Прес-служба Верховного Суду опублікувала двадцять п'ятий огляд практики Європейського суду з прав людини, який охоплює 29 рішень, які ухвалені за період з 8 по 12 липня 2019 року.
Цей та попередні огляди ви можете знайти в розділі "Практика Європейського суду з прав людини" модуля "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН.
У справі «DOLGIKH v. UKRAINE» ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод (заборона катування), порушення п. 1 та пп. с) пункту 3 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд), порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту).
Заявник скаржився на неналежні умови його ув'язнення у виправній колонії, а також відсутність безоплатної правової допомоги для підготовки його касаційної скарги на вирок суду. Так, у 1999 році правоохоронні органи призначили адвоката К. під час проведення допиту заявника, в ході якого останній зізнався у вчиненому злочині. У касаційній скарзі заявник зазначив про відсутність правової допомоги, оскільки призначений на стадії досудового розслідування захисник К. не проявляв жодного інтересу у кримінальній справі після його засудження та не відвідував заявника під час ув'язнення. У зв'язку з цим заявник просив апеляційний суд замінити захисника, проте таке клопотання залишилося поза увагою.
У справі «ROMEO CASTANO v. BELGIUM» ЄСПЛ констатував порушення ст. 2 Конвенції (право на життя).
Заявники - діти підполковника Рамона Ромео, якого було вбито в м. Більбао у 1981 року підрозділом, який стверджує про свою приналежність до терористичної організації ETA. У 2004 та 2005 року іспанський суддя видав два європейські ордери на арешт N.J.E., громадянина Іспанії, який підозрювався у вбивстві батька заявників. У 2013 році N.J.E., який перебував у Бельгії, був поміщений під варту за рішенням слідчого судді суду першої інстанції. Декілька днів потому цей самий суд було прийняв рішення, що ордери на арешт підлягають виконанню. Проте після перегляду такого рішення в порядку апеляції відділ звинувачень відмовив у виконанні ордерів, стверджуючи, що виконання рішення може призвести до порушення прав N.J.E. Федеральна прокуратура подала апеляцію з питань права, однак її було відхилено касаційним судом. У 2015 року іспанський суддя видав новий ордер на арешт заявника, проте бельгійські органи влади відмовилися його виконувати з аналогічних підстав.
У справі «SELAHATTIN DEMIRTAS v. TURKEY» ЄСПЛ констатував порушення ст. 10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів).
Справа стосувалася висловлювань заявника, зроблених під час телевізійної трансляції. 20 грудня 2005 року прокурор м. Диярбакір звинуватив заявника у поширенні пропаганди на користь терористичної організації після його розмови по телефону під час телевізійної програми, у якій він брав участь як президент Асоціації з прав людини та прес-секретар Диярбакірської демократичної платформи. 28 вересня 2010 року суд визнав заявника винним за вказаним обвинуваченням та призначив покарання у виді десяти місяців позбавлення волі. Суд вказав, що надані заявником коментарі не охоплювались його правом на свободу вираження поглядів. 29 липня 2013 року суд прийняв до уваги законодавчі зміни, постановив скасувати рішення від 28 вересня 2010 року та зупинити розгляд справи заявника на три роки.
Огляд підготовлено працівниками департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду з використанням матеріалів, розміщених на веб-сайтах Європейського суду з прав людини.
Як вже писала ЮРЛІГА, оприлюднено двадцять другий огляд рішень ЄСПЛ від Верховного Суду.