Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Чи не перетвориться Бюро економічної безпеки України на «Бюро НЕбезпеки» для економіки?

Матеріал підготував Дмитро Юровський, адвокат, журналіст, заступник Голови Комітети з питань митного і податкового права НААУ

За останні 20 приблизно років європейська методологія проведення досудового кримінального провадження (розслідування) ґрунтується на методології ILP (intelligence-led policing), що була розроблена та запроваджена відомим Великобританським науковцем-практиком зі світовим ім'ям у сфері кримінології Джері Реткліфом, який і по сьогодні продовжує свої дослідження вже у США. ILP можна перекласти українською як «поліцейська діяльність керована аналітикою», - ця методологія зробила революцію у європейській та світовій системі досудового розслідування та створило підґрунтя для колосального прориву вперед як у сенсі дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб, підвищення кількості розкритих злочинів, так і роботи поліцейських органів на випередження (превентивної, ініціативної роботи по розкриттю злочинів). Реєстрація кримінального провадження здійснюється на підставі даних, зібраних та попередньо проаналізованих аналітиками із національних та міжнародних баз даних, реєстрів, інших джерел, для кримінального аналізу та обміну даними між фінансовими службами різних країн використовується стандартизовані протоколи та уніфіковане програмне забезпечення (програмні комплекси Anacapa Science Inc., Visual Analytics Inc.). Спеціально підготовлені детективи-аналітики не мають безпосереднього відношення до розслідування справ, організаційно відокремлені від слідчих, складені ними аналітичні продукти мають правовий процесуальний статус для досудового розслідування.

Необхідність імплементації таких підходів, безумовно, є нагальною в Україні яка обрала своїм курсом інтеграцію до Європейського Співтовариства.

25 березня, 2021р. набув чинності Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021р. № 1150-IX, яким передбачено створення у шестимісячний строк (тобто до 25 вересня, 2021 року) нового органу досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ) як «центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави» (ч. 1 ст. 1 Закону). Одночасно ліквідується Державна фіскальна служба України та податкова міліція, яка з 1996 року була основним правоохоронним органом до компетенції якого відносилось виявлення, припинення та розслідування злочинів у сфері економіки та фінансів (зокрема, податкових злочинів).

Створення на заміну існуючій податковій міліції та економічним підрозділам Національної поліції і СБУ нового правоохоронного органу (на цьому одіозному терміні, який в Україні правильніше брати у лапки, слід зупинись більш детально та роз'яснити читачам що у цивілізованому світі використовується інше поняття “law enforcement agency” яке не є тотожним своєму українському аналогу «правоохоронний орган», “LEA” це державний орган який має право примусу осіб до додержання законодавчих норм - зазвичай це поліція і жандармерія (мілітаризована поліція), натомість прокуратура у жодній цивілізованій країні не відноситься до “LEA”, в Україні ж визначення поняття «правоохоронний орган», яке часто-густо використовується не тільки в побуті а і державними діячами, на законодавчому рівні надано лише у частині першій статті 2 Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», це поняття є дуже широким, допускає можливості розширеного тлумачення - що на думку автора є неправильним, таким що суперечить загальновизнаному принципу права - «принципу правової визначеності»), - отже, утворення нового спеціалізованого органу є частиною зобов'язань України перед іноземними партнерами (насамперед Європейським Союзом, Міжнародним валютним фондом та країнами «Великої сімки»).

Дискусії щодо необхідності докорінної реформи «правоохоронних органів» (будемо поки що застосувати цей більш звичний для загалу термін), які покликані займатись виявленням, розслідуванням та припиненням злочинів у сфері економіки і фінансів точаться вже багато років: тільки за останні сім років було підготовлено та направлено на розгляд Парламенту п'ять чи шість, не рахуючи альтернативних, законопроектів (найбільш відомі серед них «Про фінансову поліцію» та «Про Національне бюро фінансової безпеки України» які так і не були розглянуті профільними парламентськими комітетами та винесені до сесійної зали на голосування). Натомість активна робота тривала на експертному рівні: вивчався досвід провідних країн світу у сфері застосування сучасних методологій кримінального аналізу та “intelligence-led policing” (поліцейської діяльності керованої аналітикою) при виявленні і розкритті фінансово-економічних злочинів, напрацьовувались можливості їх перенесення на український грунт, вивчалось сучасне програмне забезпечення та існуюча інфраструктура міжнародної співпраці (зрозуміло, що основні «клієнти» таких служб це міжнародні кримінальні угруповання і виявляти та припинити їх діяльність у правових державах, у яких діє презумпція невинуватості особи, захист персональних даних фізичних і юридичних осіб, банківська таємниця - хоча це поняття у сучасному світі вже також правильніше брати у лапки - можливо лише спільною злагодженою роботою правоохоронних органів різних країн), можливості залучення коштів із фондів ЄС для фінансування створення нового органу в Україні.

Отже, зрозуміло що основною метою реформи має стати аж ніяк не створення нового правоохоронного «монстра», а інші цілі, зокрема позбавлення численних вітчизняних правоохоронців (поліції, СБУ, прокуратури, податкової, ДБР, митниці) не властивих їм повноважень «контролю» за економікою та фінансами, які часто-густо перетворювались на пресинг бізнесу, в той час як тіньовий сектор працюючи під «дахом» почував себе абсолютно комфортно в таких умовах, уникаючи сплати податків та створюючи кримінальну інфраструктуру для системного ухилення від оподаткування підприємствами реального сектору економіки, розкрадання коштів державного і місцевих бюджетів, державних і комунальних підприємств, фінансових шахрайств тощо.

Отже, Законом «Про БЕБ» передбачено наділити новий правоохоронний орган функціями незвичними для України, які раніше не використовувались, але такими що активно застосовуються провідними аналогічними службами західного світу вже близько 30 років: аналітичною, кримінального аналізу, ризик-орієнтованою, оцінювання ризиків у сфері економіки, руйнування кримінальних моделей та інфраструктури.

Україна є правовою державою, у якій повноваження органу досудового розслідування регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а у сфері охорони прав громадян, держави і суспільства від злочинних посягань - нормами Кримінального кодексу України, у сфері пошуку і фіксації відомостей про злочини які вчинені, вчиняються або готуються до вчинення, збору інформації кримінально-правого характеру, припиненню злочинної діяльності - нормами Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Крім цього, не слід забувати що відповідно до ст. 1311 Конституції України та ст. 36 КПК України відповідальними за організацію досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення, нагляд за законністю діяльності правоохоронних органів є органи прокуратури, які мають також і повноваження самостійно проводити слідчі дії. У правовій державі вирішальною у правоохоронній діяльності є роль суду: відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 30, п. 18 ч. 1 ст. 3 і інших положень КПК України юрисдикція судів поширюється на будь-яке кримінальне обвинувачення, активно напрацьовується судова практика Верховного Суду з різних питань кримінального права та процесу, слідчі судді дають погодження на проведення будь-яких слідчих дій та негласних слідчо-розшукових дій що пов'язані із обмеження прав громадян та юридичних осіб, слідчому судді може бути оскаржена будь-яка дія та бездіяльність правоохоронного органу, - ці правові механізми реалізовані та практиці та діють (звичайно, питання законності ухвалених рішень, їх відповідності судовій практиці, принципам верховенства права - ми не обговорюємо у межах цієї статті). Отже, у правовій державі така запланована реформа правоохоронних органів, створення нової служби є практично неможливою без внесення необхідних змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Закону про оперативно-розшукову діяльність, розробки та прийняття нормативно-правової бази щодо імплементації до чинного законодавства вищевказаних у Законі «Про БЕБ» кримінально-аналітичних новацій, - без таких змін реформа de facto не відбудеться, а норми Закону «Про БЕБ» залишаться декларативними (отже, є ризик того що нова служба «на папері» буде мати «європейське обличчя», а по суті працювати буде про-старому, лише відбудеться перерозподіл повноважень від одних «правоохоронних» органів - до іншого).

Крім цього, як казав один відомий у новітній історії людства одіозний керівник: «кадри вирішують все». Отже, існує нагальна потреба у якісно нових кадрах, із новим мисленням та відповідною фаховою підготовкою, - для того, щоб запроваджувати на практиці ефективні та дієві світові підходи у боротьбі з фінансовою та економічною злочинністю, і добитись звичного для цивілізованого сучасного світу (який вже із десяток років живе в інформаційній ері) підходу: правоохоронний орган виконує свою роботу непомітно для законослухняних громадян та підприємств (американські підприємці жодного разу за весь час своєї роботи можуть не побачити, скажімо, детектива FINCEN U. S. Treasury Department), в той час як злочинну фінансово-економічну діяльність, «схеми», кримінальну інфраструктуру з легалізації і відмивання «брудних грошей» правоохоронці виявлять за допомогою роботи із інформаційними базами, а ліквідують її тільки коли зібрані всі необхідні і достатні докази яких цілком і повністю достатньо для суду правової держави щоб забезпечити обвинувальний вирок, - тільки в такому випадку діяльність нового спеціалізованого «правоохоронного» органу буде результативною, а не просто черговою «піар-компанією» для замилювання очей виборців. Тільки за практичного втілення таких перелічених вище методів чи не кожна відкрита кримінальна справа буде закінчуватись руйнуванням кримінальних схем і інфраструктури, вироками для осіб які вчинили злочини, конфіскацією здобутих злочинним шляхом активів, а не «пресингом бізнесу» (з цілком зрозумілою метою), «кришуванням» кримінальних схем і неминучим «пшиком» за переданими до суду справами з причини кричущих порушень гарантованих законом прав і свобод громадян та недоведеністю їх вини, - як це, нажаль, останніми роками часто відбувається у нас.

3 лютого, 2021р. у першому читанні прийнято проект Закону України № 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» яким вносяться зміни до КПК України щодо підслідності БЕБ, вводяться нові статті до особливої частини Кримінального кодексу України, які будуть відноситись до підслідності БЕБ. До створення та початку роботи БЕБ залишається ледь більше ніж три місяці, незабаром Верховна Рада йде на канікули, вже майже повністю сформована конкурсна комісія із відбору керівника БЕБу, але робота над підготовкою до другого читання законопроекту із необхідними змінами до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів ще не закінчена. На думку автора, проект закону, в редакції після першого читання, потребує істотного доопрацювання: якщо його не провести належним чином, то всі позитивні нововведення залишаться декларативними, а до БЕБу масово підуть «перевірені кадри» із колишніх «економічних» підрозділів правоохоронних органів та ліквідованої податкової міліції. Крім цього, конче потрібен пакет відповідних змін до Закону про оперативно-розшукову діяльність, спеціальний закон про кримінально-аналітичну діяльність, потрібно нарешті позбавитись від відомої «поправки Лозового» яка ставить жирний хрест на усіх більш-менш масштабних розслідуваннях з причини істотного законодавчого обмеження строку проведення досудового розслідування та умовою закриття кримінального провадження за збігом строку.

Дмитро Юровський, адвокат, журналіст,

заступник Голови Комітети з питань митного і податкового права НААУ

Читайте також: Бюро економічної безпеки: головне про функції та структуру нового правоохоронного органу

Якими будуть наступні рішення влади? Замовте тестовий доступ до екосистеми LIGA360, щоб стежити за прийняттям законів, що можуть вплинути на ваш бізнес. Ви можете замовити повний тестовий доступ на 4 доби до LIGA360 за посиланням.

Адвокати-члени НААУ підвищують кваліфікацію з новим цифровим рішенням. LIGA360: Адвокат НААУ надає доступ до навчальних продуктів ВША для отримання залікових балів. А ще тут є повна база законодавства й свіжа аналітика від експертів юридичного ринку. Дізнайтеся про всі переваги за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему