Судова практика у сфері енергетики в останні роки зазнала суттєвої трансформації під впливом воєнного стану, фінансових обмежень та активного втручання регулятора у ринкові механізми. Верховний Суд поступово сформував низку ключових правових висновків, які безпосередньо впливають на порядок розрахунків між учасниками ринку, відповідальність за порушення зобов'язань і можливість судового захисту. Нижче наведено огляд найбільш показових рішень, що визначають поточні тенденції правозастосування в енергетичних спорах.
1. Заборгованість за "зеленим" тарифом: останні позиції Верховного Суду
Виробники електричної енергії з відновлювальних джерел продовжують подавати позови проти ДП "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) про стягнення боргу за поставлену електричну енергію за періоди 2021 - 2025 роки.
Після ухвалення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 щодо застосування наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 Гарантований покупець почав обґрунтовувати заперечення проти позовів посиланням на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, відповідно до якої він має право зменшувати розрахунки за "зеленим" тарифом на суму невідшкодованих витрат на врегулювання небалансів і відхилень. Водночас зазначена постанова не визначає механізму реалізації такого права та не містить прямих посилань на норми законодавства, які б дозволяли відповідне зменшення.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2025 у справі № 910/5971/24 надав свої висновки щодо реалізації Гарантованим покупцем права на зменшення рівня розрахунків:
"6.7. Щодо наявності/відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин постанови НКРЕКП № 332
6.7.1. Так, відповідач вважає, що на спірні правовідносин розповсюджується дія постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652, якою абзац третій підпункту 13 пункту 1 викладеного такого змісту:
"Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення".
Скаржник відзначає, що оскільки у позивача наявна заборгованість перед відповідачем за послугу з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця в сумі 44 143,35 грн, суди попередніх інстанцій мали у відповідності до вимог підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції від 03.04.2024 зменшити розмір основного зобов'язання на суму 44 143,35 грн.
У контексті наведеного колегія суддів відзначає, що з правової конструкції підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652 вбачається, що законодавець наділив Гарантованого покупця саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого Гарантований покупець мав вчинити певні дії.
Разом з тим, скаржником не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на суму 44 143,35 грн у відповідності до підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332".
Відповідно, рішення Касаційного господарського суду у справі № 910/5971/24 чітко визначає, що право Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків за "зеленим" тарифом є саме правом, яке потребує активної реалізації, а не автоматичною підставою для зменшення обсягу зобов'язань у межах судового спору.
2. Можливість стягнення штрафних санкцій з учасників ринку електричної енергії у період воєнного стану
Відповідно до пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії (цей пункт набрав чинності 26 квітня 2022 року).
Таким чином, на період дії вказаного мораторію штрафні санкції з 26 квітня 2022 року не можуть бути стягнуті з учасників ринку електричної енергії, в тому числі Гарантованого покупця.
Проте суперечливим залишалось питання можливості стягнення неустойки за прострочення, яке сталося до запровадження зазначеного мораторію.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.07.2025 постановила постанову у справі № 908/948/23, у якій викладено остаточний висновок, що дія постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 не поширюється на правовідносини, які виникли до її прийняття, та не може бути застосована до нарахування та стягнення штрафних санкцій за період, що передує набранню нею чинності.
Таким чином, штрафні санкції можуть бути нараховані та стягнуті за період прострочення, що виник до 26 квітня 2022 року, тоді як заборона їх застосування поширюється виключно на зобов'язання, порушені після набрання чинності мораторієм.
|
Ольга Савченко |
3. Особливості стягнення 3 % річних та інфляційних втрат
Учасники енергетичних ринків у межах судових проваджень часто заявляють додаткові вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду у постанові від 04.09.2023 у справі № 910/1353/23 було чітко визначено, що 3 % річних та інфляційні не мають характеру штрафних санкцій, положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій не підлягають застосуванню до цих вимог.
Крім того, у спорах за участю учасників енергетичних ринків неодноразово вирішувалось питання про зменшення до стягнення нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.
У постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, не підлягає зменшенню судом. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Цю правову позицію також викладено в постанові Верховного Суду від 24.09.2025 у справі № 910/5971/24.
4. Відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за період 2021 - 2022 роки
Верховний Суд у справі № 640/4069/21 виніс постанову від 8 вересня 2022 року, якою було визнано протиправною та скасовано технічну формулу для розрахунків небалансів на ринку електроенергії, що призвело до ситуації, коли виробники ВДЕ набули права на повернення коштів, надмірно сплачених згідно із затвердженою регулятором формулою.
Таким чином, невирішеним питанням залишається механізм відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця у період з 15.01.2021 року по 08.09.2022 року (з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 15.01.2021 № 46 та до моменту прийняття рішення суду від 08.09.2022 у справі № 640/4069/21).
Верховний Суд у справі № 910/9184/23 (постанова від 16.09.2024) погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку, не може застосовуватися під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалася виробниками за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець", за періоди з моменту прийняття оскарженого підпункту (15.01.2021) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/4069/21 (08.09.2022).
За висновками судів у справі № 910/9184/23 одним зі способів захисту порушених прав виробників ВДЕ може бути звернення до ДП "Гарантований покупець" з вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за ст. 1212 Цивільного кодексу України, отриманих понад визначену законодавством вартість небалансів.
Разом з тим існують спори до ДП "Гарантований покупець" про зобов'язання перерахувати заборгованість виробника ВДЕ за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до вимог законодавства.
Одним з таких спорів є справа № 910/15990/23, у межах якої розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про визнання протиправними та скасування актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий 2022 року - вересень 2022 року разом з актами коригування, зобов'язання ДП "Гарантований покупець" перерахувати заборгованість з відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до договору за період лютий - вересень 2022 року з використанням іншої формули розрахунку та надати нові акти.
За результатами касаційного провадження Верховний Суд (постанова від 20.11.2024) направив справу № 910/15990/23 на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 позов задоволено, зобов'язано Державне підприємство "Гарантований покупець" перерахувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до Договору за період лютий - вересень 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься в постанові НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641" від 13.12.2019 № 2802.
Очікуємо завершення судового розгляду в цій категорії спорів і винесення остаточного висновку Верховним Судом щодо способів захисту порушених прав виробників ВДЕ в частині відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця у період з 15.01.2021 року по 08.09.2022 року.
Не пропустіть ключові судові рішення - використовуйте LIGA360 для відстеження. Оцінити вплив рішень на вашу практику можна під час індивідуальної презентації LIGA360.
5. Судові спори щодо генерації електричної енергії з відновлюваних джерел на тимчасово окупованих територіях
У другій половині 2023 року та протягом 2024 року ДП "Гарантований покупець" активізував подання позовів до суду проти виробників електричної енергії з відновлюваних джерел, генеруючі об'єкти яких розташовані на тимчасово окупованих територіях України, з вимогами про стягнення коштів, сплачених за придбану електричну енергію.
Свою позицію Гарантований покупець обґрунтовував тим, що внаслідок коригування (обнулення) даних комерційного обліку, здійсненого ПрАТ "НЕК "Укренерго" як адміністратором комерційного обліку, відповідні виробники фактично не здійснювали відпуск електричної енергії у спірні періоди.
Позови виробників ВДЕ до НЕК "Укренерго" з вимогами відновити обнулені показники комерційного обліку судами залишалися без задоволення з мотивів обрання неналежного способу захисту порушеного права (зокрема, у справах № 910/1497/24 та № 910/1523/24).
Разом із цим під час розгляду вимог Гарантованого покупця про стягнення сплачених сум судова практика сформувалася непослідовно: в окремих справах суди підтримували позовні вимоги (№ 910/19646/23), тоді як в інших відмовляли у їх задоволенні (№ 910/19641/23, № 910/19642/23).
Ключове значення для подальшого розвитку правозастосування мала позиція Верховного Суду у справах цієї категорії.
Так, у постанові від 12.02.2025 у справі № 910/19641/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду став на сторону виробника ВДЕ та відмовив у задоволенні позову Гарантованого покупця, зазначивши, що НЕК "Укренерго" не наділена повноваженнями скасовувати вже валідовані та сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії.
Разом з тим аналогічний спір за позовом Гарантованого покупця до виробника ВДЕ у справі № 916/5633/23 було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка має поставити остаточну крапку у цій категорії спорів.
6. Амортизація основних засобів у складі сонячних електростанцій
Проблематика амортизації обладнання сонячних електростанцій тривалий час залишається однією з ключових для підприємств відновлюваної енергетики. На практиці платники податків здійснюють компонентний облік станції, виокремлюючи окремі елементи (сонячні модулі, інвертори, конструкції кріплення) з різними строками корисного використання. Натомість контролюючі органи послідовно намагалися розглядати сонячну електростанцію як єдиний об'єкт нерухомості зі строком експлуатації не менше 15 років відповідно до вимог Податкового кодексу України, що призводило до зменшення амортизаційних витрат та донарахування податку на прибуток.
Суть спору полягала в протиставленні підходу компонентної амортизації, передбаченої бухгалтерськими стандартами, та позиції податкових органів щодо амортизації електростанції як неподільної споруди. Податкова, фактично ігноруючи функціональну різницю між складовими частинами обладнання, наполягала на застосуванні єдиного строку корисного використання.
Вирішальною для формування єдиної практики стала постанова Верховного Суду від 9 липня 2025 року у справі № 300/2904/24, якою було скасовано податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток у зв'язку з нібито завищеною амортизацією.
Суд дійшов висновку, що складові частини сонячної електростанції, які мають різні строки корисного використання та окрему вартість, можуть визнаватися самостійними об'єктами основних засобів для цілей обліку та амортизації. При цьому Верховний Суд підкреслив, що відсутність повної автономності роботи окремих компонентів не виключає можливості їх окремого обліку, якщо такий підхід відповідає вимогам бухгалтерських стандартів і технічній специфіці обладнання.
7. Виконання судових рішень у спорах на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану
Законом № 4213-IX від 14.01.2025 розділ ХІІІ Закону "Про виконавче провадження" було доповнено пунктом 10-5, яким на період дії воєнного стану зупинено вчинення виконавчих дій і заходів примусового виконання судових рішень у частині стягнення інфляційних втрат, процентів річних та неустойки за прострочення грошових зобов'язань учасників ринку електричної енергії, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року.
Зазначене обмеження застосовується до виконавчих проваджень щодо зобов'язань між ключовими суб'єктами ринку, зокрема гарантованим покупцем, постачальниками універсальних послуг, операторами систем передачі та розподілу, а також виробниками електричної енергії, у тому числі з відновлюваних джерел. Перелік відповідних боржників і судових справ оприлюднюється НКРЕКП на її офіційному вебсайті.
Водночас законодавство про виконавче провадження не передбачає механізму часткового виконання рішень. Як наслідок, на практиці державні виконавці часто зупиняють примусове виконання не лише в частині штрафних санкцій, а й щодо основного боргу.
Судова практика поступово сформувала підхід, за яким дія пункту 10-5 не поширюється на стягнення основної заборгованості. Зокрема, Північний апеляційний господарський суд у справі № 910/2992/24 підтвердив обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішення в частині основного боргу, навіть за наявності мораторію на стягнення інфляційних втрат і процентів. Аналогічну позицію зайняв Господарський суд міста Києва у справі № 910/5971/24, скасувавши постанову про зупинення виконавчих дій та зобов'язавши відновити виконання судового рішення.
Таким чином, суди виходять із того, що тимчасове обмеження примусового стягнення штрафних фінансових санкцій не може слугувати підставою для блокування виконання рішень у частині основної заборгованості.
Ольга Савченко,
партнерка ЮК "Альтело", членкиня Ради
Комітету з питань енергетики, нафти та газу АПУ
Судова практика у сфері енергетики відзначається складністю регулювання та постійними змінами. Для юриста важливо швидко знаходити релевантні рішення та розуміти підходи судів до вирішення спорів у цій галузі. LIGA360 дає змогу ефективно працювати із судовою практикою, аналізувати правові позиції та враховувати актуальні зміни законодавства. Замовте персональну презентацію LIGA360, щоб оцінити її можливості для вашої роботи.