Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця застосовується десятиденний строк у календарних днях, визначений Цивільним процесуальним кодексом, а не строк у робочих днях, передбачений Законом «Про виконавче провадження». Відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку та недоведення поважних причин його пропуску є підставою для залишення скарги без розгляду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 1 жовтня 2025 року у справі № 497/2150/24 (провадження № 61-7468св25).
Стежте за важливими судовими рішеннями у LIGA360 та дійте впевнено. Замовте персональну презентацію, щоб оцінити всі можливості.
Обставини справи
У справі, що переглядалася, заявник звернувся до суду зі скаргою на дії держвиконавця щодо неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів і просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати його здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів із виключенням неправомірних виплат і з урахуванням уже сплачених сум.
Районний суд у задоволенні скарги відмовив, посилаючись на те, що заявник не довів факту порушення його прав як сторони виконавчого провадження, а вимогу заявника щодо зобов'язання держвиконавця вчинити певну дію станом на день розгляду скарги добровільно виконано.
Апеляційний суд скасував ухвалу районного суду й залишив скаргу заявника без розгляду, мотивуючи своє судове рішення помилковістю висновків суду першої інстанції з огляду на те, що заявник пропустив десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, передбачений п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК.
У касаційній скарзі заявник звертав увагу на те, що згідно з положеннями ч. 5 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» строк на оскарження рішень, дій виконавця, посадових осіб державної виконавчої служби становить 10 робочих днів, у зв'язку з чим вважав, що не пропустив строку на звернення до суду зі скаргою в цій справі.
Позиція Верховного Суду
Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, КЦС ВС виснував, що скаргу заявника на дії державного виконавця подано з пропуском передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК десятиденного строку. З огляду на відсутність клопотання про поновлення строку та ненадання доказів поважності причин його пропуску апеляційний суд, дотримуючись вимог процесуального закону, мотивовано залишив скаргу без розгляду.
Відповідно до ст. 126 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги КЦС ВС звернув увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» рішення та дії державного виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Водночас положення п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК установлюють строк 10 днів у календарному обчисленні.
КЦС ВС підкреслив, що за правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18, норми Закону «Про виконавче провадження» мають загальний характер, тоді як положення процесуальних кодексів є спеціальними. Отже, строк на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця підлягає обчисленню в календарних, а не в робочих днях.
За матеріалами пресслужби Верховного Суду
LIGA360 знає, що час юриста - найдорожчий ресурс. У розділі «Судова робота» вже доступний AI Експрес-аналіз практики Верховного Суду - швидко, точно, без зайвих пошуків. Замовте презентацію LIGA360.
