Істотні умови договору: підходи судової практики

Договір є одним з ключових інститутів та елементів господарського й цивільного права, зокрема. Від істотних умов договору, що попередньо погоджуються сторонами, напряму залежать його чинність, належність і можливість правильного виконання. Внаслідок відсутності хоча б однієї з істотних умов договору договір стає його неукладеним, навіть якщо сторони фактично виконували закріплені за ним зобов'язання. Істотні умови договору - це ті умови, які є необхідними для укладання договірних відносин і без яких укладання договору є неможливим. Без узгодження істотних умов договір може вважатися неукладеним, адже якщо сторони не досягли спільного знаменного щодо предмета договору, зобов'язань, строків і ціни, договір не може існувати по суті.

Обов'язкові та основні істотні умови договору закріплені Цивільним кодексом України, зокрема, статтею 638, де зазначається, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Верховного Суду у справі № 160/7811/22 від 9 листопада 2023 року колегія суддів у своїх висновках по справі вказує, що: «Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відтак, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди».

Постановою КГС ВС у справі № 179/9/21 від 07.06.2022 року, де предметом спору є визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, колегія суддів вказує, що істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії. Також істотними умовами вважаються такі умови, на яких наполягає хоча б одна зі сторін договору (стаття 638 ЦК України). Тобто сторони можуть самостійно визначати умови договору, які не повинні суперечити законодавству. Закон акцентує на тому, що всі наведені обставини в сукупності, а саме: домовленість щодо усіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухилення від його нотаріального посвідчення, мають бути доведені належними та допустимими письмовими доказами.

Схожа думка з'являється також в постанові Верховного Суду по справі № 227/37608/19-ц від 08 червня 2021 року, де суд наголошує, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Головними умовами, за наявності яких договір вважається укладеним, є такі: сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; таку згоду досягнуто в належній формі. Договір насамперед є домовленістю сторін щодо істотних його умов. Договір як документ - втілення цієї домовленості. Недотримання форми договору чи її недоліки не завжди свідчать про відсутність домовленості між сторонами. Така сама позиція згодом повторюється і в постанові Верховного Суду по справі № 160/7811/22 від 9 листопада 2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц щодо визнання договору оренди недійсним суд у своїй правовій позиції вказує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). Тобто укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Головними умовами, за наявності яких договір вважається укладеним, є такі: сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; таку згоду досягнуто в належній формі. Договір насамперед є домовленістю сторін щодо істотних його умов. Договір як документ - втілення цієї домовленості. Недотримання форми договору чи її недоліки не завжди свідчать про відсутність домовленості між сторонами.

У справі № 145/2047/16-ц про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року, суд вказує на те, що: «За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини». Схожої судової практики дуже багато, адже договір та його істотні умови прямо залежать від предмета, щодо якого він укладається".

Судді в своїх рішеннях та постановах постійно акцентують, що істотні умови це не лише формальний перелік, а й ті положення, без яких неможливо ідентифікувати предмет, визначити права та обов'язки сторін або досягти мети договору. Наприклад, у спорах щодо договорів купівлі-продажу, підряду, послуг чи публічних закупівель суди ретельно аналізують, чи узгоджено предмет (з описом, характеристиками, обсягом), ціну (якщо вона є необхідною для даного виду), строк виконання тощо.

Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що окрім основних істотних умов, можуть бути наявні й додаткові, залежно від особливостей, предмета та специфіки договору. Якщо під час укладання договору хоча б одна зі сторін наполягає на закріпленні певної умови (штрафні санкції, форс-мажорні обставини, конкретні строки поставки продукції чи матеріалів), то така умова автоматично стає істотною для даного укладеного договору.

Марія Дергавова,

юристка "Verity Group"