Використання штучного інтелекту в юридичній роботі вже стало буденністю. Але разом зі швидкістю й зручністю AI приніс нові етичні виклики. Головний із них - як не втратити професійну відповідальність там, де частину роботи виконує алгоритм.
Машина помиляється
Використання AI у правничій діяльності має оцінюватися через професійні стандарти. Адже кожен юрист - адвокат, нотаріус, суддя чи інший правник - працює в межах профільного закону і правил етики. Саме вони формують основу довіри, оскільки вимагають законності, конфіденційності, компетентності, незалежності та добросовісності. Тому результат, отриманий із застосуванням AI, не існує поза межами професійної відповідальності: усе, що включається в юридичну роботу, підпадає під ті самі вимоги, що й будь-який інший підготовлений людиною матеріал.
Саме тому хибним є підхід, за якого AI сприймається як інструмент, що «знає» право або «розуміє» істину. Більшість таких систем працює за принципом генерації найбільш імовірного тексту на підставі наданих даних. Це може давати швидкий і зовні переконливий результат, але не гарантує ані достовірності фактів, ані точності правових висновків, ані коректності посилань. Помилка в такому випадку часто виглядає правдоподібно, а тому може залишитися непоміченою без ретельної перевірки.
Практика вже показує, що цей ризик є не теоретичним. В ухвалі Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 суд звернув увагу на використання в касаційній скарзі вигаданих номерів справ, дат постанов і неіснуючих висновків Верховного Суду. Такі дії були оцінені як такі, що суперечать принципу добросовісного користування процесуальними правами. Окремо Суд зазначив, що характер наведених посилань може свідчити про використання інструментів штучного інтелекту та отримання хибного результату у формі так званих «галюцинацій». При цьому сам по собі факт використання AI для підготовки процесуального документа Суд не поставив під сумнів. Ключовим висновком стало інше: відповідальність за достовірність викладеної інформації в будь-якому разі несе учасник справи.
Цей приклад добре показує головне: у правничій сфері ризик, пов'язаний з AI, не зводиться до технічної похибки. Йдеться про наслідки для якості правничої допомоги, процесуальної добросовісності, захисту інформації та професійної репутації.
У міжнародних підходах такі ризики зазвичай групують як технічні, юридичні та етичні. Для правника, однак, вони майже завжди перетинаються. З урахуванням підходів міжнародних організацій, зокрема Ради адвокатів і правничих товариств Європи (CCBE), до ключових ризиків належать порушення конфіденційності та захисту даних, «галюцинації» й вигадані посилання, упередженість або догідливість системи, непрозорість логіки її роботи, можливі порушення прав інтелектуальної власності, а також кібербезпекові загрози і використання AI для шахрайських практик, включно з генеруванням підробленого контенту.
У правничій діяльності ці ризики набувають особливої ваги саме тому, що перетинаються з професійними обов'язками та правилами етики. Тому далі їх доцільно розглядати через призму конкретних обов'язків правника.
Конфіденційність і захист даних
АІ навчається на великих масивах даних і функціонує на їх аналізі. Користувачі, які використовують генеративні моделі для виконання певних завдань, можуть навіть несвідомо надавати вхідні дані, що зумовлюють подальшу обробку такої інформації системою: внутрішню документацію компанії-клієнта, персональні дані особи, зміст спілкування чи листування, зразки процесуальних документів із певною стратегією.
Розкриття інформації з обмеженим доступом, персональних даних, відомостей, що можуть становити адвокатську, нотаріальну, комерційну або іншу таємницю, є одним із найчутливіших аспектів застосування АІ у юридичній сфері. Небезпека виникає вже на етапі формування запиту, коли користувач може розкрити персональну чи іншу чутливу інформацію, не усвідомлюючи потенційних ризиків її подальшої обробки.
Ці ризики стосуються не лише безпосередньої передачі даних третім особам, зокрема розробникам або постачальникам сервісу, а й подальшої обробки та можливого використання вже введеної інформації в майбутньому. Окремою проблемою є відсутність у користувача реального контролю над тим, чи зберігаються введені дані, чи можуть вони використовуватися для донавчання моделей АІ, а також наскільки технічно й юридично можливо забезпечити їх видалення.
Існує очевидний ризик, що фрагменти конфіденційної інформації, введеної користувачем у запиті до АІ, потенційно можуть вплинути на майбутні результати роботи системи або бути відтворені в іншій формі за інших запитів. У межах правничої діяльності це є неприйнятним як з точки зору режиму володіння інформацією, так і з точки зору стандартів професійної етики.
Швидше від теорії до результату. AI-сервіси LIGA360 допомагають юристу відстежувати зміни законодавства та практику судів, економлячи час і мінімізуючи прогалини. Замовте презентацію й переконайтеся на власній практиці.
Компетентність і добросовісність
Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, нотаріуса, судді тощо, від них вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, а також опанування тактики, методів і прийомів. Відповідно, юристи несуть відповідальність за результати своєї роботи: надані консультації, правові поради, складені документи, зокрема й перед судами та іншими органами.
Тому правники зобов'язані підтримувати й систематично оновлювати свої знання та практичні навички, у тому числі технічні. Тож використовуючи АІ, юрист має розуміти базові принципи роботи такого інструменту, його обмеження, типові помилки, а також належним чином організовувати перевірку отриманого результату. Йдеться як про перевірку джерел, так і про перевірку фактів.
У процесуальних документах це набуває особливої ваги, адже використання, наприклад, адвокатом неіснуючої судової практики або побудова правової позиції на підставі неправдивих цитат може бути кваліфіковане як недобросовісна процесуальна поведінка і безумовно створює репутаційні ризики.
Незалежність
Одним з основоположних принципів юридичної професії є незалежність. Цей принцип передбачає свободу від зовнішнього впливу, тиску. Недопустимим є втручання в діяльність адвоката під час здійснення захисту або представництва клієнта, у тому числі з боку державних органів, політичних партій та інших осіб.
АІ, який здатен формувати переконливі тексти, пропонувати, здавалося б, логічні судження, наводити цитати та давати посилання на норми законодавства, створює небезпеку. Юрист може припинити аналізувати і почати погоджуватися з інформацією лише тому, що вона викладена переконливо.
На практиці це може призвести до шаблонізації підходів замість індивідуальної стратегії, несвідомого сприйняття некоректної інформації та автоматизації аргументації без урахування фактичних обставин справи. Тому використання АІ юристом без перевірки результатів створює виклики для об'єктивності.
Вони проявляються, зокрема, у зв'язку з упередженістю та догідливістю АІ як особливостями його функціонування, за яких система може надавати рекомендації, що відтворюють упередження або не враховують належним чином реальні та конкретні обставини тієї чи іншої справи. Правник не може повноцінно покладатися на АІ, оскільки така довіра може призвести до втрати належного контролю за якістю, точністю і повнотою юридичного аналізу, що загалом є несумісним із принципом незалежності.
|
Ярослава Анохіна |
Прозорість і конфлікт інтересів
У правничій сфері визначальною є довіра клієнта або іншого учасника правовідносин до самого процесу правничої діяльності. Юрист зобов'язаний забезпечити належну відкритість щодо аспектів виконання доручення, зокрема тих, що можуть впливати на права та інтереси особи, рівень захисту інформації та якість результату.
Застосування АІ логічно породжує додаткові питання, які мають значення для дотримання принципу прозорості. Зокрема, чи передаються дані особи на зовнішні сервери, чи існує ризик їх повторного використання, чи не підмінюється індивідуальний підхід до справи або особи автоматизованим результатом.
Набуває значення й питання інформованої згоди особи на використання інструментів АІ. Водночас прозорість у широкому розумінні передбачає наявність механізмів, які дозволяють обґрунтувати використані підходи та перевірити шлях формування результату. Це означає потребу в контролі ланцюга обробки даних - від отримання вхідних даних до фінального впливу на зміст підготовленої рекомендації чи рішення.
У цьому контексті конфлікт інтересів насамперед стосується ситуацій, коли один і той самий інструмент АІ використовується для обробки матеріалів різних клієнтів без належного захисту даних. Це створює ризик впливу таких даних на функціонування системи та їх можливого використання в інших справах або щодо інших клієнтів. Також ідеться про ризики використання спільних акаунтів, інтегрованих сервісів і платформ, за яких правник або правники однієї компанії втрачають контроль над ланцюгом доступу до інформації та її подальшою обробкою.
Де закінчується допомога АІ
Але вирішення правових ситуацій, як правило, не зводиться до механічного застосування норми. Відтак правнича діяльність потребує творчого юридичного мислення.
У цьому контексті ключовим є не лише знання закону, а й уміння його інтерпретувати з урахуванням мети регулювання, системних зв'язків норм і правил, фундаментальних принципів та конкретної ситуації. АІ, навіть будучи потужним інструментом обробки інформації, залишається обмеженим у здатності до такої інтерпретації. Його висновки є результатом роботи алгоритмів, моделей і шаблонів. АІ позбавлений можливості відчути тонку межу між допустимим і надмірним, між формально правильним і законним, між буквальним тлумаченням правової норми і тим, яке відповідає меті її застосування. У праві саме такі межі часто і визначають кінцевий результат.
Окремого значення набуває і людський фактор. Швидкість та ймовірна ефективність обробки і пошуку інформації жодним чином не компенсують відсутності емпатії та людяності, які є критичними в окремих категоріях справ, де йдеться про людські долі, сімейні конфлікти чи правові наслідки для дитини. У таких категоріях справ АІ може сформувати логічно переконливий текст, однак не здатен належним чином оцінити пропорційність, прийнятність і потенційні наслідки.
Саме тому використання АІ у правничій діяльності має мати чіткі межі. Він може допомагати в обробці інформації, але не здатен підмінити юридичний аналіз, оцінку доказів, вибір стратегії та остаточне формування правової позиції.
Як використовувати відповідально
Підсумовуючи наведене, можна дати юристам такі базові рекомендації.
Передусім використання АІ має бути законним і правомірним, тобто відповідати Конституції та законодавству, зокрема у сферах захисту персональних даних та інтелектуальної власності.
Ключовим залишається принцип первинності професійного судження. Правову позицію, стратегію, алгоритм дій і професійну оцінку ситуації має формувати саме юрист. АІ може використовуватися як допоміжний інструмент для підготовки структури, чернеток або опрацювання матеріалу, але не для прийняття рішень чи остаточної юридичної оцінки.
Окремого значення набуває мінімізація даних і дотримання конфіденційності. Під час взаємодії з АІ юрист має уникати розкриття персональних даних, адвокатської, нотаріальної, комерційної чи іншої таємниці. Це передбачає анонімізацію запитів, обмеження обсягу введеної інформації та, наскільки це технічно можливо, використання рішень, що не передбачають зберігання або повторного використання даних.
І, звісно, має бути перевірка, підтвердження і контроль якості. Результат АІ не можна сприймати як завідомо достовірний. Він потребує перевірки посилань, норм права, чинності редакцій, існування судових рішень, точності цитат і фактичних даних за офіційними джерелами. Перевірка має включати і спробу подивитися на висновок з іншого кута.
Тож відповідальне використання AI в роботі юриста має місце там, де швидкість і зручність не підміняють професійне судження, а лише допомагають йому.
Ярослава Анохіна,
членкиня Ради Комітету НААУ з питань сімейного права
АІ-офіс у LIGA360 об'єднує АІ-сервіси та АІ-агентів. Він створений, щоб полегшити вашу роботу з інформацією: знайти необхідний документ, проаналізувати тисячі стрічок новин, перечитати сотні сторінок і резюмувати ключові оновлення, обробити зміст документа, проаналізувати схожу судову практику. Замовте презентацію й переконайтеся на власній практиці.