22 березня 2012 р. Верховна Рада України в першому читанні прийняла проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно спеціального режиму оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції" (далі - Проект).
Проектом пропонується ввести в податковий обіг України унікальний у своєму роді спеціальний режим оподаткування і застосувати його до нових учасників обороту - суб'єктів індустрії програмної продукції (далі - СИПП).
Спеціальний режим оподаткування для ИТ індустрії : камені спотикання
Поверхневе ознайомлення з Проектом дозволяє виявити безперечні благаякі він в собі несе для суб'єктів індустрії програмної продукції : податок на прибуток у розмірі 16%, звільнення від ПДВ операцій, віднесених до індустрії програмної продукції, широкий перелік видів економічної діяльності, що зараховуються до індустрії, податок з доходу фізичних осіб у розмірі 5% бази оподаткування відносно доходу у формі заробітної плати. Але при уважнішому вивченні Проект викликає критичну реакцію - не зрозуміла логіка авторів, не зіставляються цілі прийняття Проекту із способами їх досягнення по засобах його норм. І, крім того, аналіз досвіду інших країн по державній підтримці сфери інформаційних технологій виявляє явну неповноцінність і обмеженість Проекту.
"Мені здається, що з прийняттям Проекту у такому вигляді, який є зараз, більшість українських ИТ компаній не скористаються його перевагами, їм буде простіше і логічніше продовжувати використовувати податкові канікули для малих підприємств відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкові кодекси, спрощена система, або залишатися в тіні" |
Проект припускає внесення змін тільки до Податкового кодексу, тому дещо пафосне поняття "Індустрія програмної продукції" гордо звучатиме виключно для цілей оподаткування, а "спеціальний режим" припускає не "спрощену", як можна було припустити, а "ускладнену систему" оподаткування.
Стати СИПП і осяятися усіма благами спеціального режиму оподаткування можуть резиденти України, які упродовж попередніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів, сукупно і одночасно відповідають наступним критеріям, перерахованим в п. 156-1.4 Проекту :
1.Удельный вага прибутків від здійснення видів економічної діяльності, віднесених до індустрії програмної продукції, складає не менше 70 % від усіх видів економічної діяльності суб'єкта.
2.Средне облікова кількість працівників перевищує 10 чоловік.
3.Первичная вартість основних засобів і нематеріальних активів перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
4.Общая сума розбіжностей між податковим кредитом по ПДВ, сформованих платником податку за придбані товари/послуги і податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині поставлених таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 1000 розмірів мінімальних заробітних плат.
5.Относительно такого суб'єкта немає постанови суду про визнання його банкротом.
При цьому, окремо обумовлено, що новостворений суб'єкт, існуючий упродовж менше чотирьох податкових періодів, може стати СИПП, якщо він відповідає іншим з вказаних критеріїв. Але суб'єкти господарювання, створені після набуття чинності Податкового кодексу шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, виділення, перетворення), приватизації і корпоратизації, не рахуються новоствореними.
Оцінюючи незмінно високі цілі створення Проекту, викладене в Пояснювальній записці до нього, такі як "державна підтримка розвитку індустрії високих технологій і програмного забезпечення", "створення необхідних юридичних і економічних умов", "підтримка бренду "Україна" як постачальника послуг у сфері високих технологій", "конкурентоспроможність у світі" і порівнюючи її з необхідністю суб'єкта відповідати викладеним критеріям, мимоволі задаєшся питанням про логіку і обгрунтованість їх застосування. Чому не може працювати на благо індустрії програмної продукції суб'єкт, що вирішив, наприклад, з нового звітного періоду змінити вид діяльності і зайнятися інформаційними технологіями? Щоб його бажання отримати статус СИПП пройшло перевірку часом? Те ж торкається і норми, що забороняє суб'єктові, що перестав відповідати викладеним критерієм і що втратило статус СИПП, подавати реєстраційну заяву відразу після усунення невідповідностей - "Піди, подумай над своєю поведінкою упродовж чотирьох кварталів, а потім приходь". Чому працівників повинно бути більше десяти? А якщо після отримання статусу СИПП одинадцятий співробітник звільниться, податкова прийде з перевіркою і донарахує податки з формулюванням "розвивав вітчизняну індустрію інформаційних технологій не достатньою кількістю людського ресурсу"? Навіщо встановлена така висока планка первинної вартості основних засобів і нематеріальних активів? Щоб статус СИПП отримали тільки ті, хто і без того добре заробляє? А чи відповідатиме п. 4 суб'єкт, який ніколи не був зареєстрований платником ПДВ? Чому не рахуються знову створеними суб'єкти після реорганізації, приватизації або корпоратизації? На них лежить погана карма минулих втілень? Як на підставі кожного окремо і усіх в сукупності підпунктів п. 156-1.4 Проекту можна зрозуміти логіку законодавця і критерії, що визначають напрям державної політики в індустрії програмної продукції?
|
Тамара Краснокутская |
На особливу увагу заслуговує новація Проекту відносно ведення СИПП окремого обліку прибутків і витрат по спеціальному режиму оподаткування і окремого обліку по загальному. Здавалося б, пройшов невиправдано складні етапи отримання статусу СИПП : написав заяву, отримав позитивне укладення центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій і інформатизації України відносно відповідності видів діяльності тим, що визначені п. 156-1.5, пережив виїзну перевірку податкової для визначення достовірності поданих документів, отримав Свідоцтво про реєстрацію в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування, потрапив в реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності в індустрії програмний продукції і можна зітхнув спокійно і почав працює на благо індустрія і батьківщина. Але ні, тепер суб'єктові ускладненої системи оподаткування треба чітко розділяти свою діяльність що возносить його до вершин індустрії програмної продукції від мирських турбот по загальній системі, крім того, поділити основні засоби на ті, які використовуються для отримання прибутку по загальній ставці, і по спеціальній. Цей порядок подвійного обліку є істотним недоліком Проектуякий на практиці значно ускладнюватиме і без того нелегке життя бухгалтерів і неодмінно приведе до спор суб'єкта господарювання з податковою службою. Що робити, наприклад, з ремонтом, орендою офісних приміщень, або елементарною доставкою води? Перед компанією, яка працює виключно у сфері інформаційних технологій, в ході ведення звичайної господарської діяльності обов'язково встають подібні питання. Чому ж вона не може вирішити їх, використовуючи свій з такою працею отриманий статус СИПП? Але ні, тут треба використовувати загальну систему і платити ПДВ.
Мені здається, що з прийняттям Проекту у такому вигляді, який є зараз, більшість українських ИТ компаній не скористаються його перевагами, їм буде простіше і логічніше продовжувати використовувати податкові канікули для малих підприємств відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкові кодекси, спрощена система, або залишатися в тіні.
"Навколо світу" чи іноземний досвід підтримки сфери інформаційних технологій
У Росії з 2010 р. запущений проект "Сколково", який припускає усебічну підтримку державою інноваційних процесів в п'яти основних напрямах і створення центру Сколково, території зі своєю інфраструктурою, в якому учасники проекту зможуть працювати і взаємодіяти. Проект Сколково регулюється Федеральним Законом Про Інноваційний Центр "Сколково" від 28.09.2010 N 244-ФЗ (далі - Закон), окремими статтями в Податковому кодексі РФ, а так само локальними актами Сколково, що мають обов'язкову силу для учасників проекту.
П'ятьма пріоритетними напрямами для інновацій російський законодавець виділяє: енергоефективність і енергозбереження, ядерні, космічні, медичні і стратегічні комп'ютерні технології і програмне забезпечення.
Вимоги до учасника проекту наступні:
А) претендент є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства Російської Федерації;
Б) засновницькими документами претендента допускається здійснення ним виключно діяльності по здійсненню досліджень, розробок і комерціалізації їх результатів по п'яти основних напрямах, а також інших видів діяльності, необхідних для здійснення досліджень, розробок і комерціалізації їх результатів;
В) претендент переймає на себе зобов'язання здійснювати дослідницьку діяльність відповідно до Закону і Правил, що стверджуються Фондом, а також розмістити свій постійно діючий виконавчий орган на території інноваційного центру до 1 січня 2014 р.;
Г) Проект, представлений претендентом, припускає участь іноземного фахівця, який має значний авторитет в інвестиційному і (чи) дослідницькому середовищі, яке підтверджується його письмовою заявою;
Д) Проект, представлений претендентом : відповідає напрямам діяльності, а так само припускає розробку і (чи) комерціалізацію унікальних і (чи) таких, що мають конкурентні переваги перед світовими аналогами продуктів і (чи) технологій.
Статус учасника проекту надається на десять років. Для учасників Сколково передбачені такі пільги як: звільнення від податку на прибуток, ПДВ і податку на майно впродовж 10 років з дня отримання відповідного статусу; знижений тариф страхових внесків; звільнення від ведення бухгалтерського обліку; витрати на митні збори і ПДВ відносно товарів (за винятком підакцизних), що ввозяться для будівництва або досліджень, відшкодовуються особам, що беруть участь в проекті, у вигляді субсидій; працедавці, що беруть участь в реалізації проекту, зможуть притягати іноземних громадян без спеціальних дозволів і обліку квот, які щорічно встановлює Уряд РФ. Так само для учасників проекту є необхідність дотримання обмеження за розміром отримуваного прибутку: для звільнення від податку на прибуток його річний виторг від реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав) не повинен перевищувати 1 млрд крб., для звільнення від сплати ПДВ і податку на майно сукупний розмір прибутку не повинен перевищувати 300 млн крб. Крім того, у Сколково є програма по фінансовій підтримці учасників. Фонд Сколково здійснює фінансування інноваційних проектів у формі надання безвідплатного і безповоротного гранту інноваційній компанії. При цьому, Фонд Сколково не братиме участь в статутному капіталі інноваційних компаній, а також не претендуватиме на участь в їх прибутку. Фонд фінансує проекти, спрямовані на здійснення досліджень, розробок і комерціалізації їх результатів, у тому числі прикладні наукові дослідження, дослідно-конструкторські роботи, організацію пілотного виробництва, запуск і розвиток продажів, просування інноваційного продукту/технології на ринок. Об'єм фінансування, що виділяється, і вимоги до проекту залежать від стадії, на якій знаходиться проект. Фонд виділяє фінансування на перехід проекту з однієї стадії на іншу.
"Проект припускає внесення змін тільки до Податкового кодексу, тому дещо пафосне поняття "Індустрія програмної продукції" гордо звучатиме виключно для цілей оподаткування, а "спеціальний режим" припускає не "спрощену", як можна було припустити, а "ускладнену систему" оподаткування" |
Росія, звичайно, діє масштабно, але не в цьому основна перевага, яка є видимим в її державній політиці у сфері інноваційних, у тому числі інформаційних, технологій. Перевага полягає в послідовності і дійсній спрямованості на підтримку, а значить сприяння розвитку суб'єктів інформаційних технологій. Без застосування штучних критеріїв до віднесення, або не віднесення компаній до розряду таких, які сприятимуть розвитку сфери інформаційних технологій, ускладненню їх господарської діяльності необхідністю вести подвійний облік і так далі. У Росії є амбіції для здійснення усередині країни інноваційних проектів світового масштабу. "Сколково: працюйте, ребятушки, на благо держави, а ми потурбуємося про інше".
Парк високих технологій діє у Білорусі з 2005 г. Для реєстрації в парку треба надати статут і бізнес-проект. Згідно із законом резиденти Парку звільняються від усіх корпоративних податків, включаючи податок на додану вартість, податок на прибуток, а також митних зборів. Індивідуальний прибутковий податок для співробітників компаній-резидентів Парку має фіксовану ставку і складає 9%. Білорусь знає, що них є хороші технічні фахівці, але при цьому не така амбітна, як Росія, тому успішно використовує доступний їй інтелектуальний ресурс для експорту. "Парк високих технологій : ви нам гроші, ми вам робочу силу".
Ну, а з Індією усе просто: "Нас більше мільярда, тому нашу країну не проігноруєш ні в одній сфері бізнесу".
Ще одна країна, яка є світовим центром інформаційних технологій, але чомусь не була згадана авторами Проекту, це Ірландія. Ця країна націлена на причастя. Ірландія хоче, щоб усі найбільші ИТ компанії мали тут свої представництва, тому у них немає збору за реєстрацію компанії, податкові канікули упродовж перших трьох років після реєстрації, 12.5% податок на прибуток для цього виду послуг. І, що не менш важливо, розвинене законодавство у сфері інтелектуальної власності, щоб представництва світових лідерів ИТ індустрії реєстрували свої продукти саме тут, і вже з Ірландії здійснювали експорт. А, крім того, активна робота по укладенню угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами. "Ірландія: другий будинок, надійна гавань, уміла коханка".
Отже, а що ж Проект дасть Україні? При українській владі є латентні амбіції світової могутності і яскраво виражене бажання наповнювати бюджет. Як же вона використовує свій ресурс технічних фахівців? "Ви ще не платите податки зі своїх прибутків від ИТ розробок, тоді ми йдемо до вас - стаєте Суб'єктами індустрії програмної продукції".
Тамара Краснокутская, юрисконсульт компанії KM Core
