Розпуск КСУ: всі крапки над «і»

4.11.2020, 11:15
2330
0

Питання проаналізував Андрій Савчук, партнер, керівник практики вирішення спорів АО MORIS заступник Голови Комітету АПУ з процесуального права
Питання проаналізував Андрій Савчук, партнер, керівник практики вирішення спорів АО MORIS заступник Голови Комітету АПУ з процесуального права

27 жовтня Конституційний Суд України оприлюднив резонансне рішення про скасування електронного декларування. Вже два дні потому Президент вніс до Парламенту законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», галас навколо якого не вщухає й досі. Відтак пропоную розставити всі крапки над «і».

Про (не)доцільність ухвалення законопроєкту

Рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, суттєво підірвало антикорупційну інфраструктуру в державі чим викликало різке невдоволення в суспільстві і поставило під ризик як євроінтеграційні процеси так і подальшу підтримку України з боку міжнародних партнерів. Своїм рішенням Конституційний Суд практично знищив довіру до себе. Цілком природньо, що і суспільство і міжнародна спільнота очікує від Президента та Верховної Ради якоїсь адекватної реакції. Проте, відновити довіру до Конституційного Суду, написавши за ніч законопроєкт і давши йому назву приємну на слух - неможливо в ситуації, що склалася. Питання юридично складне, в якійсь мірі навіть патове і точно не може бути вирішене швидко. Пропонований Президентом законопроєкт вважаю не лише недоцільним, а навіть шкідливим. Запропонована Президентом ідея конституційної кризи точно не вирішить, натомість створить ще й кризу в питаннях розподілу влади.

Чи вирішить це проблему без повного перезавантаження судової системи в Україні?

Я переконаний, що прийняття такого рішення Конституційним Судом стало можливим саме через тривалу відсутність в Україні системної судової реформи. Кожна нова влада в Україні береться за судову реформу, однак ще ніхто її так і не завершив. Неприпустимо, щоб судді знаходилися в такому «підвішаному» стані так довго, адже про які гарантії незалежності суду можна говорити за таких умов ? Тепер, на жаль, до гострої потреби судової реформи додалася ще й нагальна потреба реформи Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду мають для держави системні наслідки, а зараз, після цього рішення, думаю, ніхто не наважиться бодай спрогнозувати позицію Конституційного Суду в наступному рішенні. Тому, і судова і реформа Конституційного Суду є вкрай важливими і невідкладними.

Чи можна назвати президентський законопроект конституційним?

Я переконаний, що ні. По-перше, Конституція не дає повноважень ні Президенту, ні Парламенту звільняти суддів Конституційного Суду. По-друге, Конституція не передбачає можливості скасувати рішення Конституційного Суду. Якщо це зроблять Президент і Верховна Рада, це буде прямим порушенням Конституції і створить ще більшу проблему ніж є зараз. Це також перекреслить важливий принцип розподілу влади на три гілки і очевидно свідчитиме про узурпацію Парламентом і Президентом судової влади. По суті - запропонований Президентом законопроєкт - це політичне рішення, яке продиктоване банальною доцільністю. Так не можна. Тут питання тільки часу, коли такий крок Президента і Верховної Ради визнають неконституційним і повернуть нас знову до цієї проблеми. Це пуста трата зусиль і дорогоцінного часу.

Про повноваження Президента: за межею допустимого

Президент безумовно має право законодавчої ініціативи. Однак, перш за все, Президент є гарантом дотримання Конституції. Тому, на мій погляд, подання ним такого законопроєкту - це порушення Президентом своїх функцій, створення загрози конституційному принципу розподілу влади. Це дуже поганий прецедент та інформаційний привід.

Щодо внесеного народними депутатами проекту Закону «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України.

Такий підхід кращий за президентський варіант. Ідея депутатів не є новою. Саме таким чином, Верховна Рада відновлювала дії окремих положень Конституції України в лютому 2014 року. Нагадаю, що 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України виніс Рішення № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України), яким у неконституційний спосіб, привласнивши повноваження Верховної Ради України, змінив Конституцію України.

Про моє бачення варіанта «перезавантаження» КСУ

Ситуація дійсно складна, зараз обговорюються різні варіанти, проте ідеального чи єдино правильного я поки не бачу. Найбільш прийнятним виходом було б подання усіма суддями КС у відставку. Це притаманно європейській демократії і ознака високої правової культури. Однак, на жаль, до цього навряд чи здогадаються судді - і це ще один доказ того, наскільки ми є далекі від усталених європейських практик.

На мій погляд, слід невідкладно мінімізувати ризик прийняття завтра Конституційним Судом подібних рішень. Для цього, як варіант, тимчасово внести зміни в Закон України «Про Конституційний Суд України» в частині максимального збільшення кількості голосів, необхідних для прийняття судом свого рішення. Це компетенція Верховної Ради. Паралельно суб'єктам призначення слід заповнити існуючі вакансії суддів Конституційного суду. Це першочергові кроки. Далі передбачити конкурсні правила добору суддів і поступово оновлювати склад Конституційного Суду.

Висновок & прогнози: 3 ключових аспекти

Конституційна криза поставила під загрозу антикорупційну політику, підтримку міжнародних партнерів та євроінтеграційні процеси України. Загострилася потреба проведення також судової реформи. Це немала «пожежа» для влади, тому думаю, будуть і дієві спроби цю пожежу загасити, і реформувати Конституційний Суд, і завершити нарешті судову реформу.

Немає ідеального вирішення ситуації навколо Конституційного Суду. Кожен варіант чи їх поєднання має недоліки. Зараз завдання Президента і Парламенту обрати найменш проблемний шлях. І у цьому виборі добрим союзником буде Венеціанська комісія, яка достатньо швидко може сформулювати авторитетну думку, порадити.

Якщо влада буде бездіяти, їй на «допомогу» може прийти Вулиця. Чим закінчується така допомога нам усім добре відомо.

Андрій Савчук, партнер, керівник практики вирішення спорів АО MORIS заступник Голови Комітету АПУ з процесуального права

Читайте також:

Збори суддів Конституційного Суду повідомили про незаконний вплив державних органів

Вищий антикорупційний суд закрив першу справу за недостовірне декларування

Чорна п'ятниця від ЛІГА:ЗАКОН наближається! У вас є можливість отримати незамінні продукти і системи для роботи юристів та адвокатів за найкращими цінами вже у цю п'ятницю, 06.11. Аби не пропустити шанс скористатися головною пропозицією року, заповнюйте заявку - і долучайтеся до числа перших користувачів, яким буде надіслано акційні пропозиції.

Хочете бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на ЮРЛІГУ у соцмережах. Обирайте, що вам зручніше - Телеграм t.me/jurliga, Фейсбук https://www.facebook.com/jurliga/ або Твіттер https://twitter.com/jurligaua.

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту