Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську
ЗЕД

Форс-мажор у зовнішньоекономічних контрактах

Сучасний український бізнес зіштовхується з низкою випробувань, адже в умовах воєнного стану необхідно змінювати підходи до організації підприємницької діяльності. Тому сьогодні деякі українські компанії обирають шлях масштабування за межі України.

З одного боку, це можливість перевести бізнес у більш безпечне середовище, а з іншого - отримати нові ринки збуту для української продукції.

Проте, як і будь-який бізнес-процес, вихід на міжнародні ринки потребує належного юридичного оформлення, аби належним чином убезпечити бізнес від небажаних ризиків.

ЗЕД-контракт як важлива форма зовнішньоекономічних відносин

Ключовою формою договірних відносин із міжнародними контрагентами є зовнішньоекономічний договір (скорочено - ЗЕД-контракт).

Відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Мета ЗЕД-контракту є аналогічною із звичайним цивільно-правовим договором - регламентація ділових відносин між контрагентами та детальний опис порядку виконання зобов'язань (зокрема, надання послуг чи постачання товарів). ЗЕД-контракт передбачає правові гарантії виконання зобов'язань сторонами та забезпечує стабільність бізнес-відносин на міжнародному ринку.

Хочете оцінити фінансову стабільність бізнес-партнера? Перевірити чи не має він боргів, судових справ? Спробуйте нове рішення LIGA360 від LIGA ZAKON! Всі види джерел для всебічної оцінки контрагентів: реєстри, судові рішення, санкційні списки та медіа. Залиште заявку на презентацію LIGA360 для вашої команди.

Що таке форс-мажор?

Своєю чергою, в силу різних об'єктивних обставин може виникнути ситуація, за якої виконання зобов'язань за ЗЕД-контрактом стає неможливим.

Тому, щоб убезпечити себе від зайвих витрат, пов'язаних із відшкодуванням збитків контрагенту, на етапі розробки ЗЕД-контракту варто передбачити умови настання форс-мажорних обставин.

Сам термін force majeure має французьке походження та вперше був закріплений у Французькому цивільному кодексі 1804 року (Кодексі Наполеона). Так, стаття 1148 передбачала, що підстави для відшкодування збитків відсутні, якщо внаслідок форс-мажорних або непередбачуваних обставин боржник не зміг виконати зобов'язання або виконав заборонені дії.

На сьогодні форс-мажор - це важливий механізм договірних відносин, який передбачає звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, якщо таке невиконання настало внаслідок непереборних обставин (війна, природні катаклізми тощо).

У практиці міжнародного права поняття форс-мажору визначається статею 79 Віденської конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року. Згідно з цією нормою сторона контракту звільняється від відповідальності за невиконання його умов, якщо доведе, що:

1) невиконання зобов'язання викликане перешкодою, яку сторона не могла контролювати;

2) від сторони не можна було розумно очікувати врахування цієї перешкоди під час укладення контракту;

3) уникнути або подолати цю перешкоду (зокрема, виконати зобов'язання альтернативним способом) було неможливо.

Андрій Шабельніков

Форс-мажор в Україні

Окрім зазначеної Конвенції, питання форс-мажору в Україні регулюється Законом «Про торгово-промислові палати в Україні», Цивільним кодексом України, а також Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП.

Відповідно до ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору або вимогами законодавства. До таких обставин належать, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт, пожежі, вибухи, епідемії, стихійні лиха тощо.

Підтвердження настання форс-мажору в ЗЕД-контракті

За загальним правилом, умови форс-мажору застосовуються протягом періоду дії таких обставин. Тому надзвичайно важливим є належне підтвердження факту їх настання.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII підтвердженням виникнення та завершення дії форс-мажорних обставин є відповідний документ (довідка) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої сторони - відповідно до умов контракту.

Крім того, згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2004 № 15183/7/23-5317 офіційним підтвердженням форс-мажорних обставин є оригінал документа уповноваженого органу країни, де виникли такі обставини, оформлений на офіційному бланку та з відповідними реквізитами (дата, номер, назва документа, підпис, печатка тощо).

Отже, залежно від місця виникнення форс-мажорних обставин, підтвердження може видаватися:

- уповноваженим органом іноземної держави (наприклад, нотаріусом або компетентним органом) - якщо подія відбулася за кордоном;

- Торгово-промисловою палатою України - якщо обставини виникли на території України.

Отримання такого підтвердження є ключовим для застосування форс-мажору. У разі його відсутності підстави для звільнення від відповідальності можуть бути відсутні.

Типові помилки при формулюванні форс-мажорних умов

Як уже зазначалося, під час укладення ЗЕД-контракту необхідно чітко визначити умови настання форс-мажору та порядок дій сторін. Проте на практиці трапляються випадки, коли сторони або взагалі не передбачають такі умови, або обмежуються загальними формулюваннями, що призводить до спорів.

Серед поширених помилок варто виокремити:

- відсутність чітких строків повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин;

- невизначеність форми такого повідомлення;

- відсутність переліку документів, що мають додаватися для підтвердження форс-мажору.

Тому під час укладення ЗЕД-контракту необхідно вказати підстави настання форс-мажору, порядок повідомлення сторін, а також визначити особливості виконання зобов'язань в умовах обставин непереборної сили.

Додатково слід звернути увагу, що сторони ЗЕД-контракту не обмежені у визначені інших обставин форс-мажором, аніж ті що визначені законодавством. Тому на етапі узгодження істотних умов ЗЕД-контракту подбайте про належне декларування обставин, які можуть унеможливити виконання зобов'язань.

Висновки

ЗЕД-контракт є ефективним інструментом договірних відносин із міжнародними контрагентами, який відкриває можливості для масштабування українського бізнесу.

Водночас в умовах воєнних ризиків особливо важливо ретельно врегулювати питання форс-мажору. Це дасть змогу захистити права та законні інтереси як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і їхніх контрагентів.

При цьому важливо не лише передбачити можливість застосування форс-мажору, а й чітко прописати порядок дій сторін, що дасть можливість уникнути правових спорів.

Андрій Шабельніков,

керуючий партнер АО EvrikaLaw, адвокат

Ресурс «Мистецтво оборони» у LIGA360 орієнтований на керівників і команди, які мають бути готовими до перевірок та кризових ситуацій. Він допомагає відрізнити законні дії представників органів від зловживань, правильно організувати поведінку працівників під час перевірок і мінімізувати ризики притягнення до відповідальності. Замовте презентацію LIGA360, щоб побачити практичні можливості ресурсу для захисту бізнесу.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему