Велика Палата у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к визначила підстави для проведення обшуку в кабінеті судді та підстави для визнання отриманих доказів допустимими.
З повним текстом судового рішення зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити тестовий доступ можна тут.
Обставини справи
Суддя обвинувачувався в тому, що він як службова особа, яка займає відповідальне становище, уповноважена на виконання функцій держави, одержав хабар в значному розмірі.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду не доведено те, що вчинено відповідне кримінальне правопорушення.
Пославшись на недостатність, неналежність та недопустимість досліджених судом доказів, якими сторона обвинувачення доводила подію кримінального правопорушення, вчиненого суддею, місцевий суд визнав його невинуватим та виправдав за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону № 3207-VI від 7 квітня 2011 року).
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192813_koli-visnovok-eksperta-viznayut-nenalezhnim-dokazom |
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статей 87, 89 КПК докази, отримані при обшуку кабінету судді, є недопустимими та отриманими внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зазначив, що оскільки постанова районного суду, якою було надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні суду (де працював обвинувачений) та в інших належних йому приміщеннях, не містить дозволу про проведення обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого судді. А тому суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що обшук у службовому кабінеті судді був проведений без відповідного судового дозволу, а тому є незаконним, що й зумовило визнання доказів, здобутих у ході такого обшуку, недопустимими.
Позиція Великої Палати
Велика Палата вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що подання слідчого мотивоване, зокрема, тим, що на той момент слідство мало достатні дані про те, що грошові кошти, як хабар, будуть передані працівникам суду, де працював обвинувачений. У зв'язку з цим у приміщенні цього суду та в інших належних йому приміщеннях, на думку слідства, могли знаходитись документи, речі, цінності, здобуті злочинним шляхом, а також грошові кошти, передані як хабар, що мають значення для встановлення обставин справи.
Подання про дозвіл на проведення обшуку було спрямоване на винесення постанови про проведення обшуку у приміщенні всього суду та в інших належних йому приміщеннях, адже передбачити на момент винесення постанови про дозвіл на проведення обшуку, яким саме працівникам відповідного суду здійснюватиметься передача коштів, було неможливо.
Тому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що судове рішення в частині визнання недопустимим протоколу обшуку службового кабінету обвинуваченого судді є передчасним, так само як і висновки про те, що це зумовило визнання доказів, здобутих в ході такого обшуку, недопустимими.
Актуальне законодавство, правова картина дня, шаблони договорів, ситуації для юриста та судова практика завжди доступні у системах ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Також читайте:
Які докази враховуються судом: роз'яснює ВС;