Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Засекречені процесуальні матеріали слідства можуть відкрити захисту, але не визнають як доказ - Велика Палата

Реклама

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №  751/7557/15-к зробила правовий висновок щодо застосування статті 290 Кримінального процесуального кодексу, яка встановлює порядок відкриття матеріалів іншій стороні.

У постанові від 16 січня, повний текст якої вже є у Verdictum, викладена наступна правова позиція:

За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Справа була розглянута через необхідність, на думку касаційного суду, відступити від правової позиції ВСУ у справі № 5-364кс16 , згідно з якою невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.

 Колегія суддів Касаційного кримінального суду сформулювала свій правовий висновок про те, що процесуальні документи, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання), що не були відкриті стороні захисту на момент звернення до суду з обвинувальним актом, оскільки вони не були у розпорядженні сторони обвинувачення - за наявності відповідного клопотання, можуть бути відкриті під час судового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції. Таке відкриття на цих стадіях кримінального провадження процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не тягне за собою за вказаних обставин визнання відомостей, які містяться у них, та результатів проведення таких дій недопустимими доказами відповідно до ст. 290 КПК.

Велика Палата вважає, що підстав для відходу від правового висновку ВСУ немає. З усіма її аргументами можна ознайомитись у Verdictum або в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини