Вибираючи спосіб розподілу прибутку юрфірми, в першу чергу треба відповісти на питання: "Яку фірму ви хочете: орієнтовану на командну роботу або у вигляді автономних внутрішніх груп?" Виходячи з цього критерію, необхідно вибирати систему компенсації для партнерів.
Eat what you kill
У цій системі прибуток розподіляється за простим принципом - кожен партнер отримує частину прибутку фірми відповідно до того, скільки доходу він їй приніс. Ця система компенсації орієнтована на індивідуальну продуктивність партнера і прямо від неї залежить.
Якщо говорити про перевагах Eat what you kill, то до них можна віднести:
- незалежність партнерів;
- мотивація його професійного росту;
- дохід партнера залежить безпосередньо від нього самого.
Ця система підходить для розвитку нових бізнесів і нових ринків, а також для стимулювання підприємництва.
Що стосується негативних чинників цієї системи розподілу прибутку, то серед них експерти відмічають:
- відсутність у партнерів необхідності розвивати загальний бізнес;
- надмірна індивідуалізація;
- відсутність cross - selling;
- система не сприяє гармонізації діяльності фірми;
- відсутність спеціалізації.
Звернемо увагу на те, що така система не прийнятна для тих юрфірм, які хочуть побудувати командну діяльність. У свою чергу багато фірм не хочуть бути командно-ориентированы, а віддають перевагу роботі індивідуальними групами. Для таких фірм система Eat what you kill прийнятна.
Lockstep
Ця система розподілу прибутку базується на принципі "старшинства". Тобто прибуток дістається лише партнерам юрфірми і ділитися між ними рівними частинами. Ця система підтримує єдину філософію фірми : партнери є власниками компанії, які фактично "злітають" і "падають" разом, а також несуть рівні фінансові риски.
Серед переваг юристи відмічають наступні принципи:
- командна робота по обслуговуванню клієнтів;
- стимулювання cross - selling;
- чітка спеціалізація і, в результаті, якісна робота для клієнта.
У свою чергу серед недоліків цієї системи відмічають той факт, що вона може демотивировать успішних партнерів. Річ у тому, що згідно Lockstep прибуток розподіляється порівну і за рахунок тих партнерів, які працюють ефективніше, додатковий прибуток отримують їх менш продуктивні колеги.
Цікаво, що американські юрфірми в основному використовують Lockstep, у той час коли британські юридичні фірми віддають перевагу Eat what you kill.
Merit based
Враховуючи недоліки і переваги обох позначених систем, а також важкі фінансові часи, деякі юридичні фірми почали використовувати комбіновану систему розподілу прибили - Merit based. Згідно останньої, винагорода партнера грунтується на тому, як добре він працював.
Merit based припускає розподіл прибутку на дві частини, одна з яких ділиться між партнерами за принципом lockstep, а друга - performance (merit) based (наскільки продуктивно він працював). У цій системі використовується певна система оцінки партнерів. Зокрема критеріями такої оцінки є: отримання прибутку (джерела надходжень); business development, управління практикою, взаємини з клієнтами.
Відмітимо, що серед недоліків цієї системи експерти називають складнощі розробки детальної і об'єктивної системи оцінки партнерів і надмірне адміністрування.
Сьогодні багато вітчизняних юрфірм вже перейшли на систему merit based, коли частину прибутку розподіляти по Lockstep (система старшинства), а частина - по бальній системі (працюючи з клієнтом, партнери набирають бали). При цьому частину балів можуть нараховувати за фінансовими показниками, а іншу частину - бали, які базуються на наступних чинниках : як партнер розвиває бізнес, як керує колегами, участь в заходах, які сприяють розвитку бізнесу і т. п.
В той же час хочемо відмітити, що не існує системи компенсації для партнерів, яка задовольняла б усіх партнерів, досягала усіх стратегічних цілей і ніколи не вимагала змін. Партнери повинні розуміти, що будь-яка система компенсації з часом зажадає змін або поліпшень, у зв'язку з тим, що часи міняються і необхідно задовольняти якісь нові вимоги або відповідати цілям фірми, які вже встигли помінятися. Звертаємо увагу, що система компенсації повинна відповідати цілям компанії.
Інші моделі
Окрім трьох вказаних способів розподілу заробленого між партнерами юридичної фірми існує ще ряд інших моделей. Відмітимо, що чим менше компанія, тим простіше її система компенсації для партнерів. Як приклад можна привести систему "Рівне партнерство" (характерно для невеликих юрфірм) - коли прибуток ділиться між партнерами порівну залежно від дефініції груп партнерів. Це найпростіший приклад системи компенсації. Наприклад, у фірми 10 партнерів, серед яких 5, - старші партнери і 5 молодших. Тоді, припустимо, 60% прибули порівну між собою ділять старші партнери, а 40% прибули - молодші партнери.
Також цікавою є система компенсації Hale and Dorr (Modified Hale and Dorr System). Ця система компенсації була заснована свого часу ЮФ Hale and Dorr, її розглядають як першу засновану на мотивації систему компенсації. Фірма створила три категорії, по яких партнер може отримати дохід:
1. той, хто знайшов (привів) клієнта;
2. той, хто відповідає за клієнта;
3. партнер, який робить роботу.
Згідно з цією системою, наприклад, прибуток можна поділити таким чином: 20% - що знайшло клієнта, 30% - відповідальному за клієнта і 50% - що робить усю роботу.
Як бачимо, партнери використовують різні системи розподілу прибутку в юрфірмі. При цьому будь-яку вказану вище систему компенсації юрфірма може модифікувати конкретно для себе, з метою оптимізації роботи.
Кристина Венгриняк, випускаючий редактор сайту "ЮРЛИГА"
