Притягнення до адміністративної відповідальності без підписання протоколу: судова практика

У провадженнях щодо адміністративних правопорушень, пов'язаних із дорожньо-транспортними пригодами, суди дедалі частіше стикаються з необхідністю заповнення процесуальних прогалин. Однією з таких є відсутність у КУпАП чіткого порядку притягнення до відповідальності в умовах, коли порушник ухиляється від складення протоколу. Саме тому в рішеннях судів все частіше простежується звернення до положень Митного кодексу України, що регламентують процедуру складення протоколу про порушення митних правил за відсутності правопорушника.

Питання належного оформлення протоколів за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення традиційно є одним із найбільш спірних у провадженнях, пов'язаних із дорожньо-транспортними пригодами. Частими є доводи про порушення процедури складання протоколу, зокрема у випадках, коли особа відсутня під час його оформлення або не з'являється за викликами уповноваженого органу.

Водночас КУпАП не містить спеціальної норми, яка б визначала порядок дій посадової особи у разі, якщо особа, відносно якої складається протокол, без поважних причин не з'являється та не бере участі в процедурі - а лише встановлює вимоги до складення протоколів за участі осіб. Донедавна панувала думка, що КУпАП передбачає складення протоколів лише за участі порушника як спеціальний механізм захисту осіб від неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності - і якщо особа ухилялася від добровільного прибуття для складення протоколу, її примусово доставляли за ст. 259 КУпАП. Проте через низьку ефективність роботи органів Національної поліції щодо такого доставлення від такого підходу відмовляються, прикриваючись «нормативною прогалиною», яку суди заповнюють шляхом застосування аналогії закону.

Рішення судів підтверджують, що практика звернення до положень п. 9 та п. 10 ст. 494 Митного кодексу України як до найбільш близьких за правовою природою набуває все більшого поширення.

Відповідно до п. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним (п. 10 ст. 494 МК України).

Тобто Митний кодекс передбачає чітку процедуру на випадок, коли особа відсутня під час складення протоколу про порушення митних правил. Зокрема:

• до протоколу вноситься відповідний запис про відсутність особи;

• протокол підписується посадовою особою та свідками (за наявності);

• один примірник надсилається особі протягом трьох робочих днів за адресою, яка наявна в органі;

• протокол вважається врученим, навіть якщо особа фактично не проживає за вказаною адресою або повідомила недостовірну адресу.

Такий самий підхід держава застосовує і до інших справ про адміністративні правопорушення - у сферах, де це вигідно державі.

Судові рішення, що відображають зазначений підхід

1. Постанова Київського апеляційного суду від 04.09.2023 у справі № 753/8974/23

При притягненні порушника ПДР до відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП суд погодився з накладенням адміністративного стягнення за відсутності підписаного правопорушником протоколу, що не містить відмітку про відмову такої особи від його підписання. Обгрунтовуючи такий підхід, суд зазначив, що КУпАП не встановлює спеціальної процедури складення протоколу за відсутності особи - але і не забороняє такі дії. Тому застосування до таких відносин п. 9, 10 ст. 494 МКУ як аналогії закону, на думку суду, є правомірним. Надсилання примірника протоколу за відомою адресою визнано таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а доводи про порушення порядку оформлення - необґрунтованими, адже така процедура не призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка притягається до відповідальності.

“Системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення без участі особи, яка вчинила це правопорушення, йти по аналогії п. п. 9, 10 ст. 494 МК України” - зазначив суд.

2. Постанова Київського апеляційного суду від 29.09.2022 у справі № 761/7284/22

При притягненні порушника ПДР до відповідальності за ст. 124 КУпАП суд дійшов висновку, що відсутність підпису особи в протоколі не є підставою для повернення матеріалів на доопрацювання, якщо встановлено, що відповідна особа не з'явилася за викликом без поважних причин. Суд визнав коректним застосування положень МКУ за аналогією, а також констатував належність оформлення матеріалів у вигляді протоколу без підпису особи, що притягається до відповідальності, та відмітки про відмову такої особи від його підписання, дослідив зібрані докази та встановив наявність доказів вини у вчиненні порушення.

3. Постанова Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 757/20258/25-п

При притягненні порушника ПДР до відповідальності за ст. 124 КУпАП суд встановив, що особа не з'являлася за викликами уповноваженого органу та була відсутня під час складення протоколу. Враховуючи відсутність у КУпАП відповідної процедури дій при ухиленні особи від прибуття для складення протоколу, суд визнав правомірним застосування п. 9, 10 ст. 494 МКУ. Протокол, оформлений із дотриманням цієї логіки, суд визнав складеним належним чином.

Аналіз наведених рішень свідчить про формування сталого підходу: коли це вигідно державі, суди і надалі займаються нормотворенням і застосовують аналогію закону до відносин, в яких таке застосування не допускається законом. В описаних вище випадках суди визнають правомірним застосування Митного кодексу України як найбільш близького за предметом та змістом нормативного акта, коли КУпАП не дає відповіді на питання щодо процедури притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення у разі неможливості складення протоколу за участі такої особи. Коли ж доставлення особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення є важливішим, ніж власне притягнення особи до відповідальності за порушення правил військового обліку, військовозобов'язаних і надалі будуть оголошувати в розшук та примусово доставляти до ТЦК СП. Щойно мобілізація припинеться - описаний вище підхід до складення протоколів без порушників з найбільшою вірогідністю пошириться і на такі правопорушення, адже він дозволяє збирати більшу суму штрафів до державного бюджету за меншої кількості зусиль зі сторони держави.

Вітак, навіть якщо ви не знаєте про вчинення вами адміністративного правопорушення - все одно самостійно або із залученням кваліфікованих асистенів регулярно перевіряйте відомості про відкриті щодо вас судові справи та виконавчі провадження, адже, як показує описана судова практика, неотримання вами листа (зокрема, через недбалість працівників ДП "Укрпошта") може мати наслідком притягнення вас до відповідальності та накладення адміністративного стягнення, яке за тяжкістю може перевищувати санції за кримінальні правопорушення. При цьому ані "Дія", ані "Електронний суд" не автоматизують для вас таку перевірку в повному обсязі: за їх алгоритмами, перевірка здійснюється за реєстраційним номером облікової картки платника податків, що може і не застосовуватися в процедурі притягнення до адміністративної відповідальності.

Сергій Клюца,

адвокат Crowe Mikhailenko, Київ

Катерина Бубнова,

помічник адвоката Crowe Mikhailenko, Київ