Четвертий рік повномасштабної війни став періодом глибокої трансформації української судової системи. Якщо у 2022 році суди вчилися виживати під обстрілами, то у 2025-му довели, що правосуддя не просто функціонує в умовах війни, а й активно еволюціонує, використовуючи наявні можливості для розвитку.
Воєнний стан суттєво вплинув на організацію та порядок здійснення правосуддя в Україні. До початку повномаштабного вторгнення суди функціонували в усталеному режимі, проте війна змусила перебудувати звичну роботу судочинства та внесла різкі зміни в процес перебігу процесуальних строків, територіальну підсудність у зв'язку з окупацією територій, порядок проведення засідань, фізичну безпеку учасників процесу та апарату суду.
Судовий розгляд vs повітряні тривоги
З початку повномасштабного вторгнення в Україні оголошено понад 70 000 повітряних тривог. Внаслідок ракетних і шахедних атак потерпають об'єкти енергетичної інфраструктури, що призводить до перебоїв з електропостачанням, зв'язком та опаленням. За таких умов суди змушені відкладати розгляд справ через повітряні тривоги, відсутність електроенергії, телефонного та інтернет-з'єднання. З власного досвіду можемо підтвердити, що неоднарозово виникали ситуації, коли судді знімали справи з розгляду у зв'язку із сигналом тривоги.
Суди намагаються пристосуватись до роботи, застосовуючи гнучкий підхід до обов'язкової явки сторін під час розгляду справи. Судді без винятку задовольняють заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, навіть за умови перебування представників сторін в одному місті за використання власних технічних засобів і за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС через Електронний кабінет Електронного Суду. Вказане доводить статистика, адже кількість судових засідань з можливістю дистанційної участі сторін процесу зросла: у 2022 році - 766 419 засідань, у 2023 році - 1 669 282 засідання, у 2024 році - 2 545 803 засідання.
Для кожного з нас безпека залишається пріоритетом, а тому Верховний Суд сформував чітку правову позицію з цього питання та наголосив, що «…проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є порушенням їхніх прав на участь у судовому розгляді та підставою для скасування судового рішення…» (постанова КЦС ВС від 26.02.2025 у справі № 752/8937/24).
У нашій практиці суди самі підтверджують наявність технічної можливості на проведення засідання через систему ВКЗ. Безпосередньо ми це бачимо в ухвалах про відкриття провадження, оскільки дедалі частіше спостерігаємо вказівки суду про заохочення сторін до подання заяви та проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Подача процесуальних документів: інновація чи виклик?
Варто зазначити, що Електронний Суд став проривом у цифровізації українського судочинства, а в період воєнного стану є незамінним помічником для адвокатів. З кожним днем кількість користувачів, зареєстрованих у підсистемі «Електронний Суд», стабільно зростає, про що свідчить наступна статистика.
У 2022 році було зареєстровано 79 079 користувачів, у 2023 році - 112 956, у 2024 - 150 915, станом на початок 2025 - 26 065 нових користувачів. Згідно з офіційними даними, опублікованими на порталі «Електронний суд», кількість звернень через систему зростає стрімко. Так, з 1 січня 2025 року було надіслано 682 628 заяв через сервіс Електронного кабінету, а з часу впровадження системи близько 6 086 733 заяви.
Однак виникає практична проблема: чи ефективні цифрові рішення в умовах відсутності електропостачання?
У правовому полі досі точаться спори з приводу належної подачі документа в електронному форматі. Думки розходяться: одні вважають, що належною формою подачі документів в електронній формі є їх безпосереднє надсилання через систему «Електронний Суд». Інші схиляються до того, що у разі неможливості чи відсутності Електронного кабінету в системі «Електронного Суду» належним шляхом подання є надсилання процесуального документа, підписаного КЕП на електронну адресу суду.
Велика Палата Верховного Суду дала чітке роз'яснення цієї правової проблеми. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний КЕП, є належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку (постанова ВП ВС від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22). Вказана позиція виснуває, що описаним вище шляхом подачі документа може звернутись виключно фізична особа від свого імені. У разі подання юридичною особою чи адвокатом процесуального документа, підписаного КЕП шляхом його надсилання на електронну адресу суду, такий формат подачі не буде належним і правомірним, оскільки вказані особи мають прямий обов'язок мати Електронний кабінет в системі «Електронного Суду».
Проте з'являється логічне питання: як бути, коли світло - відсутнє, система «Електронний Суд» - не працює, а подати документи через канцелярію - немає можливості? Вказана проблема залишається площиною для досліджень та думок правників.
Блекаут-судочинство
Проблема енергопостачання під час блекаутів стала критичною для української судової системи. За результатами моніторингу ДСА, із 583 судів майже 40% установ стикаються із серйозними проблемами при використанні альтернативних джерел живлення. Лише 307 судів працюють без проблем, тоді як 229 установ зафіксували критичні недоліки у системі резервного електропостачання.
Найпоширенішою проблемою стала недостатня потужність генераторів. 81 суд повідомив, що наявне обладнання не забезпечує повноцінне енергоживлення будівель. Ще 31 суд потребує додаткових зарядних станцій або сонячних панелей, а 44 суди зазначили необхідність збільшення потужності інверторів та оновлення акумуляторних батарей, які мають обмежений ресурс.
Серйозною перешкодою є технічні проблеми. 21 суд потребує нових джерел безперебійного живлення, 6 судів - ремонту електромереж, 16 установ - стабілізаторів через перепади напруги. Окремі суди зіткнулися з нестабільністю струму та відсутністю виділених ліній електроживлення для серверних і залів судових засідань. 10 судів не мають належних умов для встановлення генераторів, 9 судів у віддалених населених пунктах стикаються з проблемою заправки - найближчі АЗС знаходяться на відстані до 75 кілометрів. 3 суди повідомили про відсутність фахівців з обслуговування обладнання.
Наприкінці 2025 року у кількох судах було закуплено додаткове обладнання та пальне, проте масштаб проблем свідчить про необхідність системного підходу до модернізації енергетичної інфраструктури судової системи для забезпечення безперебійного здійснення правосуддя.
Практично, на жаль, ситуація ще більш гостра, про що зазначимо таке. Подаючи позов про розірвання шлюбу 29.12.2025, ми не очікували, що через аварійні відключення, складну ситуацію з теплом та світлом і постійні обстріли провадження у справі відкриють лише 06.02.2026, а розгляд справи відбудеться в середині березня.
Спори за участю військовослужбовців
Під час воєнного стану в Україні значно розширилася сфера спорів, де учасником процесу є військовий. Військовослужбовці та члени їхніх сімей все частіше звертаються до суду щодо врегулювання трудових, сімейних, житлових спорів, справ щодо соціальних виплат і пільг. Враховуючи сьогоднішні умови та повагу до тих, хто захищає державу, адвокати надають правову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам на засадах pro bono. Така безоплатна правова підтримка стала важливим інструментом підтримки, а також підсилює українську позицію у непростий для кожного час.
Робота судів у справах за участю військовослужбовців ускладнюється об'єктивними обставинами воєнного стану. Військовослужбовці часто перебувають у зонах бойових дій, на лінії фронту або виконують інші завдання за межами постійного місця дислокації, що унеможливлює їх особисту участь у судових засіданнях. Суди змушені балансувати між забезпеченням конституційного права на судовий захист та об'єктивною неможливістю повноцінної реалізації процесуальних прав особами, які захищають державу. Вказане призводить до необхідності відкладення розглядів, застосування дистанційних форм участі або зупинення проваджень.
У справах про перерахунок грошового забезпечення та соціальних виплат, а саме у категорії справ щодо перерахунку військових пенсій із урахуванням актуального прожиткового мінімуму кількість звернень до суду зростає. Наразі військові об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. Тому ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У разі якщо військовослужбовець, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжувати здійснювати судочинство у відповідному провадженні або навпаки зупинити його (постанова ВП ВС від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22).
Висновки:
За словами Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, сьогодні суди адаптувалися до роботи в умовах воєнного стану та продовжують забезпечувати ефективний розгляд проваджень у всіх юрисдикціях задля відновлення справедливості в ці складні для України часи.
Воєнний стан призвів до виникнення нових правових відносин, які потребують особливого правового регулювання, а також унесення змін до вже існуючих. Зміни та доповнення, внесені до законодавства України, та новий підхід у плані судової практики в період повномасштабної війни добре демонструє вказане.
Тому, враховуючи наведене, можна стверджувати, що українська судова система намагається зберігати функціональність в умовах війни. Суди поступово адаптуються до роботи під час повітряних тривог, функціонують за можливості в умовах блекаутів, розробляють підходи для захисту прав найбільш вразливих категорій громадян. Зазначене підтверджує, що правосуддя в Україні залишається доступним та ефективним навіть у найскладніших умовах.
У 2026 році Україна продовжуватиме стикатикатися з новими викликами: масштабні блекаути, які паралізують не лише судову систему, а й роботу бізнесу, створюють додаткові перешкоди для адвокатів у наданні правової допомоги. Відсутність стабільного електропостачання ускладнюватиме підготовку процесуальних документів, участь у судових засіданнях через систему відеоконференцзв'язку, доступ до Електронного Суду. Для бізнесу енергетична криза вже означає порушення договірних зобов'язань, зупинку виробничих процесів та необхідність правового супроводу у спорах про форс-мажорні обставини. Адвокати змушені шукати нові способи організації роботи, забезпечувати альтернативні джерела живлення, адаптувати графіки консультацій та судових процесів до реалій нестабільного енергопостачання, водночас продовжуючи захищати права клієнтів у ще більш складних умовах воєнного стану.
Вікторія Охріменко,
молодша юристка Юридична група LCF
Щоденна робота адвоката потребує швидкого доступу до законів, підзаконних актів та професійних коментарів. LIGA360 об'єднує всі ці ресурси в одному інструменті, допомагаючи приймати зважені рішення. Персональна презентація LIGA360 покаже, як це працює на практиці.