Огляд орендованоъ частини квартири без згоди орендаря є безумовним порушенням його права на недоторканість житла. А отримані у цій слідчій дії докази є неприпустимими.
Це положення міститься в постанові ККС ВС від 31 жовтня 2019 року по справі № 346/7477/13-к.
З судовими рішеннями зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити тестовий доступ можна тут.
Обставини справи
За вироком місцевого суду особу було засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК та на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/190099_yak-dokazi-vrakhovuyutsya-sudom-rozyasnyu-vs |
Не погодившись із цим вироком суду, прокурор, обвинувачений та його захисник оскаржили його до апеляційного суду.
Захисник наголошував на визнанні недопустимим доказом протоколу огляду місця події, що фактично є обшуком житла обвинуваченого, оскільки дозволу на його проведення останній не давав. Крім того, відсутня ухвала слідчого судді щодо дозволу на проведення цієї слідчої дії.
Позиція Верховного Суду
У протоколі огляду місця події зазначено, що даний огляд був проведений з участю двох понятих та власника житла, в якого обвинувачений винаймав квартиру. Тобто, не запрошення слідчим підозрюваного для участі в огляді помешкання не є грубим порушенням кримінального процесуального закону, так як вимогами ч. 3 ст. 237 КПК не передбачено чіткої вказівки, про обов'язкову участь підозрюваного при проведені огляду, а зазначено тільки, що для участі такого огляду може бути запрошений підозрюваний.
Разом з тим, такі висновки колегії суддів щодо відсутності порушень вимог процесуального закону є невмотивованими, оскільки стороною захисту наголошувалось не його проведення за відсутності підозрюваного, а саме на проведенні обшуку житла без правової на те підстави, оскільки, незважаючи на те, що особа є власником всієї квартири, він не мав права давати дозвіл на огляд тієї частини помешкання, яку винаймав на той час обвинувачений, тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканість житла.
Зважаючи на те, що під час цієї процесуальної дії були вилучено певні речі, які в подальшому було визнано речовими доказами, проведено ряд експертиз, доводи касаційних скарг щодо необхідності надання належної оцінки похідним доказам, отриманим внаслідок проведення цієї процесуальної дії, є обґрунтованими.
За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, тобто такими, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З текстами нормативних актів зручно ознайомитися у модулі "Законодавство" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тест можна тут.
Як вже еписала ЮРЛІГА, затримання незаконне, якщо його підстави не передбачено КПК.
