Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську
Реклама

Військово-лікарська експертиза відіграє ключову роль у забезпеченні обороноздатності держави та гарантуванні прав військовослужбовців і призовників на належний захист їхнього здоров'я. Постанови, ухвалені військово-лікарськими комісіями (ВЛК), є визначальними для встановлення придатності до військової служби, причинного зв'язку захворювань, травм чи каліцтв, а також необхідності застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги. Проте, як і в будь-якій сфері людської діяльності, можливі помилки чи неточності під час проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК. Саме тому законодавством передбачено механізми оскарження постанов ВЛК як у досудовому, так і в судовому порядку, що є важливою гарантією захисту прав громадян.

Військово-лікарська експертиза: правові засади діяльності

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, військово-лікарська експертиза проводиться з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та необхідності й умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) військово-лікарські комісії (ВЛК), які приймають відповідні постанови. Постанови ВЛК є обов'язковими до виконання. Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та здійснює керівництво ВЛК регіонів.

Досудовий порядок оскарження постанов ВЛК

Законодавством передбачено можливість оскарження постанов ВЛК у досудовому порядку. Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 наказу Міноборони № 402, у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів, за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності:

1. Постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можна оскаржити до ВЛК області або м. Києва.

2. Перегляд постанов підпорядкованих ВЛК (ВЛК областей) мають право здійснювати ВЛК регіонів.

3. Постанови будь-яких ВЛК має право переглядати Центральна ВЛК, яка є керівним органом.

За наслідками розгляду заяви вища інстанція ВЛК може прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.

Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, непомічену хворобу, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо.

Судовий порядок оскарження постанов ВЛК

Крім досудового порядку, постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:

1. Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.

2. Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ. Зокрема, позовна заява має містити:

  • найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

  • повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);

  • зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);

  • виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;

  • вимоги позивача і їх обґрунтування;

  • перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Судова практика

Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд висловив такі ключові положення:

1. Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. У випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. Суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.

Необхідно підкреслити, що й судова практика щодо оскарження постанов ВЛК є досить суперечливою.

Наприклад, корисним для з'ясування правових підходів до оскарження рішень ВЛК є аналіз двох судових рішень у справах № 420/5300/23 та № 480/6410/23.

У справі № 420/5300/23 Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, яким позивача визнано придатним до військової служби. Суд обґрунтував свою позицію такими ключовими мотивами:

1. Рішення гарнізонної ВЛК, яка видала позивачу довідку про придатність, прийнято належною компетентною комісією в установленому законом порядку відповідно до вимог Положення № 402. У суду відсутні підстави ставити під сумнів законність створення та діяльності цієї ВЛК.

2. Суд не володіє спеціальними медичними знаннями, необхідними для надання оцінки висновкам ВЛК про стан здоров'я позивача та його придатність до військової служби, оскільки це є суто медичним питанням. Вирішення таких питань належить до дискреційних повноважень професійних військово-лікарських комісій та спеціалізованих експертних медичних установ.

3. Закон передбачає можливість оскарження рішення ВЛК до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до Центральної військово-лікарської комісії. Саме ці органи військово-лікарської експертизи наділені повноваженнями переглядати висновки попередніх ВЛК по суті з урахуванням додаткових даних та результатів медичних обстежень позивача.

Натомість у справі № 480/6410/23 Сумський окружний адміністративний суд задовольнив позов та визнав протиправною і скасував постанову Військово-лікарської комісії при Сумському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання позивача непридатним до військової служби. Суд обґрунтував своє рішення такими міркуваннями:

1) При проведенні медичного огляду позивача членами ВЛК не було дотримано встановленої Положенням № 402 процедури. Зокрема, у медичній картці позивача відсутні результати обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми тощо, що свідчить про неповний медогляд і порушення вимог законодавства.

2) Спірне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби прийнято необґрунтовано, без урахування всіх наявних матеріалів справи та обставин. Воно є непропорційним можливому обмеженню прав особи та таким, що не забезпечує належного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідач (ВЛК) не довів правомірність свого рішення.

3) Хоча питання визначення придатності до військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, проте оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури, воно підлягає скасуванню судом.

4) Суд підкреслив, що не має компетенції для оцінки правильності медичних висновків ВЛК щодо діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби. Однак суд уповноважений перевіряти законність самого рішення ВЛК в частині дотримання встановленої процедури його прийняття.

Ґрунтовний аналіз наведених судових рішень дає змогу сформулювати такі ключові висновки та рекомендації щодо процедури легітимного оскарження рішень військово-лікарських комісій:

1. Особа, незгідна з висновками ВЛК про її придатність чи непридатність до військової служби, має право оскаржити це рішення до ВЛК регіонального рівня або безпосередньо до Центральної військово-лікарської комісії при Міністерстві оборони України. Саме ці органи військово-лікарської експертизи уповноважені переглядати рішення попередніх ВЛК по суті з урахуванням усіх наявних медичних даних та результатів додаткових обстежень.

2. Звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішення ВЛК є можливим і доцільним після використання встановлених законодавством адміністративних процедур оскарження цих рішень. Судова інстанція не вдаватиметься до переоцінки медичних висновків ВЛК щодо стану здоров'я особи та її придатності до військової служби, оскільки це виходить за межі належного предмета судового розгляду. Втім, суд уповноважений здійснювати перевірку законності процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК.

3. У позовній заяві до адміністративного суду позивачеві необхідно обґрунтувати наявність конкретних процедурних порушень, допущених ВЛК при прийнятті оскаржуваного рішення. Зокрема, слід посилатися на факти неповного медичного обстеження, невиконання ВЛК вимог щодо обов'язкового проведення певних аналізів, досліджень та обстежень відповідно до Положення № 402, ігнорування ВЛК документів з історії хвороби позивача чи висновків інших медичних закладів тощо.

Для ефективного оскарження постанови ВЛК важливо ретельно вивчити медичну документацію, зібрати докази, чітко аргументувати підстави для оскарження, дотриматися встановлених строків та належним чином оформити заяву чи позовну заяву. У разі необхідності слід звертатися за кваліфікованою правовою допомогою до юристів або правозахисних організацій.

В'ячеслав Мироненко,

юрист практики Безпеки бізнесу в Juscutum

Інформація працюватиме на вас - з рішенням LIGA360:Юрист. Здійснюйте legal research українського законодавства й судової практики, прогнозуйте результати судових справ, читайте експертну аналітику з "гарячих" тем. Замовте тестовий доступ за посиланням.

Читайте на цю саму тему:

Верховна Рада ухвалила Закон про мобілізацію

Закон щодо мобілізації офіційно опубліковано і набере чинності 18 травня

Закон про мобілізацію: які зміни внесено до Кодексу адмінсудочинства

Підстави для відстрочки від мобілізації за новим Законом

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини