдано як матеріальну, так і моральну шкоду. Однак даний аспект юридичної відповідальності часто залишається в тіні проблем кримінального переслідування.
Відповідно до статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом:
добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження;
відшкодування шкоди, стягнутої судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
відшкодування шкоди за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 КПК України).
Хто має право на відшкодування шкоди?
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (стаття 128 КПК України, статті 1166, 1167, 1177 ЦК України).
Цивільним позивачем може бути як фізична, так і юридична особа, яка визнана потерпілою в конкретному кримінальному провадженні.
На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками. Також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права у випадках, встановлених законом, цивільний позов може бути поданий прокурором. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
У підсумку можна зазначити, що інститут цивільного позову в кримінальному провадженні вимагає удосконалення регламентації в сфері реалізації процесуальних прав сторін, деталізації повноважень суду на підготовчому судовому засіданні з питань прийняття та залишення цивільного позову без руху.
Однак, не дивлячись на існуючі законодавчі прогалини, досягнення позитивного результату для цивільного позивача можливо тільки за умови своєчасного пред'явлення позову, автономної роботи зі збору доказів на його обґрунтування та обов'язкове дотримання умов цивільного процесуального законодавства за формою і змістом позовної заяви.
Данило Трясов,
юрист АО «Лещенко, Дорошенко і партнери»
Хочете виконувати юридичні завдання швидше? Спробуйте рішення LIGA360. Повна база законодавства й судової практики, пошук правових позицій, автоматизація договірної роботи. Дізнайтеся про акційні пропозиції для LIGA360 за посиланням.
Читайте також:
ТОП-5 цікавих рішень Верховного Суду в податкових спорах 2022
