З квітня 2025 року в Україні запроваджено нову концепцію митного представництва, що докорінно змінює підхід до відповідальності за порушення митних правил (ПМП). Відтепер при прямому представництві відповідальність несе підприємство (його посадові особи), а при непрямому - митний брокер. Судова практика вже підтверджує цей розподіл, орієнтуючись на тип представництва, заявлений у митній декларації.
Детальний аналіз судової практики та норм Митного кодексу України з питань порушення митних правил читайте в матеріалі «Порушення митних правил: що потрібно знати бізнесу?".
Основним суб'єктом відповідальності зазвичай стає керівник імпортера. Проте фахівці зазначають, що технічні помилки (людський фактор) або неоднозначність законодавства можуть стати вагомою підставою для закриття справи в суді.
Для мінімізації ризиків бізнесу рекомендують отримувати митне спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», яке дає змогу перевірити товар на власному складі до моменту подання декларації. Ще одним дієвим інструментом є мирова угода (компроміс), яку можна укласти навіть на судовому етапі. Це особливо важливо для компаній з авторизаціями, адже в разі компромісу особа вважається такою, що не притягувалася до відповідальності.
Нагадаємо, що строк накладення стягнення становить 6 місяців, проте він зупиняється на час судового розгляду справи.
Використовуйте інструменти LIGA360 для аналізу судової практики та контролю ризиків у справах про порушення митних правил з урахуванням типу митного представництва та підходів судів до відповідальності.
