Комітет НААУ з питань трудового права представив Дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025 - 2026 роки: критерії прийнятності заяв на основі суті справи.
Попереднє видання Комітету було присвячене межам юрисдикції ЄСПЛ за колом осіб, у часі, за територією та предметом. У новому дайджесті розглянуто дві підстави неприйнятності заяв, пов'язані із суттю скарг: явну необґрунтованість відповідно до статті 35 § 3 (a) Конвенції та відсутність суттєвої шкоди згідно зі статтею 35 § 3 (b).
Явна необґрунтованість заяв
Перший розділ містить шість рішень ЄСПЛ 2026 року у справах проти України.
Зокрема, у справі Noga v. Ukraine Суд розглядав витребування у набувачки земельної ділянки з особливо охоронюваних лісових земель без компенсації. Оцінюючи дотримання справедливого балансу, ЄСПЛ урахував, що заявниця знала або повинна була знати про ризики придбання такої ділянки та свідомо їх прийняла.
У справі Kryuk v. Ukraine предметом розгляду стали умови перебування обвинувачених у скляній огородженій конструкції в залі суду. Суд дійшов висновку, що вони не досягли мінімального рівня жорстокості, необхідного для застосування статті 3 Конвенції.
Справа Skrybka v. Ukraine стосувалася призупинення виплати пенсій працюючим держслужбовцям у 2015 - 2016 роках. Частину скарг ЄСПЛ визнав явно необґрунтованими, оскільки втручання у майнові права у 2015 році було тимчасовим і пропорційним.
У справі Oborzhytskyy v. Ukraine заявник скаржився на порушення права доступу до суду. Однак Суд не встановив відповідних перешкод, оскільки після закриття цивільного провадження позов заявника розглянув по суті господарський суд.
У справі Sili v. Ukraine ЄСПЛ оцінював обмеження телефонного зв'язку та доступу до інтернету для засудженого. Суд розцінив їх як незручності, що не досягали рівня втручання в права, гарантовані статтями 8 і 10 Конвенції.
Ще одна справа - Boyarov and others v. Ukraine - стосувалася блокування російських інтернет-сервісів. Серед чотирьох заявників явно необґрунтованою Суд визнав скаргу одного з них - адвоката. Він продовжував користуватися сервісами через VPN, але не надав конкретних доказів втрати клієнтів, доходів або професійних зв'язків. ЄСПЛ також урахував контекст російсько-української війни.
Практика ЄСПЛ допомагає юристу оцінити перспективи правових аргументів з огляду на підходи Суду до подібних справ. LIGA360 містить рішення Європейського суду з прав людини, які стануть у пригоді під час підготовки процесуальних документів і побудови стратегії захисту. Використовуйте правові позиції ЄСПЛ, щоб посилювати аргументацію у власних справах.
Відсутність суттєвої шкоди
Другий розділ дайджесту охоплює справи, у яких ЄСПЛ розглядав критерій відсутності суттєвої шкоди, але не застосуваыв його та визнав заяви прийнятними.
У справі Sytnyk v. Ukraine йшлося про внесення імені заявника до відкритого Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, без обмеження строку перебування в ньому. Суд урахував, що це завдало шкоди професійній і соціальній репутації заявника.
У справі Korotyuk v. Ukraine розглядалося незаконне поширення книги заявниці в інтернеті. Вирішальним стало те, що через неефективне розслідування авторка не мала можливості встановити сам факт і обсяг завданої шкоди.
Дайджест підготувала член ради Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Черевко..