Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідний висновок містить постанова КАС ВС № 1340/4630/18 від 15 серпня 2019 року.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
На це звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом ГО «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір - Право народу» і фізичних осіб до Львівської обласної ради.
Позивачі просили суд визнати протиправним і нечинним рішення Львівської облради від 18 вересня 2018 року за № 745 «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області», яким, зокрема, вирішено установити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах на території Львівської області до моменту повного припинення окупації території України.
ГО наполягала на тому, що має право на звернення до суду з позовом, оскільки спірне рішення стосується публічної діяльності позивача і громадян - членів ГО та її відокремлених підрозділів (розташованих у місті Львові), а також усіх інших фізичних осіб, права яких порушуються спірним рішенням, - як представників національних меншин, так і громадян України, які в повсякденному житті використовують і російську мову, і російськомовний культурний продукт.
Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд зауважив, що власне саме спірне рішення визначає межі правовідносин.
Виходячи зі смислу поняття «мораторій», яке вживається в практиці застосування термінів, слів та словосполучень в юриспруденції, він означає відстрочку, зупинення, а також заборону.
Цей та інші терміни ви можете знайти у модулі "Термінологічний словник" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тестовий доступ можна тут.
В ст. 1 Закону «Про культуру» визначено, що вітчизняний (національний) культурний продукт - культурні блага і культурні цінності, створені (надані) вітчизняним виробником. Відповідно, російськомовний культурний продукт - культурні блага і культурні цінності, що створені й використовуються за допомогою російської мови.
Водночас культурні блага, відповідно до статті 1 вказаного Закону, - це товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо), а культурні цінності - це об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Під публічним використанням російськомовного культурного продукту слід розуміти публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення тощо, тобто публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї особи, яка здійснює виконання, показ, демонстрацію тощо культурного продукту.
Територія дії рішення від 18 вересня 2018 року № 745 Львівська область, а строк дії обмежується подією - повного припинення окупації території України.
Суд вказав, що доводи позивачів про порушення їхніх прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним рішенням Львівської облради на їхні конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивачів з указаним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
