Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглянувши ухвалу про повернення апеляційної скарги у справі № 905/1057/18, зазначив, що квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи, у межах якої подається, та дату прийняття оскаржуваного судового акта не є належним доказом сплати.
З відповідною постановою від 16 січня можна ознайомитись у Verdictum.
ВС підтримав повернення апеляційної скарги через неусунення недоліків, а саме: відсутність реквізитів ідентифікації скарги у квитанції. Крім того, дата сплати та дата зарахування судового збору (06.09.2018) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2018 передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору.
ВС, посилаючись на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті пояснив, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Нагадаємо, суд не прийме скаргу, написану російською . Верховний Суд не прийме скаргу, якщо в ордері йде мова про захист інтересів у Верховному Суді України.
