Здавалось, що штучний інтелект однозначно привносить в юридичну професію одні надбання та покращення. Більше того, докорінно змінює її. Чи це дійсно так і що насправді відбувається в трендах Legal Tech 2026, спробуємо дослідити в цій статті.
Не секрет, що сучасні юристи дуже активно використовують різноманітні інструменти штучного інтелекту, зокрема для автоматизації пошуку та аналізу необхідної інформації, створення різноманітних документів та отримання з них смарт-аналітики, керування великими масштабами даних, вирішення певних маркетингових завдань для консалтингу, створення презентацій і навчальних матеріалів, а також багато чого іншого.
Проте все більше і більше випливає випадків неетичного використання, зокрема генеративного штучного інтелекту, як в закордонній, так і вітчизняній правничій діяльності. Більше того, для кожного практикуючого адвоката розповсюджена практика, коли клієнт паралельно радиться з ChatGPT і наче ставить під сумнів доцільність кваліфікованої правничої допомоги.
Отже, що ж зараз у трендах і де в них знаходить своє місце етичність та відповідальне використання штучного інтелекту, давайте розбиратись.
Почнемо з позитивного. Сучасні тренди трансформації юридичної професії є дуже потужними: розвиток та впровадження AI governance як обов'язкового стандарту управління ризиками; перехід до інтегрованих хмарних платформ, що створюють єдине середовище контролю справ, витрат і ризиків; поєднання автоматизації з ШІ для формування «інтелектуальних» робочих процесів; використання прогностичної аналітики для стратегічного планування; впровадження ШІ-агентів, які керують повними потоками завдань; підвищення вимог до кібербезпеки та стійкості вендорів, а також еволюція юридичних команд у напрямі технологічної компетентності. У центрі цієї екосистеми перебуває відповідальне управління штучним інтелектом, адже саме AI governance забезпечує прозорість, контроль якості даних і моделей, human-in-the-loop перевірки, відповідність регуляторним та етичним вимогам і збереження професійної відповідальності юриста, перетворюючи технології з джерела ризику на інструмент стратегічної цінності для бізнесу.
Також нового підходу зазнала і така сфера, як комплаєнс: автоматизація KYC/AML, санкційного скринінгу, перевірки бенефіціарних власників і цифрової ідентифікації стає одним із найдинамічніших сегментів Legal Tech. За даними First AML LegalTech Trends Report 2025 від First AML, санкційний контроль перетворюється на стратегічну функцію. Серед очікуваних стандартів є системи глобального скринінгу в реальному часі (зокрема щодо PEP та санкційних списків), ШІ-аналітика для виявлення складних транскордонних схем, технології забезпечення прозорості структури власності. Окремим викликом є поява deepfake-технологій і синтетичних ідентичностей. Прості документальні перевірки, як очікується, будуть здебільшого замінені багаторівневими AI-системами верифікації з біометрією та адаптивним моніторингом ризиків. Водночас масштабування автоматизації породжує нові етичні та правові ризики. Алгоритмічні системи KYC/AML можуть створювати непрозорі моделі, що складно піддаються поясненню. Хибнопозитивні спрацювання здатні призводити до необґрунтованих відмов у послугах або надмірних перевірок; використання великих масивів персональних і навіть чутливих даних підвищує ризик дискримінації та порушення принципів пропорційності. У таких умовах автоматизація не може бути чорною скринькою. Необхідні чіткі процедури людського перегляду (human-in-the-loop), можливість оскарження рішень, журналювання логіки спрацювання системи та документування джерел даних.
Як зазначав ще в 2023 році Річард Саскінд, відомий автор, спікер і президент британського Товариства комп'ютерного права (Society for Computers & Law): “ у довгостроковій перспективі найбільший вплив штучного інтелекту на право полягатиме не просто в автоматизації чи заміщенні завдань... Якщо знову скористатися аналогією з медициною, зосереджуватися лише на заміщенні завдань (як це називають економісти) - означає вважати, що майбутнє хірургії полягає виключно в роботизованій хірургії, тобто в автоматизації та заміні роботи лікарів. Однак значно більший довгостроковий вплив у цій сфері, ймовірно, матимуть неінвазивні методи лікування та превентивна медицина. Так само і в праві: найперспективніші можливості полягають не в заміні юристів машинами, а у використанні штучного інтелекту для досягнення результатів для клієнтів абсолютно новими способами - наприклад, через онлайн-врегулювання спорів замість традиційних судів, а ще глибше - через запобігання спорам замість їх вирішення”.
Проте технологічний процес також створює серйозні виклики та ризики, які пов'язані з його використанням і впровадженням. Серед ключових: етичність, конфіденційність, компетентність, правдивість, незалежність, прозорість. Це зумовлює впровадження принципів етичності та дотримання прав людини і верховенства права протягом всього процесу як розробки, так і впровадження будь-яких інструментів штучного інтелекту. Дуже показовим у цьому плані є звіт Thomson Reuters "The Roi of Legal Tech & AI" (2025), в якому зазначається, що Legal Tech стає основою стратегічного зростання та зменшення ризиків в юридичній професії. 54 % керівників юрфірм очікують понад 20 % сукупного ROI протягом 18 місяців, а серед in-house команд цей показник ще вищий (72 %). Паралельно із зростанням впровадження посилюється важливість етики та комплаєнсу. Інструменти, які не використовують ethics by design, стають неприйнятними і вважаються "deal breaker" для 61 % респондентів як серед юридичних фірм, так і інших компаній.
Проте сьогодні ключове питання не в тому, чи використовувати ШІ. Питання - хто нестиме відповідальність за його помилки.
Проблеми конфіденційності та професійної привілеї стають одними із найгостріших у практиці використання ШІ. Типовий ризиковий сценарій, коли юрист копіює або завантажує конфіденційні факти справи до великої мовної моделі (LLM) для пришвидшення підготовки документа. У разі інциденту витоку або неконтрольованого збереження даних відповідальність нестиме не технологія, а адвокат та організація. У практичному вимірі це трансформується в правило за замовчуванням як «zero client data in public AI». Допустимим вважається лише використання корпоративних (enterprise) рішень із контрактними гарантіями zero data retention, чітко прописаними умовами обробки даних та аудитом безпеки. Додатково впроваджуються DLP-системи (data loss prevention), політики класифікації даних (що можна, а що не можна вводити в ШІ), процедури винятків із письмовим погодженням та журналюванням. Таким чином, ШI може використовуватися як інструмент ефективності, але лише в межах чітко визначеної рамки захисту конфіденційної інформації та адвокатської привілеї. *Tech Report: LegalTech від IDB, 2025.
У AI for Lawyers, AI, 2026, автор Colin S.Levy наголошується, що підготовка та системне навчання юристів роботі з ШІ у 2025 - 2026 роках переходять у категорію професійної необхідності у зв'язку з покращенням грамотності з ШІ (вимогою забезпечити належний рівень знань і компетентностей осіб, які розробляють або використовують ШІ-системи). Це означає, що організації мають довести, що їхні працівники розуміють принципи роботи систем, їхні обмеження, ризики та правила належного використання. Також підкреслюється, що навчання не може бути одноразовим. ШІ в юридичній практиці змінюється швидше, ніж будь-яка інша технологія. Інструменти, запущені кілька місяців тому, вже можуть мати принципово інші можливості. Відповідно, навчання має бути безперервним процесом із регулярним оновленням політик, внутрішніх гайдлайнів і практичних сценаріїв використання. Необізнаність із реальними помилками ШІ перетворюється на джерело прямого професійного ризику. Йдеться не лише про "галюцинації" моделей і можливість створення неправдивих посилань чи фактів, а й про ризик надання клієнтові помилкової поради, порушення адвокатської таємниці через неконтрольоване завантаження конфіденційних даних у сторонні сервіси або втрату контролю над тим, які джерела фактично були використані при підготовці документа.
Звіт LegalTech Trends 2025 від First AML підкреслює, що в правничій діяльності також формується агентна модель ШІ-рішень, де система не просто генерує текст, а демонструє логіку пошуку, джерела, послідовність кроків і прозоре цитування. Водночас зростає ризик надмірного покладання на результати ШІ. У професійному середовищі дедалі чіткіше наголошується, що відповідальність залишається за юристом, а отже необхідні внутрішні процеси, які фіксують, хто саме перевірив результат, які джерела були використані при підготовці правової позиції. Яким б не був ступінь автономності системи штучного інтелекту, відповідальність за її дії несе людина.
|
Вероніка Мильцева |
Судова та регуляторна практика чітко демонструє, що використання ШІ не знімає відповідальності з юриста, а навпаки підвищує стандарти перевірки. У справі Mata v. Avianca за номером 1:2022cv01461 федеральний суд США наклав санкції на адвокатів за подання процесуального документа з вигаданими судовими прецедентами, згенерованими ChatGPT. Подібні санкції з'явилися і в апеляційних інстанціях, де суди підкреслили, що посилання мають бути реально перевірені, а не механічно скопійовані з ШІ-відповіді. У відповідь формується новий стандарт процесуальної гігієни як обов'язковий source-check, перевірка кожного цитованого рішення в офіційних базах, ведення таблиць доказів і внутрішні політики нульової толерантності до галюцинацій для всіх судових документів. Фактично, ШІ стає допустимим інструментом підготовки, але лише за умови жорсткого людського контролю, документованої перевірки джерел і прозорого цитування.
У справі № 925/200/22 (ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2024) суд зазначив, що апелювання до аргументації ChatGPT у заяві про роз'яснення постанови є проявом неповаги до суддів та зловживання процесуальними правами. На думку Суду, позивач намагався поставити під сумнів судовий розсуд і тлумачення, зроблені судом, посилаючись на відповіді, генеровані ШІ, а не на офіційні джерела. Верховний Суд указав, що такі дії не спрямовані на ефективний захист прав, а підривають авторитет судової влади. Суд прямо показав: посилання на ChatGPT не є правовою аргументацією.
Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством юстиції, Державною судовою адміністрацією, Асоціацією правників України та експертами підготували рекомендації щодо відповідального використання ШІ для правників.
Особливий акцент зроблено на захисті конфіденційної інформації та адвокатської таємниці. Рекомендації зазначають, що треба не вводити персональні чи конфіденційні дані в публічні ШІ-інструменти, знеособлювати інформацію перед обробкою, для чутливих даних використовувати корпоративні або локальні рішення, перевіряти умови обробки та збереження даних постачальником сервісу.
LIGA360 - простір для впевнених рішень адвоката. Оновлення, аналітика, документи - усе під рукою.
Документ також пропонує практичні механізми зменшення ризиків «галюцинацій»: вимагати від системи посилання на нормативні акти чи судові рішення, ставити уточнюючі запити, просити знайти помилки або контраргументи до сформульованої позиції. Такий підхід перетворює роботу з ШІ на керований аналітичний процес, а не на автоматичне копіювання згенерованого тексту.
Окремо наголошується на необхідності інформування клієнта про використання ШІ та, за потреби, отримання його згоди, особливо якщо інструменти залучаються до аналізу матеріалів справи.
Також описані найбільш поширені ШІ-інструменти, які юристи вже активно використовують у щоденній роботі. Наприклад, ChatGPT, Claude, Gemini та Microsoft Copilot, що застосовуються для підготовки чернеток документів, узагальнення інформації чи попереднього аналізу. Водночас рекомендації прямо наголошують, що використання публічних версій таких інструментів пов'язане з ризиками конфіденційності та потребує обережності. Окремо звертається увага на можливість використання корпоративних версій.
Якщо ж говорити безпосередньо про ринок Legal Tech та з практичного досвіду, 2026 рік вже сформував кілька чітких категорій інструментів, які активно будуть використовуватись правниками:
- Інструменти генеративного штучного інтелекту
- Спеціалізовані юридичні платформи до універсальних LLM, які юристи адаптують під свої задачі.
Наприклад, Harvey спеціалізована платформа для аналізу документів, legal research і роботи з корпоративними матеріалами (зокрема в захищеному режимі). Передбачає первинний аналіз договорів, структурування правової позиції, підготовка меморандумів. CoCounsel (Westlaw/Practical Law) позиціонується як агентний ШІ-дослідник, який працює з правовими базами й надає посилання на джерела. Використовується для юридичного дослідження, глибокого дослідження, пошуку судових справ. Lexis+ AI/Protege платформа використовується для аналізу практики й підготовки чернеток. Vincent AI (vLex/Clio) - система, орієнтована на порівняльний аналіз і ресьорч в декількох юрисдикціях.
Британська платформа Solomonic AI орієнтована на litigation intelligence - аналітику судових процесів на основі великих масивів даних. Система надає інсайти щодо судової практики, поведінки суддів і тенденцій у понад 200 судових палатах. Це приклад переходу від простої пошукової системи до аналітичного прогнозування, що допомагає формувати стратегію ведення спору.
Серед українських рішень для автоматизації контрактної роботи варто відзначити Contractum та ContractWorks (Axdraft). Такі платформи дають змогу створювати шаблони договорів, автоматично заповнювати їх на основі заданих параметрів і проводити первинний аналіз умов. Подібні системи скорочують час підготовки договорів, мінімізують технічні помилки та стандартизують підходи в межах фірми або компанії. Платформа VERDICTUM орієнтована на формування правової позиції через аналіз судових рішень у подібних справах. Серед функцій - швидкий пошук практики, добір справ за параметрами, відстеження хронології розгляду.
Отже, говорячи про Legal Tech, ми зазвичай маємо на увазі інструменти, що підвищують ефективність роботи юристів. Однак розвиток технологій неминуче виходить за межі допоміжних функцій, і з межі лише юридичного консультування і торкається самої архітектури правосуддя. Якщо штучний інтелект уже допомагає готувати процесуальні документи та прогнозувати результати спорів, логічним наступним кроком стає питання: чи може він впливати безпосередньо на ухвалення рішень. Саме тут дискусія про Legal Tech переходить у площину електронного правосуддя та алгоритмічного судочинства - і разом із цим постає глибше питання: чи сумісне автоматизоване прийняття рішень із принципом верховенства права.
Джон Тасіулас у статті «The Rule of Algorithm and the Rule of Law» аналізує, чи може штучний інтелект повноцінно замінити людину в судовому правозастосуванні з точки зору принципу верховенства права. Автор визнає, що алгоритми потенційно здатні підвищити формальну послідовність і усунути «шум» у прийнятті рішень, однак наголошує: верховенство права - це не лише питання результату, а й процесу. За думкою автора, системи ШІ можуть відтворювати правильні результати, але вони не здатні нести моральну відповідальність, вступати в раціональний діалог із сторонами чи здійснювати автономне нормативне судження. На відміну від людини-судді, алгоритм не «бере на себе» рішення - він його лише генерує. Таким чином, Тасіулас робить висновок: навіть якщо алгоритмічне правосуддя здатне забезпечити формальну послідовність, воно ризикує послабити процедурні цінності верховенства права, зокрема гідність і автономію особи, що стоять у його основ.
Як висновок, можемо сказати, що Legal Tech 2026 демонструє, що ключовим фактором трансформації юридичної професії є не саме впровадження штучного інтелекту, а здатність управляти ним відповідально. ШІ підвищує швидкість, аналітичну глибину та операційну ефективність, однак водночас створює нові ризики - регуляторні, етичні, репутаційні та безпекові. Саме тому AI governance стає центральним елементом сучасної юридичної функції: він забезпечує контроль, прозорість, перевірку результатів і збереження професійного судження людини. І пам'ятаємо, що штучний інтелект не зменшує відповідальність юриста - він її однозначно підвищує і вимагає стратегічного та відповідального ставлення до використання будь-якого технологічного інструменту в правничій професії.
Вероніка Мильцева,
адвокатка, PHD у галузі регулювання штучного інтелекту,
експертка Експертно-консультаційного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні,
Голова Комітету ІТ, медіа та захисту персональних даних АПУ
Як юридичному бізнесу отримати перевагу над конкурентами та уникати ризиків? Нова LIGA360 надасть усі інструменти для успіху. Автоматизований legal research законодавства і судової практики, підбір судових кейсів за допомогою АІ, моніторинг законодавства та правової картини дня 24/7. Замовте презентацію, щоб переконатися на власному досвіді.