Спори про стягнення боргу за договором позики часто зводяться не лише до питання, чи повернув боржник кошти, а й до більш ключового питання: чи доведено сам факт виникнення боргового зобов'язання. Особливо складними є ситуації, коли позикодавець надає оригінал боргової розписки, а позичальник заперечує її підписання та посилається на висновок почеркознавчої експертизи, який не є категоричним, а лише вказує, що підпис "ймовірно" виконаний не ним.
Саме цю проблему розглянула Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 368/1257/21. Спір виник через вимогу кредитора стягнути 25 000 доларів США за борговою розпискою, оригінал якої перебував у нього, тоді як відповідач заперечував і факт підписання документа, і отримання коштів. Детальніше про аргументи сторін, оцінку експертиз і логіку Об'єднаної палати читайте в повній аналітичній статті "Розписка, "ймовірний" підпис і тягар доказування: Верховний Суд визначив межі захисту позичальника у спорах про позику".
Робота із судовою практикою в LIGA360 допомагає швидко порівнювати позиції судів, аргументи сторін і релевантні правові висновки в подібних спорах, що суттєво спрощує аналіз складних доказових ситуацій та економить час юриста.
Рішення є важливим для практики, оскільки Суд уточнив, яке доказове значення має боргова розписка, хто повинен доводити підробку підпису та чи достатньо для відмови у позові експертного висновку з формулюванням "ймовірно не підписував".
