14 травня 2021 року набрав чинності Закон № 1422-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування».
Цим Законом держава полегшила собі завдання у кримінальному переслідуванні осіб, щодо яких ведеться спеціальне досудове розслідування або заочний судовий розгляд. Цим самим законодавець ще більше обмежив їхні права.
Що передбачає новий Закон?
До набуття чинності Закону для ініціювання спеціального досудового розслідування правоохоронним органам потрібно було оголосити підозрювану особу в міжнародний розшук. Даний механізм виконувався постановою прокурора. В більшості випадків мова йшла про кримінальні справи, пов'язані з подіями на Майдані, анексією Криму та військовим конфліктом на Донбасі. Тобто, потенційні підозрювані, на думку правоохоронних органів, переховувалися на непідконтрольних територіях. Проте далі винесення постанови справа не йшла, адже Інтерпол дуже часто відмовляв Україні в оголошенні в міжнародний розшук окремих осіб та не виставляв щодо них так звану «червону картку». Тобто фактично міжнародний розшук не здійснювався.
Суди, в свою чергу, обґрунтовано відмовляли прокурорам у задоволенні клопотань про спеціальне досудове розслідування, оскільки останні не могли довести, що стосовно особи виставлена «червона картка».
Однак з новим Законом міжнародний розшук, як підстава для спеціального досудового розслідування та заочного судового розгляду, відходить на другий план.
Відповідно до змін у ч. 5 ст. 139 КПК, головною підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження стає не міжнародний розшук, а виїзд та/або перебування підозрюваного чи обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, а також території держави, визнаній Верховною Радою України державою-агресором.
Це в рази полегшує життя правоохоронним органам, адже тепер не потрібно чекати поки Інтерпол виставить «червону картку», достатньо довести, що особа виїхала на тимчасово окуповану територію або на територію держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором (читайте - Російської Федерації).
|
Олександр Кудрявцев |
Спрощення процедури арешту
Тепер для прокуратури стане легше заочно заарештувати особу, оскільки, згідно зі змінами до ч. 6 ст. 193 КПК, прокурору можна вже не доводити перед слідчим суддею наявність міжнародного розшуку, потрібно лише довести, що особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, або території держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором. Певна річ, це зробити набагато простіше, ніж довести реальне здійснення міжнародного розшуку.
Згідно зі змінами до ч. 4 ст. 197 КПК та ч. 4 ст. 183 КПК, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безстроковою. Більше того, розмір застави можна не визначати.
«Вручення» повістки
Особливої уваги заслуговують нововведення у ч. 1 ст. 297-5 КПК. Відповідно до ухвалених змін, повістка про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилається за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На практиці це буде працювати наступним чином:
· повістка буде надсилатися за місцем реєстрації особи, адже його встановити найлегше;
· очевидно, що за місцем реєстрації особа може й не проживати;
· повістка публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, які особа може і не читати, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, який також може бути поза увагою адресата.
Попри все, з моменту публікації повістки про виклик на вищезгаданих платформах підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом, хоча фактично про повістку він може нічого не знати.
Неявка за повісткою буде розцінена правоохоронними органами як підстава для оголошення у розшук, а в подальшому - як підстава для спеціального досудового розслідування та заочного судового розгляду з усіма можливими негативними наслідками.
Який висновок можна зробити?
Закон № 1422-ІХ суттєво погіршує становище осіб, щодо яких ведеться спеціальне досудове розслідування або заочний судовий розгляд, та ускладнює завдання для сторони захисту. В той же час, спрощується робота правоохоронних органів щодо розслідування справ таких категорій.
Адвокат Олександр Кудрявцев,
керуючий адвокатським бюро «Олександра Кудрявцева»
Читайте також:
Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду: роз'яснення ВС
Перевірити, чи є особа в санкційних списках, найпростіше з LIGA360. Система надає інформацію з державних реєстрів про всіх громадян України. Замовляйте LIGA360 просто сьогодні та захистіться від сумнівних бізнес-зв'язків.
Як отримати більше клієнтів для юридичного бізнесу? Зареєструйте компанію у Liga:BOOK. Цей каталог допомагає клієнтам знайти юристів, адвокатів, нотаріусів. Учасники Liga:BOOK публікують статті й розміщують банери на новинних майданчиках ЛІГА:ЗАКОН, беруть участь у юридичному рейтингу. Дізнайтеся про всі можливості Liga:BOOK прямо зараз.
