До цієї дати все раніше зареєстровані юридичні особи, незалежно від того, хто є їх засновниками (фізичні або юридичні особи), зобов'язані подати державному реєстраторові відомості про кінцевих власників бенефіціарів (выгодополучателях). Тобто, про фізичних осіб, які мають вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.
До закінчення зазначеного терміну залишилося всього нічого, але для багатьох сенс розкриття інформації про бенефіціари і, головне, наслідки нерозкриття такої інформації залишаються неясними, а деякі і зовсім про таке не чували. Тому в цій статті ми спробуємо нагадати про необхідність здійснення таких дій, а також розібратися в тому, навіщо це треба, до чого приведе, і які проблеми можуть чекати тих, хто не розкриє інформацію про бенефіціари у встановлений термін.
Піддослідний кролик?
Зажадавши від юридичних осіб розкрити їх власників бенефіціарів, внісши відповідну інформацію в ЕГР, уряд Арсенія Яценюка, тим самим, формально зробило Україну однієї з перших країн, в яких було реалізовано таку вимогу FATF.
В усякому разі, в ЄС розкриття подібного роду інформації шляхом створення публічного реєстру власників бенефіціарів компаній доки знаходиться тільки на стадії проекту (правда, вже заздалегідь схваленого Європарламентом). Згідно з проектом "Четвертої антивідмивальної директиви" (Fourth Anti - Money Laundering Directive) країни ЄС повинні будуть включати в публічно доступні реєстри інформацію про власників бенефіціарів компаній, трастів і приватних фондів. При цьому доступ до публічної бази даних передбачатиме попередню ідентифікацію особи, що цікавиться цією інформацією.
Україна стала однією з перших країн, де було впроваджено вимогу FATF про розкриття власників бенефіціарів |
У США обговорення нового закону про прозорість власників бенефіціарів компаній (Incorporation Transparency and Law Enforcement Assistance Act) триває з серпня 2013 року. Цей проект вимагає від влади штатів створити систему ідентифікації осіб, що засновують корпоративні структури. Тобто, шляхом внесення в місцевий реєстр імені власника бенефіціара компанії при її реєстрації. При цьому робити такі реєстри публічно доступними доки не планується.
У Великобританії ідея створення публічно доступного реєстру, що містить інформацію і власниках бенефіціарів компаній, обговорюється з червня 2014 року.
У Україні багато часу на обговорення витрачати не стали: 30.09.2014 року уряд зареєстрував відповідний законопроект у Верховній Раді. Через тиждень, 07.10.2014 року, правда, замінило його. Це, втім, не перешкодило того ж дня прийняти його за основу, а ще через тиждень - в цілому. В результаті, 24.10.2014 р. документ був підписаний Президентом і опублікований і через місяць, 25.11.2014 року набув чинності. Тобто, на процедуру обговорення і прийняття пішов не більше місяця, а на впровадження в життя - ще місяць (на практиці, правда, процес впровадження розтягнувся на значно більший термін).
При цьому Україна обрала найбільш прогресивний шлях: включення інформації про власників бенефіціарів у вже існуючий публічний реєстр - ЕГР. Причому ця вимога торкається не лише новоутворених юридичних осіб, але і раніше за створених, яким на розкриття інформації про бенефіціари Закон від 14.10.2014 № 1701 - VII відвів шість місяців.
За ненадання держреєстраторові інформації про кінцевого власника (контролерові) бенефіціара юридичної особи, Законом від 14.10.2014 № 1701 - VII передбачений чималий адміністративний штраф - від 5100 до 8500 гривень (від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів). Повноваження по складанню адміністративних протоколів про подібного роду порушеннях надані уповноваженим обличчя суб'єктів державного фінансового моніторингу. Тобто, особам, що відповідають за финмониторинг в НБУ, Госфинмониторинге, Мінюсті, Мінекономіки, НКРСИ, НКЦБФР і Нацкомфинуслуг. Розглядати ж справи про такі адміністративні правопорушення на підставі відповідних админпротоколов будуть місцеві суди.
За ненадання держреєстраторові інформації про кінцевого власника бенефіціара юридичної особи передбачений штраф в розмірі від 5 100 до 8 500 гривень |
Правда, як вищезгадані особи виявлятимуть факт ненадання юридичними особами держреєстраторам інформації про кінцевого власника (контролерові) бенефіціара доки неясно. Ймовірно, держава сподівається, що вони зможуть отримувати відповідну інформацію від банків, страхових компаній, кредитних спілок, учасників фондового ринку, нотаріусів і інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).
Для цього від останніх зажадали при встановленні ділових зв'язків з усіма клієнтами, при виникненні підозри, при проведенні фінансової операції, належною финмониторингу, а також при проведенні разової фінансової операції без встановлення ділових стосунків з клієнтом на суму, що перевищує еквівалент 150 000 гривень, здійснювати ідентифікацію і верифікацію клієнтів. В ході такої ідентифікації і верифікації, згідно ст. 9 Закону України "Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового ураження" (далі - Закон № 1702 - VII) юридичного СПФМ повинні будуть, у тому числі, встановлювати дані, які дають можливість встановити кінцевих бенефицирных власників (контролерів).
Якщо отримати дані, які дозволяють встановити кінцевих бенефицирных власників (контролерів) юридичної особи неможливо, СФМП, відповідно до вимог ст. 10 Закону № 1702 - VII, зобов'язані відмовитися від встановлення (підтримка) ділових стосунків (у тому числі, шляхом розірвання ділових стосунків) чи від проведення фінансової операції.
Невнесення юридичною особою в ЕГР інформації про бенефіціари загрожує блокуванням його фінансових операцій |
Таким чином, якщо юридична особа до 25 травня 2015 року не надасть держреєстраторові інформацію про свої бенефицирах, то вже наступного дня у нього можуть виникнути проблеми із здійсненням банківських і інших фінансових операцій. Без надання цих даних у юрособи можуть бути проблеми з отриманням банківських, фінансових, страхових, нотаріальних, адвокатських і деяких інших послуг. Більше того, договори, по яких вже надаються такі послуги, можуть бути розірвані СПФМ у зв'язку з вимогами ст. 10 Закону № 1702 - VII.
Експеримент не вдасться?
Втім, незважаючи на усі зусилля влади, що активно підштовхує до внесення юридичними особами інформації про бенефіціари, дізнатися інформацію про реальних выгодополучателях державі навряд чи вдасться.
Власне, проблеми з впровадженням системи розкриття власників бенефіціарів підприємств, викликані багато в чому поспішністю дій уряду, виникли відразу після ухвалення Закону від 14.10.2014 № 1701 - VII. По-перше, із-за неузгодженості використаної в нім термінології з термінологією інших законодавчих актів. По-друге, із-за неготовності до цієї процедури держреєстраторів.
Так, що містилося в первинній редакції Закону від 14.10.2014 № 1701 - VII поняття кінцевого выгодополучателя суперечило положенням Закону № 1702 - VII, в якому містилося поняття "Кінцевого власника (контролера) " бенефіціара. У результаті, в лютому 2015 року Раді довелося вносити зміни в законодавство, уніфікую термінологію: тепер треба розкривати саме власника (контролера) бенефіціара, а не выгодополучателя.
Ці пертурбації не могли не позначитися на роботі держреєстраторів. Спочатку вони не могли приймати інформацію про бенефіціари у зв'язку з відсутністю порядку розкриття такої інформації, потім - у зв'язку з відсутністю затверджених Мінюстом форм реєстраційних карток, які б давали можливість розкрити таку інформацію. Коли ж форми карток з'явилися і багато юрособ надали інформацію про выгодополучателях, виявилось, що замість выгодополучателей треба розкривати власників (хоча це по суті одно і те ж) бенефіціарів. Відповідно, Мінюсту довелося затверджувати нові реєстраційні картки, форми яких набули чинності лише 5 травня 2015 року.
|
Андрій Свинцицкий |
У результаті, хоч і з неабияким запізненням, але система запрацювала. Після 5 травня 2015 року напливши охочих надати реєстраторам інформацію про бенефіціари став значним, що, природно, вилилося у величезні черги.
Але як би держава методом батога не намагалося змусити юридичних осіб розкрити інформацію про власників бенефіціарів, насправді йому це навряд чи вдасться. Звичайно, більшість юридичних осіб (хто встигне - до 25 травня, хто не встигне - пізніше) щоб уникнути вищеперелічених проблем все-таки нададуть держреєстраторам форму-4 з інформацією про бенефіціари, формально виконавши вимоги Закону від 14.10.2014 № 1701 - VII. Ось тільки навряд чи ця інформація відповідатиме дійсності.
Нічого не заважає адже вказати в якості бенефіціарів тих учасників компаній, які володіють долями (акціями) у розмірі 25 % і більше. Перевірити те, являються ці особи реальними выгодополучателями від діяльності юрособи або ні, держава навряд чи зможе. Більше того, ніякій відповідальності за надання недостовірної інформації про бенефіціари законодавством не встановлено.
В той же час, ніяких позитивних стимулів, спонукаючих підприємства сумлінно виконати свій обов'язок по розкриттю бенефіціарів (приміром, можливість подачі бенефіціаром позовів від імені компанії), держава не встановила.
ВИСНОВОК:
В цілому Україна формально виконала одно з новітніх вимог FATF і зобов'язала усіх юридичних осіб розкрити інформацію про свої бенефіціари, надавши відповідну інформацію держреєстраторові. Причому зробила таку інформацію публічною і навіть встановила серйозні негативні наслідки для тих, хто не виконає цієї вимоги.
Але бізнес у свою чергу може відповісти державі не менш формально, вказавши в якості бенефіціарів тих осіб, які номінально і є його учасниками (акціонерами). Риски негативних наслідків в цьому випадку на даний момент мінімальні.
Андрій Свинцицкий
Керівний партнер АБ "Letrado"адвокат
